Тяга до монополій: Яценюк націлився на продаж активів збанкрутілих банків

Чи допоможе система СЕТАМ упорядкувати торги
Тяга до монополій: Яценюк націлився на продаж активів збанкрутілих банків
Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк
Фото Shutterstock

Цього року стартує активна фаза розпродажу активів банків-банкрутів. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб планує виторгувати за них не менш як 7 млрд гривень. Минулої середи, 23 лютого, прем'єр-міністр України звернувся до Національного банку з пропозицією зобов'язати ФГВ реалізовувати всі активи переданих йому банків на єдиному електронному майданчику в системі Міністерства юстиції – СЕТАМ. Чи посприяє монополізація торгів майном збанкрутілих банків підвищенню ефективності продажів, розбирався Forbes.

«Можемо зробити спільну (з НБУ) постанову і фактично зобов'язати Фонд гарантування реалізовувати виключно в електронному режимі, виключно на електронних торгах і на одному публічному майданчику», – заявив Арсеній Яценюк на засіданні Кабінету міністрів у Києві в середу. Він нагадав, що два місяці тому звертався до Фонду гарантування вкладів з вимогою навести лад у реалізації активів. Проте ФГВ проігнорував його і в підсумку продає ці активи на 59 різних майданчиках.

Близький до прем'єра міністр юстиції Павло Петренко додав, що частина майданчиків – не електронні і навіть не мають власних сайтів. Тоді як виконавча дирекція ФГВ, зауважив Петренко, ще у травні 2015 року ухвалила рішення про перехід до реалізації майна тільки на електронних майданчиках.

Варто зазначити: прем'єр-міністр дещо спотворив цифри. На сайті Фонду зазначено, що наразі акредитовано лише 50 майданчиків, які проводять електронні торги.

СЕТАМ: за і проти

Серед структур, акредитованих Фондом, є і СЕТАМ. «Фонд уже понад шість місяців забезпечує реалізацію майна ліквідованих банків тільки на електронних майданчиках. Крім того, в жодного з майданчиків немає преференцій, що підтверджується статистикою продажів (загальний обсяг продажів за 2014–2015 роки – 1,2 млрд, понад 80% з яких було реалізовано вже на електронних майданчиках). СЕТАМ значний час – фактично з самого початку фази активних продажів Фонду – є активним учасником цього процесу», – парирують у ФГВ.

У системі СЕТАМ немає корупції. Навпаки, її впровадженням Міністерство юстиції знищило корупційний бізнес у сфері реалізації арештованого та конфіскованого майна
Віктор Вишньов, в.о. гендиректора СЕТАМ

Учасників ринку торгів ініціатива прем'єра не радує. Вчора, після заяви Яценюка, на адресу самої системи СЕТАМ посипалися жорсткі звинувачення. Директор асоціації «Біржові та електронні майданчики» Олег Падалка на брифінгу, присвяченому цьому питанню, нагадав, що коли СЕТАМ запустили як електронну систему, у Мін'юсті обіцяли прозорість торгів.

«І що? Подивіться, що про торги пишуть самі покупці: на форумі СЕТАМ – скарга на скарзі. Продають автомобілі без ключів, без коліс і навіть без двигунів. Інформацію про лоти приховують, до адміністраторів системи неможливо додзвонитися, а отримання паперів перетворилося в каторгу. Фактично СЕТАМ не справляється або не бажає справлятися з тим обсягом продажів, які має. Що ж буде, якщо їй дати ще майно на десятки мільярдів? Можливо, це був невдалий жарт прем'єра?» – припускає Падалка.

У СЕТАМ категорично відкидають усі претензії й називають себе прогресивним майданчиком. «Ще раз наголошую: СЕТАМ – це насамперед прогресивна і цілком прозора система торгів. Кожен охочий має право вибору: просто спостерігати за перебігом торгів або ж зареєструватися, заплатити гарантійний внесок і брати участь у торгах. У системі СЕТАМ немає корупції. Навпаки, її впровадженням Міністерство юстиції знищило корупційний бізнес у сфері реалізації арештованого та конфіскованого майна», – зазначає в.о. гендиректора СЕТАМ Віктор Вишньов.

Вишньов також зазначає, що комерційні наміри в системи – не в пріоритеті. «На сьогодні кожен майданчик торгує за власними правилами, що ускладнює участь клієнтів, яким доводиться розбиратися в різних правилах бірж. Єдиний майданчик для реалізації активів неплатоспроможних банків усунув би цю проблему. Не варто забувати, що в ДП «СЕТАМ» як державного підприємства є публічна функція – сприяння виконанню функцій держави, здійснюючи яку, ми часто приймаємо на торги неліквідне майно. Його реалізація не приносить нам прибутку. На це комерційні майданчики не підуть у жодному разі, адже отримання прибутку – їхня єдина мета», – вказує він.

Інформацію про лоти приховують, до адміністраторів системи неможливо додзвонитися, а отримання паперів перетворилося в каторгу. Фактично СЕТАМ не справляється або не бажає справлятися з тим обсягом продажів, які має. Що ж буде, якщо їй дати ще майно на десятки мільярдів?
Олег Падалка, директор асоціації «Біржові та електронні майданчики»

Проте експерти не згодні з твердженням про прогресивність системи СЕТАМ. «У СЕТАМ багато недоліків. Якщо вже щось чимось замінювати, то тим, що вже довело свою ефективність. У цьому випадку нічого схожого я не бачу. Є чимало способів проводити ефективні аукціони, і це той випадок, коли не треба намагатися загнати всіх в одну недосконалу систему, а варто виставити якісь загальні критерії і жорсткіше контролювати їхнє виконання. Те, що Фонд, м'яко кажучи, неефективно продає майно, ні для кого не є таємницею. Але я не чув, щоб виконавча служба, яка використовує СЕТАМ, показала більшу ефективність», – констатує експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков.

«На мою думку, Яценюк пропонує корупцію перемогти корупцією, але вже монополізованою. Справді, при продажу активів неплатоспроможних банків допускають чимало порушень, мета яких – домогтися, щоб у торгах було якомога менше учасників. Це досягається створенням штучних труднощів при ознайомленні потенційних покупців з активами, які продаються, а також за допомогою зменшення строку між оголошенням про продаж майна і самим конкурсом-аукціоном, який може досягати всього 10 днів – навіть щодо активів на сотні мільйонів гривень», – каже голова ГО «Реформи проти корупції» Анатолій Родзинський, додаючи, що аналогічні проблеми виникають і при продажу Мін'юстом арештованого майна через систему СЕТАМ.

У свою чергу, в.о. гендиректора СЕТАМ апелює до боротьби зі згубними механізмами, які застосовують нечисті на руку покупці. «Зважаючи на високу щільність торгів, ми зіткнулися, зокрема, з недобросовісними учасниками: діючи групами, вони штучно збільшували максимальну ставку до явно неринкової, а потім, відмовляючись від перемоги, намагалися придбати активи за ціною, нижчою від ринкової. Такі дії не були порушенням порядку торгів, але викликали певний негатив у добросовісних учасників», – розповідає Вишньов.

У зв'язку з цим, за його словами, було розроблено і впроваджено так звану «Особливу ставку», яку кожен учасник може поставити один раз за одні торги, але розмір якої незалежно від перебігу торгів може бути нижчим або вищим за максимальну ціну.

Альтернатива: центральна база даних ФГВ

На вчорашньому брифінгу учасники ринку нагадали про круглий стіл, який відбувся два тижні тому в приміщенні ФГВФО. Під час зустрічі заступника директора-розпорядника Фонду Андрія Кияка і керівника Департаменту консолідованих продажів та управління активами Юлії Берещенко з учасниками ринку активів банків, які проходять ліквідацію, обговорювали варіант введення системи реалізації банківських активів, аналогічний системі прозорих державних закупівель.

Є чимало способів проводити ефективні аукціони. Те, що Фонд, м'яко кажучи, неефективно продає майно, ні для кого не є таємницею. Але я не чув, щоб виконавча служба, яка використовує СЕТАМ, показала більшу ефективність
Євген Олейніков, експерт Економічного дискусійного клубу

Зокрема, пропонували ввести Центральну базу даних (ЦБД) Фонду з відкритим API, до якого зможуть підключатися всі акредитовані ФГВ електронні майданчики, зокрема і СЕТАМ, і будь-які інші, навіть міжнародні.

«Цю ідею запропонував Фонд, її підтримав ринок, і на підтримку висловилися представники потерпілих вкладників. Адже логічно, що Фонд має володіти центральною базою даних усіх об'єктів на продаж. А ось реалізацією – на умовах рівного доступу до бази даних – мають займатися професійні електронні майданчики, акредитовані Фондом», – пояснює директор Товарної біржі ІННЕКС Павло Лисечко.

Те, що процедури продажу активів банків-банкрутів потребують змін, ніхто не заперечує, однак навряд чи ідея уряду може посприяти ефективнішій реалізації. «Найкращий вихід із ситуації – це коригування правил продажу як арештованого Мін'юстом майна, так і активів ліквідованих банків. Наразі Яценюк пропонує корупційні потоки перевести з-під контролю однієї структури – в іншу, контрольовану його соратником, міністром юстиції Павлом Петренком. Ні банки, ні покупці, ні Фонд гарантування, а головне – українці, від цього нічого не виграють», – резюмує Родзинський.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
voleynik2
voleynik2 — 27.02.2016, 10:55

Ваш коментар...Они уже распеределили всё имущество для продажи за копейки, а теперь вся схема ломается. Потому что через СЕТАМ может влезть любой покупатель и поднять цену. А поэтому Уповноваженые особы останутся без отката!

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів