Сімейні справи: Рада ухвалила в першому читанні закон про вилучення «активів Януковича»

Парламент підтримав спецконфіскацію коштів і майна, викликавши в юристів чимало запитань
Сімейні справи: Рада ухвалила в першому читанні закон про вилучення «активів Януковича»
Блокування трибуни парламенту під час засідання Верховної ради України, Київ, 16 березня 2016 року
Фото Косарєв Олександр/УНІАН

Четвер мав стати першим «фінансовим» днем в історії Верховної ради. Очікувалося, що парламент зможе ухвалити низку важливих фінансових законів, серед яких – «Про страхування» та «Про фінансову реструктуризацію». Але вже до обіду стало зрозуміло, що депутатам не до фінансів: вони в категоричній формі обмінювалися думками щодо норм законопроекту №4057 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей звернення в дохід держави коштів і доходів від них, отриманих злочинним шляхом, до ухвалення вироку суду», який мав допомогти державі повернути «активи Януковича».

Голосування за вказаний закон було досить емоційним: депутат від «Народного фронту» Тетяна Чорновол у найкращих традиціях українського парламентаризму напала на свого колегу Якова Безбаха, оскільки той відмовився голосувати за внесення до порядку денного законопроекту про спецконфіскацію.

Сам проект закону передбачає, що спрямування конфіскованих коштів у дохід держави здійснюється в кримінальних провадженнях за низкою злочинів: привласнення, розтрата майна; заволодіння ним через зловживання службовим становищем; створення злочинної організації, прийняття пропозиції або отримання неправомірної вигоди службовою особою.

Законопроект передбачає стягнення в дохід держави одержаних злочинним шляхом цінностей до винесення вироку по суті в разі розшуку підозрюваного понад шість місяців
Тарас Безпалий, керуючий партнер АО «Безпалий і партнери»

Згідно з документом, спрямуванню в дохід держави підлягають грошові кошти, валютні цінності, державні облігації, казначейські зобов'язання України, дорогоцінні метали і камені, зокрема ті, що перебувають на банківських рахунках або на зберіганні у фінансових установах, а також доходи від них.

«Разом із тим законопроект передбачає стягнення в дохід держави одержаних злочинним шляхом цінностей до ухвалення вироку по суті в разі розшуку підозрюваного понад шість місяців і в разі закриття кримінального провадження за певними підставами, відповідно до переліку», – пояснює Тарас Безпалий, керуючий партнер АО «Безпалий і партнери».

Після бурхливих дискусій у стінах Ради парламентарії все ж зуміли ухвалити за основу проект закону №4057 – його в підсумку підтримали 228 народних депутатів. Втім, у юристів цей закон уже тепер викликає багато запитань.

За словами адвоката, партнера практики безпеки бізнесу «Юскутум» Дениса Овчарова, зміст і форма кримінального провадження насамперед мають відповідати загальним принципам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Скеровування в дохід держави коштів, цінностей і доходів до ухвалення вироку суду в нинішніх реаліях української судової системи, по суті, є покаранням за злочин, винуватість у скоєнні якого не доведено, і не має жодного стосунку до боротьби з корупцією.

«Мені це видається прямим порушенням норм Конституції України та всіх міжнародних норм демократії і захисту прав людини. Це законопроект – ще один чудовий спосіб (як, наприклад, вилучення і неповернення тимчасово вилученого майна внаслідок незаконних обшуків тощо) поповнити нашу порожню казну за чийсь рахунок. І по суті – не що інше як легалізація незаконного позбавлення права власності. Це можна порівняти з введенням смертної кари, коли без вироку «полетіли» б голови всіх винних і невинних», – каже Овчаров.

І додає, що ухвалювати такі закони не можна в жодному разі – поки в Україні органи досудового розслідування не почнуть справді працювати чесно і правильно. «А осіб, які переховуються від слідства, можна знайти і притягнути до відповідальності іншими способами, якщо тільки захотіти», – вважає він.

На думку Тараса Беспалого, цей законопроект спрямований насамперед на стягнення грошових коштів, арештованих на рахунках колишнього керівництва країни. Але водночас він містить у собі і низку ризиків, якими можуть скористатися правоохоронні органи. Крім того, за більшістю позицій документ є популістським.

Цей законопроект – не що інше як легалізація незаконного позбавлення права власності. Це можна порівняти з введенням смертної кари, коли без вироку «полетіли» б голови всіх винних і невинних
Денис Овчаров, партнер практики безпеки бізнесу «Юскутум»

Юрист пояснює, що, відповідно до положень Конституції України, у країні діє презумпція невинуватості. Проте законопроект передбачає право слідчого за погодженням із прокурором звернутися до суду з клопотанням про стягнення в дохід держави коштів і цінностей навіть у тому разі, якщо вину особи у вчиненні злочину не доведено.

На практиці це може виглядати так: людині оголошують про підозру в той час, коли вона виїхала за кордон, і накладають арешт на її кошти. Далі, якщо підозрюваний не бажає повертатися в Україну, а слідство не може встановити його місцеперебування, то, довівши його вину у скоєнні злочину, слідчий фактично викладає свою правову думку, на основі якої суд скеровує в доход держави майно, що належить цій особі.

«Враховуючи той факт, що за останні кілька років ми часто чуємо про гучні арешти і подальше висунення підозр чиновникам, було б логічно і почути повідомлення про передання справ до суду по суті й ухвалення вироків. Проте після заяв ГПУ та інших органів ми бачимо, як справи «розсипаються» на стадії досудового розслідування, і до суду їх не передають у зв'язку з браком доказової бази», – каже Беспалий.

Юрист також звертає увагу на те, за яких умов цінності може бути скеровано в дохід держави. Так, законопроектом передбачається скерування за рішенням суду в разі закриття провадження, якщо не встановлено достатніх доказів вини особи і вичерпано можливості їхнього отримання.

Дела семейные: Рада приняла в первом чтении закон об изъятии 	«активов Януковича»
Тетяна Чорновол і Яків Безбах
Фото УНІАН

Як приклад: директора великого ДП підозрюють у привласненні коштів підприємства (ч. 5 ст. 191 КК України). За час досудового розслідування на рахунках підозрюваного встановлюють наявність великої суми коштів, походження яких він не може підтвердити документально. Провівши попереднє розслідування і не встановивши в діях особи ознак складу кримінального злочину, прокурор ухвалює постанову про закриття кримінального провадження і звертається до суду з клопотанням про стягнення коштів у дохід держави.

«Отже, якщо йти за логікою законопроекту, ми маємо ситуацію, коли людину не було засуджено і її вину не доведено, справу закрито, проте особу позбавлено права власності на грошові кошти», – наголошує Безпалий.

Юрист ЮК «Де-юре» Роман Бондарєв вважає, що цей закон порушує фундаментальні основи кримінального права. «Особа вважається невинуватою у скоєнні злочину і не може нести кримінальне покарання, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, – каже Бондарєв. – Цей закон дисонує із зазначеними положеннями, створюючи правовий механізм звернення стягнення на активи особи, вину якої на момент стягнення не доведено, при цьому форма такого стягнення фактично є формою кримінального покарання».

За його словами, посилання авторів законопроекту на те, що стягнення на зазначені активи є речовим, а не персоніфікованим, не витримує жодної критики, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості визнання кримінальним походження активів, згаданих у законопроекті, без ухвалення обвинувального вироку суду. «Це ставить під сумнів у цілому відповідність цього законопроекту Конституції України та фундаментальним принципам кримінального права», – зазначає юрист.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у скоєнні злочину. Цей закон створює правовий механізм звернення стягнення на активи особи, вину якої на момент стягнення не доведено, при цьому форма такого стягнення фактично є формою кримінального покарання
Роман Бондарєв, юрист ЮК «Де-юре»

Також викликає питання перелік майна, що підлягає конфіскації. Автори законопроекту вказують на звернення стягнення на грошові кошти, валютні цінності, державні облігації України, казначейські зобов'язання України, дорогоцінні метали, камені та інші цінності, зокрема які перебувають на банківських рахунках або на зберіганні в банках чи інших фінансових установах; доходи від коштів, валютних цінностей, державних облігацій України, казначейських зобов'язань України, дорогоцінних металів, каменів та інших цінностей, тобто на найбільш ліквідні активи і такі, які не мають індивідуальної визначеності.

«Видається дивним такий вибірковий підхід, адже злочинним шляхом могли наживати інше майно, а кошти, отримані злочинним шляхом, могли інвестувати в конкретні індивідуально визначені активи: нерухомість, авто, предмети розкоші, корпоративні права тощо», – попереджає Бондарєв.

У цілому ж юристи одностайні: Україні потрібні механізми для конфіскації майна «сім'ї» та інших осіб, які скоїли економічні злочини проти держави. При цьому ті законодавчі норми, що було проголосовано вчора депутатами, недієздатні, оскільки їх легко можна оскаржити в європейських судах. Спікер ВР Володимир Гройсман учора зазначив, що буде створено робочу групу для підготовки законопроекту до другого читання. Але, зважаючи на те, яким законопроект презентували в першому читанні, є сумніви в його адекватності навіть після доопрацювання парламентом.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів