Фінансовий день вдався

Парламент проголосував вісім законопроектів, пов’язаних із фінансовим сектором
Фінансовий день вдався
Народні депутати біля президії під час засідання Верховної Ради України
Фото УНІАН

Незважаючи на проблеми зі створенням нової коаліції, вчора Верховна Рада України все ж зуміла продемонструвати хоч якусь дієздатність. Зокрема, депутатам вдалося провести «фінансовий день» і проголосувати за низку законопроектів для фінсектору. Водночас «перепало всім» – банківському, страховому, і навіть ринку цінних паперів. Forbes розпитав експертів, наскільки важливими є вчорашні законопроекти для фінансового ринку України.

Ще позаминулий четвер мав стати першим «фінансовим днем» в історії Верховної Ради, але тоді парламентаріїв більше цікавило питання «активів сім’ї», тому до фінансових ринків не дійшло. Вчора ж депутати підтримали цілих вісім законопроектів, які стосуються страхування, ринку деривативів, фінансової реструктуризації підприємств і захисту прав споживачів фінансових послуг. Загалом фінансисти позитивно оцінюють майбутні зміни, однак низка законопроектів має «відверто сирий» вигляд, а окремі, можливо, навіть переоцінено. Втім, у депутатів буде можливість усе виправити до другого читання.

«Насправді добре, що цей фінансовий день взагалі відбувся. Багато разів його переносили або до нього не доходили руки в депутатів. Я б виокремив законопроект про фінансову реструктуризацію, він дозволить більш аргументовано збирати комітети кредиторів, дозволить врятувати компанії від банкрутства. Компанії, у яких бізнес-модель і фінансовий стан дозволяють працювати, якщо, наприклад, у них труднощі виникли через курс гривні», – пояснює голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

Забавно, що під виглядом лібералізації в нас весь час і практично за будь-якої влади тільки посилюється регулювання всіх сфер
Іван Угляниця, фінансовий аналітик

На думку заступника міністра фінансів Артема Шевальова, цей законопроект допоможе зберегти наявні та створити нові робочі місця, дозволить підприємствам розв’язати проблему платоспроможності і сприятиме відновленню кредитування економіки.

Законопроект про фінансову реструктуризацію багато разів піарили як банківські асоціації, так і сам НБУ. Втім, з огляду на реальний стан справ, найімовірніше, його сильно переоцінюють, адже з огляду на складну фінансову ситуацію, позичальники й так ішли на переговори, якщо хотіли далі співпрацювати з банками. Проблема здебільшого – у захисті прав кредиторів, у яких, за нинішньої судової системи, у разі небажання позичальника погашати кредит з’являються величезні труднощі з вилученням застав.

«Законопроект № 3555 про фінреструктурізацію тільки погіршує становище, вносячи сум’яття в поле, яке прекрасно працювало й без нього. Такі проекти не просто «порожні» за суттю, а і шкідливі, оскільки не тільки описують наявну практику реструктуризацій, а й намагаються її регулювати, вносячи безглузді і шкідливі обмеження – наприклад, про те, хто може брати участь, через який термін може бути повторна реструктуризація й так далі», – підкреслює фінансовий аналітик Іван Угляниця. «Забавно, що під виглядом лібералізації в нас весь час і практично за будь-якої влади тільки посилюється регулювання всіх сфер», – додає аналітик.

Фінансовий день вдався
Фото УНІАН

«Я б виділив три закони, які було прийнято парламентом: «Про деривативи й регульовані ринки», «Про страхування» і «Про фінансову реструктуризацію». Всі три закони мають фундаментальний характер для фінансового сектору, – вважає член УТФА Віталій Шапран. – У закону про страхування досить тривала історія розробки, йому вже три роки, і той закон, який працює зараз, вже морально застарів. Звичайно, ми чекаємо, що новий закон зробить операції в такій соціально значущій галузі, як страхування, прозорішими, і поступово збільшить частку страхування з класичних видів страхування та страхування життя – залишивши схеми далеко позаду».

Закон про страхування наразі має вигляд громіздкого, незграбного і внутрішньо ще неузгодженого набору норм і побажань
В’ячеслав Черняховський, гендиректор асоціації «Страховий бізнес»

Водночас для цього депутатам доведеться законопроект про страхування ще істотно доопрацювати. «Закон про страхування розробляли майже шість років із перервами. За цей час змінилося кілька регуляторів, країна змінювала вектор розвитку – як зовнішній, так і внутрішній. Все це, на жаль, позначилося на законопроекті, який має вигляд громіздкого, незграбного і внутрішньо ще неузгодженого набору норм і побажань», – констатує генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський.

За його словами, в основу закону закладено спробу імплементувати ті норми директив ЄС, які можна адаптувати зараз під наш ринок. Впровадити практики роботи, якщо не відразу, то хоч закласти європейські підходи, і вказати вектор розвитку і тривалий перехідний період для перебудови цього сегмента економіки та адаптації гравців ринку, клієнтів, нагляду і всіх супутніх інфраструктурних компонентів.

«Прийняття закону в першому читанні різко активізує дії щодо його доопрацювання. Страховикам слід згадати все, що обговорювалося за ці роки, оновити і актуалізувати інформацію по директивам ЄС, які теж зазнали змін, врахувати новації українського законодавства, доопрацювати систему реорганізації шляхом об'єднань і приєднань СК, забезпечивши автоматичне і моментальне переліцензування для збереження безперервності та правонаступництва бізнесу. Треба кардинально переробляти й частини закону, що стосуються примусової участі страхових компаній в СРО або надлишкових, часто на межі корупції, прав наглядового органу за багатьма аспектами діяльності СК, які до проекту закону додали ще представники минулої влади з цілком очевидними цілями», – вказує Черняховський.

«Ніхто не знає, у якому вигляді приймуть закон [про страхування]. Будемо сподіватися, що не заберуть важливе. На ринку потрібно навести лад. Якщо буде цей закон, то регулятор зможе регулювати. Зросте якість послуг і ринок стане цивілізованим. Зараз на ринок може зайти хто завгодно, а регулятор нічого не може зробити», – зазначає голова правління СГ «ТАС» Павло Царук.

Без урегульованого ринку деривативів, у принципі, прихід іноземних інвесторів за нестабільного курсу й цін на сировину неможливий, я б навіть сказав, що це одна з ключових умов їхнього приходу сюди
Віталій Шапран, член УТФА

Ще одним важливим напрямом, якому сьогодні приділила увагу Верховна Рада, був ринок деривативів. Парламент розглянув і прийняв у першому читанні законопроекти, спрямовані на розвиток регульованих ринків і деривативів, зокрема, законопроекти №№ 3498, 3499, 3500, 3516.

Крім НКЦБФР, законопроекти розробляли спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку із залученням Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку й торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства, Національного банку України, МВФ і USAID. «Без урегульованого ринку деривативів, у принципі, прихід іноземних інвесторів за нестабільного курсу й цін на сировину неможливий, я б навіть сказав, що це одна з ключових умов їхнього приходу сюди», – переконаний Віталій Шапран.

Однак не всі експерти бачать у запропонованих законопроектах позитив. «Пропонується стимулювати розвиток цього ринку через якесь стимулювальне оподаткування. Водночас авторів абсолютно не хвилює, що цим вносяться тільки потенційно дуже ризикові спотворення в ринок, коли операції щодо базового активу і деривативів обкладають різними ставками (щодо деривативів – пільговою), що в підсумку обов’язково призведе до перекосу у бік маніпулятивного і спекулятивного надування бульбашок над базовими активами. На жаль, продовжується практика імітації бурхливої діяльності під виглядом продукування шкідливих регуляцій, які не тільки не стимулюють ринок, а й несуть у собі більше шкоди, ніж відсутність таких законів», – наполягає Угляниця.

Втім, з огляду на особливості законотворчості в Україні, суть усіх законопроектів до другого читання кардинально може змінитися, і не на краще, а іноді – стати предметом політичного торгу, що навряд чи сприятиме розвитку фінансових ринків в Україні. «Всі проекти законів націлені на виконання вимог МВФ щодо стабілізації фінансового становища України. Втім, також важливо, щоб вони були правильно доопрацьовані до другого читання, у такому разі вони дійсно можуть бути корисні для фінансового сектору та економіки загалом», – резюмує керівний партнер ЮФ «Можаєв і Партнери» Михайло Можаєв.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів