«План Гройсмана»: чого не вистачає програмі дій нового уряду

Лише в деяких сферах новий Кабмін зможе опиратися на реальні напрацювання, в більшості ж галузей міністри поки що обмежилися популізмом
«План Гройсмана»: чого не вистачає програмі дій нового уряду
Володимир Гройсман
фото УНІАН

19 травня прем'єр-міністр України Володимир Гройсман презентував план пріоритетних кроків Кабміну на 2016 рік ‒ основу нової програми уряду, яка повинна бути затверджена 26 травня. Поки що ж прем'єр закликав експертів та громадськість ознайомитися з попереднім документом і дати свої оцінки. Пораду глави уряду взяв до уваги і Forbes.

Робочу рамку плану дій від Гройсмана чекали з нетерпінням. Перший місяць роботи нового уряду можна охарактеризувати як «вичікувальний»: різких рухів немає, гучних заяв та анонсів ‒ теж. І ось нарешті прем'єр презентував більш ніж 200-сторінковий документ, в якому досить детально розписано кілька трендових, але при цьому досить дискусійних напрямків діяльності уряду.

Серед головних пріоритетів виділена фінансова стабілізація (з лейтмотивом ‒ потрібно жорстко контролювати витрати), створення сприятливого ділового клімату і підвищення якості адміністративних послуг. Особлива увага в документі приділяється двом останнім пунктам. Очевидно, вінницький досвід все ще залишається головним спонукальним мотивом у діяльності українського прем'єра. Не дивно, що серед основних реформаторських «фішок» виділяється така близька Гройсману децентралізація.

Є і два цікавих моменти ‒ пріоритетними названі земельна та пенсійна реформи. У документі немає прямих посилань до скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, але саме до такого пункту веде календарний план запропонованих Гройсманом перетворень земельних відносин. У пенсійній же сфері видно чіткий курс на відмову від солідарної системи і перехід на накопичувальну, хоча питання подальшого збільшення пенсійного віку в документі не піднімається.

Багато уваги уряд планує приділити проблемам спрощення умов для ведення бізнесу. Але у відповідному розділі документа значаться тільки завдання, і немає жодної цифри, крім очікуваного місця в рейтингу Doing Business, яке Україна повинна зайняти за підсумками найближчих двох років.

Структура плану підказує, що він був зітканий з окремих фрагментів ‒ напрацювань різних міністерств. Зважаючи на це, йому бракує системності та стратегічності. Безумовно, йдеться про важливі теми, але вони вже у владних кабінетах піднімалися не раз, в тому числі і попередниками нинішнього Кабміну. Як і раніше, катастрофічно не вистачає новизни і свіжих рецептів. Уряд і далі мислить в рамках ліберально-реформаторської парадигми, слідувати якій Україна намагалася в останні два роки.

«Це, на жаль, зовсім не те, чого ми очікували. Головне, що повинні давати такі документи, ‒ це бачення прем'єром своєї країни через рік. І все це повинно бути підтверджено конкретними показниками. Це ВВП, зростання цін, збільшення доходів громадян і т.д. Нічого схожого в цьому документі немає. Замість цього плановані результати заміщуються процесами», ‒ підкреслює директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

З політичної точки зору текст плану пріоритетів уряду непогано вписується в інформаційний порядок денний, але з економічної поки що залишається досить абстрактним і вимагає доопрацювання, впевнені опитані Forbes економісти.

«Представлений урядом план пріоритетних кроків, з одного боку, радує кількістю піднятих тем, але з іншого ‒ він незакінчений, і вимагає конкретизації програм та інструментів досягнення поставлених цілей. Таким чином, кожен з підконтрольних Кабінету міністрів органів влади повинен опублікувати уточнений план покладених на нього функцій із зазначенням конкретних програм, їх термінів, обсягів бюджету і відповідальних осіб», ‒ вважає економіст IMF Group Ukraine Григорій Кукуруза.

При цьому Григорій Кукуруза відзначає і сильні сторони документа, спрямованого на демократизацію країни та спрощення ведення бізнесу за допомогою дерегуляції та підвищення відкритості адміністративних послуг. «Представлений документ показує, що, зберігаючи збалансованість державних фінансів, уряд за рахунок підвищення ефективності (монетизація пільг і субсидій, адресність соціальних виплат), зменшення корупції (система Prozorro, лібералізація ринків енергоресурсів) і аналогічних дій намагається стати помічником приватного сектору, забезпечуючи йому державну підтримку як на зовнішніх ринках, так всередині країни», ‒ підкреслює експерт.

Водночас, якщо говорити про згадану систему Prozorro, яку активно просував ще уряд Яценюка, терміни її повноцінного запуску в масштабах всієї системи держзакупівель вже переносилися ‒ на початку цього року. Тепер же глобальний старт системи, яка недавно перемогла на World Procurement Awards 2016, планується лише з 2017 року, і то якщо його не відтермінують ще на рік.

Дуже багато питань, що виникли до «плану Гройсмана» в експертному середовищі, пов'язані з тим, що він складався на старій податковій базі. «Проблема в тому, що немає податкової реформи, а значить, в 2017 році буде діяти старий Податковий кодекс. Звичайно, в програмі є деякі зміни, але негатив у тому, що вони не кардинальні», ‒ констатує економіст і політичний експерт Борис Кушнірук.

При підготовці таких документів завжди важливо зберегти цілісність і взаємозв'язок напрямків. Такі аспекти, як податкова база, лише вчергове вказують, що «плану Гройсмана» не вистачає масштабності.

З іншого боку, реалізувати все описане нинішній Кабмін зможе тільки за умови згуртованої роботи парламенту, який, по ідеї, і повинен виступати не тільки головним критиком, але й головним цензором документа. Однак наразі настрій Верховної Ради не спонукає до конструктивної роботи. А це ставить під питання виконання цього плану дій.

«З огляду на те, що більшість у парламенті суто ситуативна, реалізація програми виглядає нереалістичною, оскільки сам інструментарій її виконання, навіть якщо припустити, що її спробують реалізувати, суперечить положенням самого документа. У Раді зараз надто багато груп інтересів», ‒ оцінює шанси на успішну реалізацію плану пріоритетів уряду фінансовий аналітик Іван Угляниця.

Forbes пропонує розглянути основні напрямки Плану пріоритетних кроків уряду на 2016 рік і оцінити їх життєздатність у розрізі конкретних галузей.

1Паливно-енергетичний комплекс

Паливно-енергетичний комплекс
Паливно-енергетичний комплекс
Фото УНІАН

Реформи в паливно-енергетичному секторі уряду Володимира Гройсмана доведеться починати майже з нуля. І якщо в газовій та електроенергетичній сфері хоча б прийнято деякі базові закони для переходу в цивілізований ринок, то вугільна галузь залишається чистим аркушем. За два роки Міненерговугілля під керівництвом Володимира Демчишина не змогло визначитися навіть зі стратегічним баченням розвитку українського вуглепрому.

У газовій галузі основною метою уряд визначив зупинку падіння видобутку власного газу і створення передумов для його нарощування, щоб до 2020 року вийти на показник 27 млрд куб. м. А до цього максимальні обсяги імпорту закуповувати у європейських постачальників.

У 2016 році мають бути повністю підготовлені і прийняті вторинні законодавчі акти для повноцінної роботи в Україні вільного ринку газу. Так, до кінця третього кварталу послуги транспортування газу повинні бути виділені зі структури НАК «Нафтогаз України». А до кінця року ‒ впроваджена IT-система для добового балансування газу, як це прийнято в Європі.

Також для роботи в Україні газового хабу необхідно розробити законодавчі акти з метою врегулювання питань зберігання європейськими компаніями газу в українських ПСГ на умовах «митний склад» та впровадити систему вартості газу залежно від його енергетичної цінності. Планується підготувати документи для створення в Україні біржової торгівлі газом. Насправді в самій Європі подібні кроки було зроблено відносно недавно ‒ 10-12 років тому, тому Україні буде легше вписатися в нову структуру ринку.

В електроенергетиці уряд має те ж стратегічне завдання: зупинити падіння виробництва і споживання електроенергії і вийти на його зростання. Але, на відміну від газу, додаткові обсяги електроенергії уряд планує відправляти на експорт, щоб вийти хоча б на показники 2014 року. До кінця 2016-го має бути завершено формування нормативно-правової бази для переходу на нову модель ринку електроенергії. На відміну від газовиків, енергетики вже понад 15 років намагаються перейти на більш цивілізований і прогресивний ринок, тому вони будуть максимально підтримувати реформи.

До кінця третього кварталу повинен з'явитися план першочергових дій з приєднання України до європейської енергосистеми, що дасть можливість вітчизняним енергетикам ще більше збільшити експорт. На думку Івана Плачкова, екс-міністра енергетики України, щоб почати процес приєднання, необов'язково виконувати відразу всі умови. Наприклад, Балканські країни робили це поступово, починаючи з найбільш необхідних технічних характеристик. І протягом кількох років повністю влилися в європейський енергетичний ринок, включаючи відносини «продавець-споживач».

Також до кінця року завершиться розробка проекту будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива, яке, згідно з попереднім планом, передбачалося ввести в експлуатацію ще в 2009 році. Весь цей час Україна щороку платила по $200 млн Росії за вивезення та утилізацію, замість того щоб розвивати власні технології.

У вугільній галузі в 2016 році ніяких реформ не намічається. До кінця року заплановано лише створення «нормативно-правової бази для початку реформування», після того як у другому кварталі фахівці Міненерговугілля ознайомляться з програмами розвитку держшахт до 2020 року, і виходом їх на беззбитковий рівень роботи. Але оскільки в Міненерговугілля спостерігається дефіцит фахівців відповідної кваліфікації, а в українському політикумі не видно нікого, навіть віддалено схожого на Маргарет Тетчер, доводиться констатувати, що і дотації на вугільну галузь будуть і далі, аж до 2020 року, перевищувати вартість виробленої нею продукції.

2Промисловість, інновації, експортний потенціал

Промисловість, інновації, експортний потенціал
Промисловість, інновації, експортний потенціал
Ливарний завод «Металіт» у Кіровограді
фото УНІАН

Стан промислового виробництва в Україні такий, що час оголошувати нову індустріалізацію. Це, власне, і зазначено в програмі дій Кабміну. Уряд очікує, що до кінця 2016 року промислове виробництво покаже зростання в 2%. Особливі надії покладаються на збільшення внутрішнього споживання ‒ для цього готується держпрограма з розвитку умов зростання внутрішнього споживання та імпортозаміщення.

Крім того, розробляється Стратегія розвитку промисловості до 2025 року з орієнтацією на європейські норми, в якій передбачається структурна перебудова промисловості, визначення стратегічних галузей, модернізація виробництв на основі нових технологій. Для вирішення останнього завдання будуть розроблені законопроекти щодо покращення ринку капіталу, підвищення інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств і стимулювання розвитку промислових кластерів. Все це заплановано реалізувати до кінця 2017 року.

А цього року уряд має намір зосередитися на інноваціях. Заплановано прийняття «Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року», створення Офісу високих технологій (High Tech Office) і приєднання України до європейського звіту про розвиток інновацій ‒ Innovation Union Scoreboard. Правда, як зазначено в програмі, рівень інноваційної культури у наших чиновників практично відсутній. Тому всі починання Кабміну будуть упиратися в людський фактор.

Уряд поставив перед собою завдання в 2016 році почати процес збільшення присутності українських товарів на закордонних ринках і спробувати включити Україну в європейські та міжнародні ланцюжки створення доданої вартості. Почнуть зі створення Національної експортної стратегії. Також будуть створені торгові представництва за кордоном, Рада з просування експорту при КМ, механізми фінансової підтримки і страхування експортних ризиків. Планується підписання договорів про зону вільної торгівлі з низкою країн, приєднання до західних міжрегіональних економічних союзів.

3Приватизація, корпоративне управління

Приватизація, корпоративне управління
Приватизація, корпоративне управління
фото УНІАН

Приватизація залишається одним із джерел надходження інвестицій в країну, модернізації української економіки, збільшення робочих місць, а також антикорупційним заходом. На сьогодні в країні налічується 3500 держпідприємств, з яких 1700, за законом, не підлягають приватизації.

До кінця 2016 року Кабмін Гройсмана має намір максимально зменшити цей список, враховуючи, що в європейських країнах таких підприємств у середньому не більше 300. Передбачена розробка закону про можливість приватизації підприємств АПК, а також складання списку неефективних компаній, які необхідно відправити на ліквідацію, приватизацію або передання в профільні державні холдинги.

Що стосується підприємств, корпоративні права яких залишаються в держави, то на них планується провести міжнародний аудит, створити незалежні наглядові ради і ввести незалежних директорів зі сторони. Для цього протягом ІІ-ІІІ кварталів МЕРТ має підготувати відповідні регулятивні документи.

Результатом своїх кроків уряд хоче бачити збільшення відрахування дивідендів і податків, а також зниження рівня корупції. Тут Кабміну теж доведеться зіткнутися з людським фактором, оскільки управлінська культура в держсекторі практично не змінилася з часів СРСР. Але без подібних кардинальних змін Україна не зможе розвивати на сучасному рівні і всю решту економіки.

4Агропромисловий сектор

Агропромисловий сектор
Агропромисловий сектор
Фото Shutterstock

Реформуванню безпосередньо сільського господарства в дорожній карті Кабміну на поточний рік присвячено чотири розділи. Тему одного з них ‒ земельну реформу ‒ уряд включив до переліку основних для покращення ділового клімату країни.

Нинішній Кабмін, як і його попередники, має намір відкрити ринок землі до кінця року, прийнявши в IV кварталі 2016-го закон «Про обіг земель». На відміну від уряду Арсенія Яценюка, який не впорався з дедлайном парламенту щодо подання законопроекту до 1 березня 2016 року, команда Гройсмана встановила собі прийнятні терміни. Нагадаємо, розроблений Держгеокадастром документ, який передбачає 2-етапний дозвіл продажу сільгоспземель, подано до Кабміну більше трьох місяців тому.

Разом з відкриттям ринку землі 1 січня наступного року на аграріїв чекає і остаточне скасування спецрежиму оподаткування ПДВ, який діяв з 2011 року. У 2015-му ця пільга дозволила агросектору зберегти у себе 28 млрд гривень, тоді як в поточному році сільгоспвиробники залишають у себе лише певну частину податку залежно від роду діяльності.

Компенсувати скасування цієї підтримки передбачається, збільшивши пряму підтримку сектору в цьому році з 300 до 750 млн гривень. «Я не думаю, що ця сума гратиме для нас якусь роль в найближчому майбутньому, ‒ визнає голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. ‒ Та все ж ‒ з чогось потрібно починати. [Додаткові] півмільярда при розумному підході можуть принести свою користь і дозволити відшліфувати механізм [прямої підтримки АПК]».

До 2020 року дотації агросектору повинні збільшитися до 1% від виробництва галузі, яке в 2015-му склало близько 200 млрд гривень. Пріоритетними одержувачами коштів будуть сільгоспвиробники з площею оброблюваних земель до 500 га. «Я не розумію логіку цієї цифри. Виробників цієї категорії в Україні не так багато», ‒ зазначає Новіков.

Не пізніше вересня уряд також обіцяє розробити зміни до закону «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Головна проблема нинішньої версії ‒ відсутність якісної системи сертифікації, що ускладнює вихід української органіки на дефіцитний у цьому відношенні ринок Євросоюзу. Поки що ж єдиними напрацюваннями Кабміну в цьому напрямку були затвердження шести нормативно-правових актів і розробка державного логотипу для маркування органічної продукції.

У розвитку Держпродспоживслужби уряд наразі обмежиться лише гармонізацією законодавчої бази з ЄС, в той час як аудит, оптимізація та дообладнання мережі лабораторій відкладено на середньострокову перспективу.

Більшість цих кроків описані в Цільовий програмі розвитку аграрного сектору, концепцію якої Кабмін схвалив 30 грудня 2015-го. Незважаючи на те, що розроблялася вона минулого року, і проведення перших заходів планувалося ще в 2015-му, затвердження програми постановою уряду слід очікувати в II-III кварталах 2016-го.

5Залучення інвестицій

Залучення інвестицій
Залучення інвестицій
Фото Shutterstock

У пріоритетному плані уряду справедливо зазначено, що великою проблемою України слід вважати низький рівень інвестицій в її економіку ‒ не більше 10% від ВВП, тоді як нормальним показником вважається частка інвестицій у ВВП на рівні 20-25%. На думку авторів плану, вагомою причиною такого низького рівня надходження інвестицій є різні обмеження, які заважають бізнесу розвиватися, і певні точкові проблеми (наприклад, невідшкодування ПДВ експортерам), які відлякують їх.

У «плані Гройсмана» міститься ряд кроків щодо зняття обмежень через дерегуляцію. На думку уряду, саме дерегуляція і вирішення точкових проблем дозволить залучити інвестиції і створити нові робочі місця для громадян України. Крім того, від дерегуляції очікується сильний антикорупційний ефект, оскільки вона скорочує можливості для хабарництва з боку чиновників.

Григорій Кукуруза, економіст IMF Group Ukraine, вказує, що однією з найважливіших характеристик Програми пріоритетних кроків уряду можна вважати загальний курс на демократизацію економічних відносин. Останнє проявляється у спрощенні адміністрування, децентралізації, боротьбі з корупцією та інших діях, покликаних зменшити роль держави і ступінь її контролю. «Важко переоцінити важливість даного курсу для стабільного економічного розвитку, особливо у випадку України ‒ країни, яка виступає одним із прикладів комбінації високих темпів економічного зростання і паралельного зростання рівня корупції. Дана комбінація, що підтримується за рахунок імпорту технологій та перенесення виробництва з розвинених країн, є вкрай тендітною і не дозволяє країнам третього і другого світу наблизитися до рівня країн-лідерів», ‒ підкреслює він.

Водночас варто зазначити, що про дерегуляцію в Україні говорять уже давно. Більше того, кілька років нею предметно займалося Мінекономрозвитку, але значного ефекту на тлі катастрофічного падіння економіки досягнуто не було. Україна, як і раніше, ‒ одна з найбільш ненадійних юрисдикцій, де практично відсутній захист прав інвесторів. При цьому багато іноземних інвесторів заради збереження конкурентоздатності своїх підприємств змушені приймати «сірі» правила ведення бізнесу. У цьому контексті, за словами опитаних Forbes експертів, куди логічніше було б пов'язувати відсутність інвестицій з непрацюючою судовою системою і невиразною макроекономічною політикою держави.

Ще одним джерелом залучення інвестицій в новому плані вказується приватизація держпідприємств. Така риторика була властива більшості вітчизняних урядів. Однак якщо минулий Кабмін робив акцент на інституційних інвесторах-нерезидентах, то в нинішньому плані акцент стоїть на приватному капіталі. Втім, прозорість приватизаційних процесів, незалежно від країни походження претендентів на українські активи, стане одним із головних іспитів на політичну й економічну зрілість для нинішнього Кабміну.

Автори документа також вважають, що залученню інвестицій сприятиме маркетинг інвестиційних процесів у світі й країнах нашого регіону. Однак Україна в останні два роки і так проводить чимало різних «інвестиційних конференцій», у ході яких потенційні інвестори найчастіше нарікають аж ніяк не на незнання української потенціалу, а на високий рівень корупції і складність ведення бізнесу.

6Система оподаткування

Система оподаткування
Система оподаткування
Фото Shutterstock

У Плані пріоритетних кроків уряду вказується, що Україна потребує побудови «простої, прозорої, справедливої і прогнозованої податкової системи, яка б стимулювала інвестиції і підтримувала економічне зростання». На переконання авторів документа, цього можна досягти за допомогою змін в системі оподаткування, які б спрощували її та розширювали базу оподаткування, одночасно підвищуючи прозорість і якість адміністрування податків.

У Кабміні вважають, що податкові реформи, які проводилися після зміни влади в Україні, вже частково покращили ситуацію, однак подальші кроки все ще залишаються затребуваними. Декларується, що особливу увагу буде приділено реформі податкових і митних органів, які найчастіше з усіх державних органів стикаються з бізнесом і часто стають об'єктом його нарікань.

При цьому в програмі уряду основна увага приділена спрощенню податкової системи, але практично нічого не сказано про самі ставки податків, тобто відсутні будь-які нові серйозні пропозиції. Нагадаємо, більшість «косметичних» правок обговорювалися ще минулим урядом з Міжнародним валютним фондом, оскільки багато з них служать маяками в програмі співпраці з МВФ.

Варто зазначити, що в останньому «податковому» звіті МВФ щодо України Фонд визнав проблему конвертаційних центрів, яку навряд чи можна вирішити тільки спрощенням адміністрування. Тим часом вона є однією з найболючіших для України, оскільки для багатьох суб'єктів господарювання ухилення від податків і використання «сірих» митних схем є «обов'язковою програмою», негласно нав'язаною системою. Але про це в програмі дій Кабміну практично нічого не сказано.

«Не можна проводити реформу фіскальної служби без змін у системі оподаткування. Це залишає місце для корупції. Найбільшу корупцію провокує формування ПДВ і акцизів. З цих питань ніякої реакції Кабміну поки що немає», ‒ підкреслює економіст і політичний експерт Борис Кушнірук.

«Даниною моді» здається згадка про офшори: автори проекту вказують на необхідність протидіяти ухиленню від оподаткування з використанням офшорних юрисдикцій і активізувати боротьбу з корупційними схемами, що включають офшори. Водночас, як раніше писав Forbes, в Україні офшори служать не стільки інструментом для втечі від податків, скільки «гаванню» для капіталів.

7Боротьба з корупцією і внутрішня безпека

Боротьба з корупцією і внутрішня безпека
Боротьба з корупцією і внутрішня безпека
Фото Shutterstock

Не менш глобальні плани в уряду заявлені щодо антикорупційної діяльності та безпеки. З анонсованого ‒ розвиток підрозділів патрульної поліції і сервісних центрів МВС, реформування Державної служби з надзвичайних ситуацій, ліквідація Державної пенітенціарної служби та передання її функцій і повноважень Мін'юсту, а також антикорупційна реформа.

Дедлайн останньої, як і кінцева мета її реалізації, розмиті: «через 5-7 років зниження рівня корупції до такого, який би не створював ризиків національній безпеці й не заважав сталому розвитку економіки».

Віктор Чумак, заступник голови комітету ВРУ з питань запобігання та протидії корупції, зазначає: чітким критерієм зниження корупції слід було б вважати входження в рейтинг Тransparency international за рівнем 4 і вище. «Для мене особисто, як і для всього світу, це простий і зрозумілий критерій, який є міжнародно визнаним, а наведеним формулюванням з плану уряду можна тільки убезпечити себе, сказавши, мовляв, «ми ж досягли, але нас ніхто не зрозумів», ‒ не приховує скепсису нардеп.

Варто зазначити, що за запуск антикорупційних реформ відповідальний не тільки уряд ‒ це спільна сфера діяльності ще й президента з парламентом. До того ж нові антикорупційні інститути непідконтрольні уряду, вони автономні.

«Не все в компетенції самого уряду. Багато що залежить від того, як буде організована робота самих антикорупційних інституцій. А уряд, в свою чергу, має їм сприяти. Наприклад, підвищивши якість надання послуг, що також зафіксовано в програмі, адже це теж може працювати на протидію корупції», ‒ пояснює Володимир Фесенко, керівник Центру політичного аналізу «Пента».

При цьому декларативний характер антикорупційних починань Кабміну викликає чимало нарікань серед опитаних експертів. «Для мене це загальні слова без конкретних кроків і маркерів. За великим рахунком, бюро створено, агентство створено, їм просто не потрібно заважати працювати», ‒ впевнений Віктор Чумак. У його розумінні, для боротьби з корупцією досить зробити два кроки ‒ забезпечити повну прозорість і звітність використання публічних фінансів у режимі онлайн, а також провести реформу виборчої системи з відкритими списками з регіональними преференціями. «Адже в кінцевому підсумку все залежить від того, кого ми будемо обирати. Якщо у нас буде така ж виборча система, як сьогодні, то ще півстоліття ми будемо просто читати такі гарні програми», ‒ вважає парламентарій.

Ще один пріоритет у плані Кабміну ‒ продовження реформи поліції. На думку Фесенка, важливо, щоб реформа не була самоціллю, а це сприяло підвищенню ефективності діяльності поліції, особливо в умовах погіршення криміногенної ситуації. «Однозначно нова поліція краще, ніж стара міліція, це позитивне явище, а от її ефективність ‒ вже питання її становлення», ‒ резюмує Чумак.

8Соціальна і гуманітарна політика

Соціальна і гуманітарна політика
Соціальна і гуманітарна політика
фото УНІАН

У соціальній і гуманітарній сферах уряд Володимира Гройсмана також заявляє досить амбітні плани. Серед них ‒ реформування системи пенсійного забезпечення, введення адресного надання соціальної допомоги, посилення соціального захисту працюючих громадян та децентралізація системи соціальних послуг. У документі задекларовано впровадження страхової медицини до 2019 року, збільшення доступності ліків і дерегуляція управління системою освіти. Також програмою передбачається підвищення соцстандартів, які останні півтора року були фактично заморожені.

На думку Володимира Фесенка, в програмі Кабміну простежується два підходи до соціальної проблематики. З одного боку ‒ прагматизм, пошук механізмів, які б максимально пом'якшили складні ініціативи чиновників. З іншого ‒ вирішення соціальних питань є важливим з точки зору сприйняття діяльності уряду населенням.

«Помітно, що уряд намагається знайти баланс між непопулярними макроекономічними рішеннями, спрямованими на фінансову стабілізацію, в тому числі й підвищенням комунальних тарифів. Водночас Гройсман розуміє, що такі рішення вплинуть на рейтинг і підтримку населенням як його самого, так і Кабміну в цілому», ‒ зазначає політолог. Тому соціальним питанням приділено чимало уваги, і в принципі вони представлені досить конкретно.

Серед поточних пріоритетів уряду озвучені такі завдання, як введення системи реімбурсації (компенсація вартості ‒ Forbes) лікарських засобів, створення 25 000 місць у дошкільних навчальних закладах, встановлення 1 млн лічильників. «У наведених цифрах присутній реалізм, а не абстрактно-популістський підхід, тут немає завищених очікувань. Багато це чи мало ‒ спірне питання, але плани зафіксовано в цифрах, а значить, можна буде контролювати виконання завдань як самим прем'єром, так і громадськістю», ‒ вважає Фесенко.

На думку експерта, з урахуванням гостроти проблем, наведені підходи правильні ‒ з позитивними тенденціями в демографічних процесах зростає потреба в дитсадках, встановлення лічильників допоможе знизити витрати на оплату комунальних платежів населенням, а спрощення держзабезпечення медикаментами може допомогти пацієнтам. «Тут немає нездійсненних завдань, вони сформульовані досить конкретно, залишається тільки сподіватися, що їх буде виконано якісно і вчасно», ‒ підкреслив політолог.

Разом з тим до запропонованої реформи соціального страхування в експертів накопичилося чимало питань. «В Україні відсутнє розуміння, скільки всього соцвиплат отримує населення. Вони розпорошені, а це також дає простір для корупційних схем. Соціальне страхування, яке не породжує нічого, крім корупції, залишається незмінним», ‒ вказує Борис Кушнірук. За його словами, серйозного перегляду потребує і система субсидування комунальних платежів. «Субсидії в Україні не мотивують економити. А повинні обов'язково бути в наявності прилади обліку, і малозабезпеченим їх слід встановлювати безкоштовно. Треба запускати механізми, які дозволять економити. Потрібно, щоб люди щось робили, а не просто списувати їм вартість послуг», ‒ підкреслює експерт.

У «плані Гройсмана» приділено увагу і пенсійній реформі, правда, поки що без чіткої відповіді, яким чином буде вирішуватися проблема дефіциту Пенсійного фонду. «Найпростіший спосіб ‒ це підвищення пенсійного віку. Але про це в програмі не йдеться, і поки що немає розуміння, яким чином і за рахунок яких інструментів буде ліквідовано дефіцит фонду», ‒ зазначає Фесенко.

Разом з тим ряд непопулярних кроків, на які так чи інакше доведеться піти нинішньому уряду, в цілому виправдані. «Запропоновані Кабінетом міністрів способи завершення реформування економіки на ринковий лад хоча й зменшують добробут населення в короткостроковій перспективі, але необхідні з точки зору створення фундаменту для довгострокового і сталого економічного зростання», ‒ резюмує Григорій Кукуруза.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів