Китайський кредит вислизає з рук України

Під загрозою – проекти освоєння «китайських» грошей від Міненерго, Мінрегіонбуду, Держенергоефективності та Фонду енергоефективності
Китайський кредит вислизає з рук України
Фото shutterstock

Україна може втратити шанс використати найбільшу кредитну лінію для потреб енергетики на суму $3,656 млрд. Урядові структури та державні компанії конкурують одна з одною, що впливає на кінцеві цілі кредиту. Україна вже пропустила термін погодження проектів кредиту. Не меншою проблемою є повернення Державного банку розвитку КНР до питання зменшення кредитної лінії до рівня $1,1 млрд.

Формально, за умовами угоди, 24 червня 2016 року Україна та Китай мали завершити приймання заявок щодо використання кредитних коштів. А вже 25 грудня слід було розпочати реалізацію хоча б одного із проектів. Проте, за наявною інформацією, Китай фактично заморозив можливість розгляду проектних пропозицій. Більше того, Держбанк розвитку КНР розглядає можливість відкриття кредитної лінії тільки на 28-30 млрд гривень, або $1,1 млрд.

На сьогодні лише «Нафтогаз України» подав до Міністерства економічного розвитку і торгівлі чотири інвестиційних пропозиції в рамках кредитної лінії. Найбільший об’ємний проект «Нафтогазу» – заміна систем індивідуального опалення у приватних домогосподарствах малозабезпечених споживачів ($1,7 млрд). Також «Нафтогаз» планує будувати вугільні теплоелектростанції у Києві та Львівській області ($1,3 млрд). Майже $400 млн – це закупівля бурового та допоміжного обладнання задля збільшення видобутку газу компанією «Укргазвидобування».

Держбанк розвитку КНР розглядає можливість відкриття кредитної лінії тільки на 28-30 млрд гривень, або $1,1 млрд

Однією із головних претензій з боку Державного банку розвитку КНР в цілому до України є непослідовність та роз’єднаність позицій урядових підрозділів. Йдеться про Міністерство енергетики та вугільної промисловості, «Нафтогаз України», Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державне агентство енергоефективності та ще нестворений Фонд енергоефективності, який курують прем’єр Володимир Гройсман та віце-прем’єр Геннадій Зубко. Усі ці державні структури сьогодні конкурують за можливість пролобіювати власні проекти, а також приймати участь у використанні коштів.

Хоча наразі у «Нафтогазі України» не припинили висловлювати оптимізм і прогнозують продовження встановлених раніше термінів в рамках кредиту КНР. «Ми очікуємо, що, швидше за все, буде продовжено термін реалізації за кредитом. І буде розширено перелік проектів, які можуть брати участь», – сказав голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболев.

Власне, «розширення переліку проектів» означає скорочення фінансування для проектів «Нафтогазу», появу пропозиції нових проектів з боку структур, які відповідатимуть за енергоефективність, та пропозицій з боку вугільного сектору. Можна сказати, що керівник нафтогазового монополіста Коболев визнав факт певного тертя між Україною та Китаєм, оскільки уточнив, що зараз ведуться переговори з китайською стороною про те, як будувати далі роботу.

Тим часом за декілька днів до завершення терміну подачі проектів 22 червня 2016 року заступник міністра енергетики і вугільної промисловості України Дмитро Лабоженко зустрівся та обговорив із делегацією Державного банку розвитку Китаю модернізацію державних вугільних шахт.

За наявною інформацією, китайська сторона готова виділити на вугільні проекти близько $300-400 млн. Тим часом кредитний проект на суму $300 млн, які «Нафтогаз» планував скерувати для «Укргазвидобування», буде переглянуто. Однією із причин є збільшення надходження фінансів до бюджету «Укргазвидобування» від підвищення тарифу на газ для населення – до $60 млрд у якості доходу.

Також іще раніше, на початку червня, стало відомо, що міністр фінансів Олександр Данилюк, якого вважають близьким до президента Порошенко, виступив проти пропозиції «Нафтогаз України» використати частину кредиту Державного банку розвитку Китаю на суму $1,7 млрд для модернізації систем індивідуального опалення в приватних будинках малозабезпечених споживачів.

«Міністр (Данилюк) офіційно заявив, що не підтримує проект «Нафтогазу»: ідея хороша, але на таких умовах брати гроші, щоб наповнити країну мільйонами китайських котлів, недоцільно. Краще створити Національний фонд, і використовувати його як основний інструмент», – передав слова міністра фінансів член Нацради реформ при президентові Валерій Пекар.

Частину кредитної лінії на суму $1,7 млрд можуть перенаправити у майбутній Фонд енергоефективності, який наразі розробляє свої пропозиції в цілому по державі.

Однією із головних претензій з боку Державного банку розвитку КНР в цілому до України є непослідовність та роз’єднаність позицій урядових підрозділів

Є також іще один проект, який потрібно запропонувати китайській стороні. Він передбачає встановлення індивідуальних теплових пунктів в багатоквартирних будинках, і його розробкою займається Мінрегіонбуд.

Під питанням реалізація будівництва вугільних теплових електростанцій у Києві та Львівській області. Сума 1,3 млрд, які передбачили у «Нафтогазі», може бути розподілена між проектами Мінрегіонбуду та Держенергоефективності.

Тим паче, правомочність «Нафтогаза України» під великим питанням. Прем’єр-міністр Гройсман 29 червня 2016 року уже заявив про розділення компанії: «Буквально в найближчі дні буде прийнято рішення про розділення функцій транзиту, зберігання газу, торгівлі газом і його видобутку. Аби не створювати монополістів у центрі України, що стане позитивним фактором для надійності роботи нафтогазової галузі».

Відповідно, виділення кредитної лінії Державного банку розвитку КНР для «Нафтогазу», який буде юридично реформований, може виявитися недоцільним. І тим паче, коли одночасно з «Нафтогазом» свої проекти освоєння «китайських» грошей готові запропонувати Міненерго, Мінрегіонбуд, Держенергоефективності та Фонд енергоефективності. Водночас роз’єднаність позицій державних структур може в результаті призвести до того, що Китай відмовиться взагалі виділяти кошти, і кредит вислизне з рук України.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 3
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Andriy Pyvovar
Andriy Pyvovar — 10.07.2016, 11:19

Ніхто не думає як буде краще державі, головне "лобіювати своє"...

Dmytro Donets
Dmytro Donets — 07.07.2016, 11:11

Для України традиційною є ситуація з низькою «вибіркою» (освоєнням) коштів МФО. Це, на жаль, наш стандарт, коли залучаються багатомільйонні інвестиції на розвиток країни, які потім роками «лежать» на рахунках банків, наче в схроні, без використання. Інколи це призводить до анулювання проектів (Україна має такий ганебний досвід), або до зменшення сум позик пільгових кредитних ліній (Україна має такий ганебний досвід), інколи до необхідності продовження термінів реалізації проектів (Україна має такий ганебний досвід), перегляду матриці запланованих показників (Україна має такий ганебний досвід), але в кожному з перелічених випадків це однозначно (а) зменшує ефективність використання залучених коштів, (б) призводить до прямих та непрямих втрат державного бюджету України, (в) погіршує імідж держави на міжнародній арені, показує некомпетентність чиновників та, як наслідок, (г) не сприяє залученню нових інвестиційних ресурсів.
Ось вам і повторення ситуації з Держбанком розвитку КНР та кредитною лінією для потреб енергетики України. Поки ми в себе розбираємося з «Химиними курами, Мотриними яйцями» спливає пільговий період, або кредитори просто втрачають ентузіазм до нашої підтримки. Поки можновладці тягнуть ковдру на себе, китайці дивуються, перестають ставитись до нас серйозно та перенаправляють капітал на інші ринки.
Виходить, що ми супер-досвідчені, але чомусь нічого не змінюється.
Ось де мають розгорнути свою діяльність новостворені та «старі» контролюючі органи, якщо підійдуть до питання без політики…

Ihor Shitchenko
Ihor Shitchenko — 07.07.2016, 12:00

DMYTRO DONETS так це ж про Вас :) ви були керівником ЦГУП по проекту "Розвиток міської інфраструктури" і вас звільнили за некомпетентність після перевірки вашої роботи Рахунковою палатою України. Це через вашу непрофесійність продовжували термін реалізації проекту (завдяки вам Україна має такий ганебний досвід), переглядали матрицю запланованих показників (завдяки вам Україна має такий ганебний досвід), і через це зменшилась ефективність використання залучених коштів, це призвело до прямих та непрямих втрат державного бюджету України, та погіршило імідж держави на міжнародній арені, через що, повторюсь, вас звільнили з Мінрегіону.

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів