Третій постріл: Крим починає відчувати дефіцит природного газу

Його раніше заповнювала Україна
Третій постріл: Крим починає відчувати дефіцит природного газу
Фото Shutterstock

Росія готується до нової «газової війни» з Україною цієї зими. І цього разу приводом стане Крим, на підтримку газовидобутку в якому в Москви бракує коштів.

У Криму зникає газ. 22 липня про це заявив російському мережевому виданню «Національна служба новин» («НСН») представник Союзу нафтогазопромисловців Росії Рустам Танкаєв. Експерт висловив підозру, що «газ із півострова таємно перетікає на материкову Україну». Тому пошуками «таємних» маршрутів перетікання сьогодні зайняте ціле «МВС Криму».

«Сищиків» не бентежить навіть той факт, що Земля кругла, і, якщо подивитися на глобус, то можна побачити, що газ із Криму в Україну може «перетікати», тільки якщо його туди будуть перекачувати компресорні станції. Або власний видобуток Криму буде такий, що кримський газ під власним же тиском почне просто витісняти з труб газ з України. Однак пан Танкаєв стверджує протилежне: кількість газу в Криму скорочується. Та й дефіцит електроенергії на півострові, необхідної для роботи таких великих об’єктів, як компресорні станції, все ще не ліквідовано.

У травні 2014 року Forbes називав три головні проблеми самостійної життєдіяльності Криму – вода, електроенергія, газ. Сьогодні третя проблема «кримської самостійності» проявляється на повну силу. І, на жаль, Україна абсолютно не готова відповісти на цей виклик. У результаті на країну чекає ще один газовий шантаж і ще одна «ненудна зима».

«Утікай!»

Крим із материковою Україною пов’язує один магістральний трубопровід: відгалуження від нього на п’ять труб йде через Миколаївську та Херсонську області та входить на півострів через газовимірювальну станцію (ГВС) Червоні Чабани, розташовану на українській території. Подавання газу через неї заблокували ще в травні 2014 року. У ПАТ «Укртрансгаз» Forbes підтвердили, що відтоді «жодних перетоків газу, ні до Криму, ні з Криму, не зафіксовано».

Українська система ГТС підключена до європейської системи моніторингу транзиту газу, тому подібну інформацію легко можна перевірити.

Друга газова нитка між Україною і Кримом йде через озеро Сиваш. У 70-ті роки минулого століття від газового родовища «Стрілецьке» в Азовському морі (Арабатська Стрілка, Генічеський район) проклали технічну трубу до родовища «Джанкойське» в Криму, тому технічні перетоки між родовищами передбачені від самого початку. Але їхній максимальний обсяг не може перевищувати 200–300 тис. кубометрів на рік.

Подавання газу заблокували ще в травні 2014 року. У ПАТ «Укртрансгаз» Forbes підтвердили, що відтоді «жодних перетоків газу, ні до Криму, ні з Криму, не зафіксовано»

Родовищу понад 40 років, і видобуток там більш ніж скромний – 50–60 тис. кубів на день. Сьогодні на Арабатці й у Генічеському районі споживання влітку становить приблизно 10 тис. куб. на день. Скільки воно становить у Джанкойському районі – точних даних немає. Однак, ні Генічеський, ні Джанкойський райони ніколи не були споживачами великого обсягу блакитного палива. Надлишок видобутого газу завжди ішов до єдиного на півострові великого газосховища – «Глібовського».

У зимовий період із «Глібовського» газ піднімали й направляли на потреби населення і промисловості як Криму, так і Генічеського району Херсонської області. Як виявилося – єдиного відрізаного від загального газопостачання материкової України. Це стало публічно відомо напередодні 2016 року, коли мер Генічеська Олександр Кожухов звернувся до кримської влади з вимогою повернути «стрілківський газ» у «генічеські газові мережі».

Чиновник, сам того не бажаючи, миттєво став мережевим «мемом» і пропагандистським жупелом. Російські ЗМІ підкреслювали, що він, виявляється, звернувся особисто до Володимира Путіна, який дав команду «пустити кримський газ» у змерзлий український Генічеськ. Нюанси ситуації проігнорували всі – як у технічному, так і в особистісному плані. Тому ситуація має шанси на повторення й у 2017 році. Тим більше що ніхто з чиновників так і не зміг сказати Forbes – куди ж сьогодні йде газ зі Стрілківського родовища.

«Сама-сама-сама»

Не вдалося Forbes знайти й актуальні телефони ПрАТ «Пласт», оператора родовища «Стрілецьке», щоб з’ясувати, куди він направляє надлишковий видобутий газ. За даними Forbes, ні НАК «Нафтогаз України», ні ПАТ «Укртрансгаз», ні ПрАТ «Херсонгаз» – не будують трубопровід, який міг би врятувати Генічеський район від кримської залежності. Прес-служба НАКу досі шукає «галузевих фахівців», які допоможуть прояснити ситуацію.

Генічеський район залишився сам на сам зі своєю старою проблемою.

На сайті мерії Генічеська розміщено оголошення, у якому людей закликають подбати про себе самостійно. У ньому повідомляється, що можливості системи складають 65–70 тис. кубів на добу, а за температури «мінус» 10–12 градусів споживання газу зростає до 110 000 кубів на добу, і тоді дефіцит складе 30–40 тис. кубів на добу. А допомоги чекати нізвідки, тому слід заготовлювати дрова й переходити на альтернативні види опалення. До речі, дитячі садки і школи вже переводять на альтернативне паливо.

Видобуток вуглеводнів у Криму вели не тільки на шельфі, а й на суші, з наземних свердловин. Їх було дуже мало, і давали вони менше сотні млн кубів на місяць, але для Криму вони однаково були актуальними. У «Чорноморнафтогазу» були спільні підприємства на суші з «Укргазвидобуванням», але на запит Forbes УГД вважало за краще дати негативну відповідь і відмовилося від своєї «спільної власності» в Криму на всіх родовищах.

Найбільші свердловини розташовувалися в районі Керчі, Джанкоя і Євпаторії. Більшість розроблюваних свердловин були газоконденсатними й нафтовими, саме їх і передавали в приватну власність компаніям Миколи Злочевського та Олександра Онищенка. Сьогодні ревізію проводять російські фахівці: «По-перше, фонд свердловин, з яких видобувають газ у Криму, перебуває в кепському стані – необхідно проводити підземний ремонт, що в українські часи ніхто не робив», – повідомив Танкаєв. Представники нафтогазового комплексу України були б не проти побачити результати ревізії кримських свердловин. Це важливо у світлі подання позовів до міжнародних судових інстанцій.

Пірати від видобутку

Насправді газова безпека Криму завжди ґрунтувалася на шельфовому видобутку. У 2014 році, після введення в дію двох «вишок Бойка», які дозволили освоїти найперспективніше Одеське родовище, – «Чорноморнафтогаз» вийшов на видобуток 2 млрд кубів газу на рік. Цього обсягу цілком вистачило б для населення і промисловості півострова станом на 2014 рік.

Але після мілітаризації півострова структура споживання енергоносіїв змінилася, і доокупаційних обсягів вже бракує. Крім того, видобуток газу в акваторії знижується. У 2016 році його обсяг заледве складе 1,75 млрд кубометрів. Для побутових потреб жителів Криму впритул, але вистачить, а от на опалювальний сезон – недостатньо. Щоб покривати піки споживання, необхідно закачати додаткові обсяги в ПСГ «Глібовське» – для створення постійного тиску й підтримки поточного видобутку. Минулої зими сезон пройшов практично без збоїв тільки завдяки теплій погоді.

На жаль, отримати оперативні дані щодо роботи нинішнього «Чорноморнафтогазу» (ЧНГ) більш ніж проблематично. Українські чиновники, які мають ці дані, вважають за краще мовчати. Разом із тим, згідно з інформацією, наявною в розпорядженні Forbes, за два минулі роки в «російському» ЧНГ змінилося п’ять директорів: плинності кадрів посприяли гучні корупційні скандали й нові малообґрунтовані борги підприємства. Щоправда, тюремних строків за розтрату коштів офіційно ніхто не отримав.

Найперспективніше родовище, на якому можна нарощувати видобуток, новітнє Одеське. А воно, за всіма картографічними розкладами, фактично розташоване в економічній зоні України

Керівництву ЧНГ у таких умовах вдається підтримувати компанію на плаву тільки шляхом «піратської» роботи на українському шельфі. Всі наявні поблизу півострова родовища вже виснажені та працюють на межі. А на розвідувальні та нові бурові роботи знадобиться кілька років і великі обсяги коштів укупі з західними технологіями розвідки. Грошей немає в бюджеті, а технологій немає через санкції.

Найперспективніше родовище, на якому можна нарощувати видобуток, новітнє Одеське. А воно, за всіма картографічними розкладами, фактично розташоване в економічній зоні України – набагато ближче до узбережжя Одеси, ніж до західного узбережжя Криму.

Періодично кримські фахівці виганяють на родовище одну з «вишок Бойка», але не ризикують її довго використовувати, оскільки її охорона військовим флотом обходиться дорожче одержуваного економічного ефекту.

Вишка за законом – власність України, російська компанія під назвою «ЧНГ» займається піратством в українських водах, і це знають усі світові інституції, зокрема й російські. Звернення України до Міжнародного трибуналу ООН із морського права розставить усі крапки над «і». Тому офіційна Москва дистанціюється від ЧНГ, який формально перебуває під контролем Сімферополя.

Без західних технологій на території України не вдасться підтримувати видобуток на складному чорноморському шельфі. У зв’язку з чим і подано команду врізати газопровід Джанкой-Феодосія-Керч у газопровід Краснодарський край – Крим. На російському узбережжі Чорного моря вже лежать 4 000 тонн труб, ось тільки до прокладання через Керченську протоку російські газовики ніяк узятися не можуть.

І поки не прокладуть цей газопровід, будуть шукати «витоки газу» в Україні через труби, яких немає, а бідний Генічеськ знову стане заручником технологічних нюансів.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Евдокия Дулина
Евдокия Дулина — 30.08.2016, 12:33

Не удалось Forbes найти и актуальные телефоны ЧАО «Пласт»

Напомним, что Национальное антикоррупционное бюро также расследует нанесение государству убытков при добыче газа компаниями, связанными с депутатом Онищенко по договорам о совместной деятельности с «Укргаздобычей».

«…Неустановленн ые лица из числа народных депутатов и высшего руководства государства, действуя умышленно….в течение 2014- 2015 организовали добычу подконтрольными предприятиями по договорам о совместной деятельности с «Укргаздобычей» газа в пользу фиктивных субъектов хозяйствования», — говорится в документе.

Речь шла о ЧАО «Пласт», ООО «Надра Геоцентр», ООО «Фирма Хас», ООО «Природные ресурсы +» (все — Киевская область), ООО «Карпатнадраинвест» (Харьковская область). Одним из акционеров компаний «Фирма Хас», «Природные ресурсы +», «Надра Геоцентр» и «Карпатнадраинвест», согласно Государственному реестру юридических и физических лиц, является Онищенко.

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів