Гра на пониження: що стоїть за падінням стартової ціни ОПЗ

Друга спроба продажу заводу покаже, наскільки подорослішала влада, і до яких аргументів вона прислухається ─ політичних чи економічних
Гра на пониження: що стоїть за падінням стартової ціни ОПЗ
фото УНІАН

Стартова ціна на Одеський припортовий завод (ОПЗ) буде переглянута при повторній спробі приватизації. У середу, 31 серпня, Кабмін при наполегливій підтримці прем'єра Володимира Гройсмана схвалив запропоновані Фондом держмайна зміни в методику оцінки об'єктів, що приватизуються, які дозволять знизити стартову ціну. «Вважаю, ми повинні дати можливість ФДМ виставити за такою стартовою ціною, яка дозволить залучити якомога більше осіб. А далі як уряд будемо затверджувати», ─ сказав прем'єр на засіданні в середу.

Сумніви в необхідності змінювати методику без консультацій висловив міністр МВС Арсен Аваков як представник парламентської фракції «Народний фронт», і нагадав членам Кабміну, що «у нас коаліційний уряд». Однак Володимир Гройсман доручив ФДМ провести публічну дискусію з фракціями й обгрунтувати нову початкову ціну, а також переконати в цьому «Народний фронт».

Підготовка заводу до нинішньої спробі приватизації (а вона далеко не перша) йшла за активної участі екс-прем'єра і лідера «НФ» Арсенія Яценюка. Він був упевнений, що завод швидко куплять за найвищою ціною, називалася навіть сума в $1 млрд. Однак на 18 липня ц.р., останній день прийому заявок, не було подано жодного документа. Спроба продати 99,567% акцій заводу за стартовою ціною в 13,175 млрд грн (близько $527 млн) закінчилася безрезультатно.

Сумніви щодо успішного продажу ОПЗ висловлювали багато експертів і учасників ринку. Чи будуть цього разу зроблені об'єктивні висновки, поки що сказати важко.

Плановий провал

Протягом літа ФДМ повідомляв, що заводом цікавилися від п'яти до семи потенційних інвесторів. Але після ознайомлення з документами найбільше запитань і сумнівів у інвесторів викликали: «заборгованість перед Group DF; суди з компанією «Нортіма»; обмеження на репатріацію дивідендів; відсутність податкових пільг і преференцій для інвестора; завищена ціна на тлі вище озвучених проблем заводу і загальних політичних і економічних ризиків країни». Ось такими були висновки Фонду, викладені в офіційному прес-релізі.

На сьогодні компанія «Нортіма», підконтрольна Ігорю Коломойському, програла суди першої інстанції, і у ФДМ є всі шанси закрити цю суперечку до початку другої спроби приватизації. Борги перед Group DF Дмитра Фірташа навіть сама компанія не вважала перешкодою для потенційних інвесторів, посилаючись на те, що структури, які продаються, часто мають борги. І, як правило, це і є основною причиною їх продажу.

«Говорити, що через це зірвався конкурс ─ це неправильно! Дуже часто при великихпродажах об'єктів сума заборгованості компанії перевищує суму оцінки. А тут, оцінили завод у $520 млн, при тому, що борг ─ $190 млн плюс пеня і штрафи (в сумі ─ $250 млн). Борги ─ це нормальний стан компанії, що продається, будь-який інвестор розуміє: він купить ─ у нього будуть боргові зобов'язання, він бере їх разом з компанією», ─ прокоментував провал конкурсу Борис Краснянський, керуючий директор Group DF.

Глава ФДМ Ігор Білоус заявив, що стартова ціна ОПЗ на новому приватизаційному конкурсі може бути знижена наполовину, і це, на його думку, дозволить залучити до аукціону ще мінімум трьох нових учасників. А ринкову вартість ОПЗ він оцінив у $400-450 млн.

Борги ─ це нормальний стан компанії, що продається, будь-який інвестор розуміє: він купить ─ у нього будуть боргові зобов'язання, він бере їх разом із компанією
Борис Краснянський, керуючий директор Group DF

Насправді вчорашнє рішення уряду зовсім не означає, що стартова ціна ОПЗ буде знижена одним розчерком пера. Та й стосується воно не одного ОПЗ. Уряд дозволив внести зміни в дві своїх же постанови. Перша стосується порядку роботи робочої групи, яка готує рекомендації про умови приватизації підприємств паливно-енергетичного комплексу (група «Г»). До групи, крім співробітників ФДМ, входять представники галузевих міністерств, силових відомств, партнери і донори України.

Друга зміна ─ в методику оцінки. «Негнучкість» цього документа полягала в тому, що робоча група мала право при перегляді оцінки рекомендувати тільки підвищення ціни. Цю норму прибрали, і тепер група може давати рекомендації і на підвищення, і на пониження, якщо є на те підстави. Але це тільки рекомендації», ─ розповіла Forbes Наталія Лебідь, заступник голови ФДМ.

Чиновниця пояснила, що в даному випадку введено додаткові документи й аналітичні дані, які потрібно буде аналізувати, щоб обгрунтувати і довести будь-які рекомендації про перегляд стартової ціни.

Правильна думка

Ціна ОПЗ в $527 млн мала стати певним політичним козирем представників «Народного Фронту» у владі. І робочій групі буде дуже непросто довести необхідність її зниження, навіть зі статистикою в руках. Ймовірно, сторони будуть пред'являти різні аргументи ─ економічні проти політичних. Вже сьогодні можна спостерігати поляризацію думок.

«Я вважаю, що ціна останнього аукціону не була великою, вона реальна. Наскільки мені відомо, були певні бюрократичні зволікання, які не дозволили зацікавленим компаніям брати участь в цьому конкурсі. Тому я вважаю, що її знижувати не варто. Можливо, сьогоднішнє рішення (уряду ─ Forbes) потрібно розглядати між рядків, і це робиться в інтересах певних сил, яким цікаво купити цей завод подешевше. Іншого пояснення немає», ─ вважає Володимир Козленко, керуючий партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine.

Наш співрозмовник висловив переконаність, що і з заборгованістю заводу, і з корупційним скандалом, в якому підозрюють його топ-менеджерів, повинні розібратися правоохоронні органи.

Водночас, група закордонних експертів, яка працювала з українськими фахівцями при підготовці умов приватизації, просила звернути увагу на два вагоміші фактори, ніж суди і борги, згадує Наталя Лебідь.

По-перше, ще навесні експерти передбачали дуже погану кон'юнктуру міжнародного ринку міндобрив. На жаль, Кабмін затвердив умови конкурсу з продажу ОПЗ в травні, тоді тренд ішов вгору, і на рекомендації не звернули уваги. Але на початку липня розпочався масштабний спад цін на аміак та карбамід на глобальному ринку, і він виявився більшим, ніж прогноз експертів у квітні. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли світовий тренд не сприяє можливості побачити приріст вартості щодо того, що було раніше.

Друге ─ це ціна на газ, оскільки він є фундаментальною складовою собівартості продукції. Якщо ціна на газ не дозволяє тримати серйозну маржу і конкурувати, це автоматично призводить до збитків. У такому випадку інвестор буде менше заробляти, або не зможе заробляти взагалі. Радник ФДМ, банк UBS, ще тоді показав усі розрахунки поведінки ринків газу та міндобрив, з яких було видно, що до кінця жовтня сподіватися на зростання ціни на продукцію навряд чи варто.

Газ спотикання

Сьогодні світовий ринок міндобрив практично лежить. Основні покупці продукції ─ ОПЗ, Туреччина і Бразилія ─ скоротили обсяги до мінімуму, в тому числі й через політичні протистояння. Решта країн не дуже активно купують аміачну селітру і карбамід, які виробляє завод. І до весни 2017 року ситуація практично не зміниться. Місце є тільки на ринках України або Росії, розповідає Дмитро Гордійчук, директор галузевого інформаційного порталу «Інфоіндустрія».

Але тут на перший план виходить інша проблема: вартість обох видів добрив становить близько $150 за тонну, що дешевше, ніж 1 тис. куб. м. газу. Заводу невигідно працювати. Цим, за великим рахунком, і обумовлені збитки заводу, які за перше півріччя 2016 року склали 244 млн грн.

Буде можливість купувати дешевий газ, у заводу буде робота, і буде інвестор. Не буде такої можливості ─ завод буде або стояти, або у збитках
Дмитро Гордійчук, директор галузевого інформаційного порталу «Інфоіндустрія»

На думку експерта, певний підйом на світовому ринку очікується в листопаді, коли ціни на карбамід почнуть рости на $10-12 за тонну в місяць. І триватиме такий стан речей до січня. Це дуже хороший тренд за останні два роки. Досвідчені виробники можуть встигнути отримати дивіденди, тому що потім терміново включиться Китай, чиї потужності зараз працюють на 70%, і знову «покладе» ринок. Скільки триватиме рецесія на світовому ринку міндобрив, сказати не може ніхто. Але середньострокові перспективи не дуже райдужні.

Тому сьогодні все питання впирається у вартість газу. «Буде можливість купувати дешевий газ, у заводу буде робота, і буде інвестор. Не буде такої можливості ─ завод буде або стояти, або у збитках. Хоча, наприклад, ті ж близькосхідні виробники, маючи найдешевший газ, усе одно обмежують свої хімічні потужності, тому що не хочуть продавати продукцію дешево», ─ каже Гордійчук.

В принципі, сьогодні проблем із дешевим газом немає навіть в Україні. Є приватні видобувні компанії, які можуть продавати свій газ промисловості за договірною ціною. Є закордонні власники дешевого газу. Але чомусь ніхто з них не може дійти до ОПЗ. Ось і всі корупційні підозри навколо заводу теж пов'язані з поставками газу.

Зате Кабінет міністрів випускає постанову, якою вимагає зобов'язати НАК «Нафтогаз України» забезпечити безперебійні поставки газу на ОПЗ, поки його не продадуть. З критикою такого кроку виступила Європейська енергетична спільнота: його представники вимагають хоча б вписати до постанови пункти, що імітують роботу вільного ринку газу.

У підсумку, перед українською владою знову постає газова проблема, а точніше, стабільне прагнення європейських партнерів нарешті побачити в Україні вільний ринок газу. Є й ряд інших факторів, наприклад, війна з Росією, міжнародні конфлікти, але в даному випадку ─ вони другорядні. Як тільки буде вирішено питання з прозорими і зрозумілими поставками газу, ціна ОПЗ стане зрозуміла всім сторонам. Тож українців чекає ще одна весела приватизаційна осінь.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів