Битва синоптиків: хто впливає на підготовку до опалювального сезону в Україні

І на який запас енергоресурсів має право розраховувати країна
Битва синоптиків: хто впливає на підготовку до опалювального сезону в Україні
Фото Shutterstock

Формально опалювальний сезон в Україні стартує 15 жовтня, але рішення про час його початку в областях і районних центрах місцева влада ухвалює самостійно. Орієнтиром є температура повітря нижче восьми градусів Цельсія протягом трьох-чотирьох діб, враховуючи незначні коливання.

Історично в середині жовтня в Центральній Україні випадає перший сніг. Але на всій території країни різноманітність кліматичних зон досить відчутна. І якщо в Карпатах уже на початку жовтня снігопади, як цьогоріч, – явище нерідкісне, то на півдні, в Одеській і Херсонській областях, ще може тривати оксамитовий сезон. Якою ж буде зима 2016–2017 років?

4 жовтня Укргідрометцентр повідомив, що «погода восени і взимку буде доволі мінливою, але холодних днів буде небагато». На Новий рік на українців чекає класична зима зі снігом і температурою до «-12». А всього взимку буде близько 25 таких же сильно морозних днів.

Водночас «народний синоптик» Леонід Горбань ще 24 вересня в ефірі одного з телеканалів заявив, що на Україну чекає «найлютіша зима за останні 32 роки». Страшний холод, за його словами, триматиметься від початку жовтня і до кінця березня 2017 року, і не варто сподіватися на «бабине літо». Цей прогноз активно тиражували російські ЗМІ.

Жовтень українська генерація зустріла із запасами: щодо вугілля – 1,260 млн тонн на складах всіх ТЕС, щодо газу – 14,3 млрд куб. м. Залишається ще місяць, щоб виконати плани Міненерговугілля і Кабміну, які до 1 листопада мають становити: 2,2 млн тонн вугілля і 17 млрд куб. м. газу. Втім, представники генерації не особливо переймаються, що нормативів не дотримано. І обіцяють, що жодних проблем взимку не буде.

Міфічне вугілля

Міністр паливної галузі Ігор Насалик 4 жовтня заявив, що підготовка до опалювального сезону йде без збоїв, і накопичення вугілля триває. Хоча, за даними НЕК «Укренерго», на перше жовтня теплова генерація відстає від затвердженого Міненерговугілля плану накопичення вугілля на 340 000 тонн: за антрацитовою групою – на 160 000, за газовою групою – на 180 000 тон.

Головною причиною невиконання плану називають проблеми з вивезенням антрациту з окупованих територій. Компанії-споживачі – ДТЕК і «Центренерго» – сподівалися, що за літо все-таки вдасться налагодити безперебійне постачання з окупованих територій Донбасу. Головний трафік іде залізничною ділянкою «Золоте – Первомайське». На жаль, дива не сталося. Території залишаються мілітаризованими. ОРДЛО відмовляється відводити звідти війська, а отже, додаткового потоку антрациту в разі гострої необхідності Україна навряд чи дочекається.

Ми вважаємо, що кількість вугілля на складах має визначатися так: щоб ми щодня могли генерувати стільки енергії, скільки від нас вимагає регулятор. У нас є поняття, як ми розподілятимемо вугілля
Дмитро Маляр, керівник департаменту ДТЕК Енерго

За словами Ігоря Насалика, українські компанії зафрахтували п'ять суден, які до кінця 2016 року привезуть у країну близько 500 000 тонн антрациту з ПАР. Цей обсяг зможе підтримати поставки електроенергії в об'єднану енергосистему країни (ОЕС) протягом п'яти-шести днів, але не більше. На жаль, найбільші генерувальні компанії України – ДТЕК і «Центренерго» – не забезпечили собі резервів. Вони сподіваються на стабільний поточний попит і таке ж стабільне поточне виробництво.

«Ми вважаємо, що кількість вугілля на складах має визначатися так: щоб ми щодня могли генерувати стільки енергії, скільки від нас вимагає регулятор. У нас є поняття, як ми розподілятимемо вугілля», – повідомив Дмитро Маляр, керівник департаменту ДТЕК Енерго.

При цьому в пам'яті ще свіжа ситуація червня нинішнього року, коли той же ДТЕК голосно й повсюдно заявляв, що ОРДЛО заморозило всі поставки антрациту з окупованих територій, і тому станції завантажувати нічим. Поставки тоді справді припинилися. Але що це було: «гра на публіку» чи демонстрація, що «саме ми контролюємо ситуацію», так до кінця й не зрозуміло.

Поставки відновилися якраз у той період, коли НАЕК «Енергоатом» вивела у плановий ремонт два свої енергоблоки. Комусь усе одно треба було компенсувати тимчасове зниження потужності ОЕС. Причому за це платили додаткові гроші з «Енергоринку».

«Ми гідно вийшли з критичної ситуації в літній період, коли за позапланового підвищеного навантаження на наші ТЕС ми виконували план поставок вугілля на 98%. І зараз ми робимо максимум для стабільного проходження осінньо-зимового періоду», – заявив Дмитро Маляр.

За всіх гучних заяв дефіцит вугілля на складах українських ТЕС в обсязі 1 млн тонн до 1 листопада вже ніхто покрити не встигне. Ні держава, ні приватники; ні фінансово, ні фізично. Це стало зрозуміло ще на початку вересня.

Знайти газ

Саме в середині вересня в Кабміні пролунала ідея, що Україні необхідно закупити додатково 2,5 млрд куб. м газу, щоб довести запаси в ПСГ до 17 млрд кубів – для підстрахування – через проблеми з накопиченням вугілля на складах ТЕС.

Голова НАК Андрій Коболєв не чинив відкритого опору. Зате почав активно озвучувати меседж, що додаткові 2,5 млрд кубів – це якраз чиєсь «вугільне» підстрахування на випадок повної відсутності антрациту на складах ТЕС. Поставки газу з Європи вже законтрактовано, всі доступні маршрути завантажено газом, який іде в наші ПСГ. Додаткові 2,5 млрд кубів Україна може взяти тільки в Росії, заплативши за цей газ близько $500 млн.

«Ви розумієте, що буде, якщо НАК «Нафтогаз України» вийде на міжбанк і за один раз купить $500 млн для оплати додаткового газу? Якого удару зазнає валютний ринок України, що буде з гривнею... » – вказує на проблему Андрій Герус, колишній член Нацкомісії з питань енергетики та комунальних послуг.

Цікавий момент: свою позицію щодо купівлі додаткових обсягів газу як непотрібних для України Андрій Коболєв озвучив 19 вересня. А вже 24 вересня один із телеканалів видав інформацію від «народного прогнозиста», що на Україну чекає новий «льодовиковий період». Цей прогноз досі активно використовують інформресурси з російським корінням. Але НАК «Нафтогаз України» поки що так і не почав закупівлі додаткових обсягів газу.

Ви розумієте, що буде, якщо НАК «Нафтогаз України» вийде на міжбанк і за один раз купить $500 млн для оплати додаткового газу? Якого удару зазнає валютний ринок України, що буде з гривнею
Андрій Герус, колишній член Нацкомісії з питань енергетики та комунальних послуг

За словами Андрія Коболєва, у НАК навіть без будь-яких надпланових закупівель, достатньо газу, щоб забезпечити додаткові потреби української теплогенерації. Після попереднього опалювального сезону НАК «згенерувала» у сховищах до 2 млрд кубів активного газу, які розраховувала спрямувати на власні технологічні потреби в разі непередбачених ситуацій. Але готова передати їх тепловій генерації. В апокаліптичні зимові прогнози Коболєв не вірить.

Утім, в Україні є один регіон, який не знає, що робити з надлишком газу, – Генічеський район Херсонської області. Він цілком автономний від газотранспортної системи України і повністю залежить від видобутку та поставок з азовського родовища «Стрілецьке». Торік район взимку мав дуже серйозні проблеми з теплозабезпеченням, тому що зайвий «літній газ» він відправляв на зберігання у кримське ПСГ «Глібовське», але взимку окупаційна влада Криму відмовилася його повертати. І емоційна вимога мера Генічеська «віддати газ» стала інтернет-мемом.

На жаль, проблему не розв’язано. В офіційній відповіді НАК «Нафтогаз України» на запит Forbes йдеться, що з вересня 2015 року по липень 2016-го «зайвий газ» із родовища просто спалювали на факелі при видобутку. А сьогодні його видобуток обмежено поточними потребами району – 7 000 куб. м. на добу. У зимовий період видобуток відновиться до 60 000 куб. м. на добу, що повністю покриє потреби району за нормального температурного режиму.

Сам собі синоптик

Першою про початок опалювального сезону оголосила Київська мерія. Після інформації від Українського гідрометеорологічного центру було вирішено підключити опалення у школах, дитсадках, лікарнях і поліклініках із 10 жовтня. Решту об'єктів, зокрема і будинки, підключатимуть до тепла з 17 жовтня.

При цьому представники Укргідрометцентру просять, щоб до 28–29 жовтня було підключено вже всіх споживачів України. Тому що на кінець жовтня – початок листопада синоптики прогнозують певний перепад температур, який, у разі відсутності опалення, може призвести до аварій на тепломережах.

За словами Віталія Зайченка, головного диспетчера НЕК «Укренерго», регулятор ОЕС України склав докладні графіки, як Україна проходитиме опалювальний сезон за тієї чи іншої температури. Використання газомазутних блоків ТЕС як найдорожчих при виробництві електроенергії планується в разі, якщо температура кілька днів триматиметься в районі «мінус» 20–25 градусів за Цельсієм. При цьому споживання газу не перевищить 500 млн кубів.

За словами голови НАК Андрія Коболєва, у такому разі вартість одного кВ становитиме приблизно 2,5 грн. І хто це оплачуватиме, досі не зовсім зрозуміло. Хоча уряд, про всяк випадок, уже зобов'язав НАК до квітня 2017 року забезпечувати поставки газу на місцеві підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) без будь-яких лімітів. На який прогноз «синоптиків» орієнтувалися кабмінівські чиновники – не зрозуміло. Але мільярдні збитки НАК «Нафтогаз України» вже заклали.

Регулятор ОЕС України склав докладні графіки, як Україна проходитиме опалювальний сезон за тієї чи іншої температури

При цьому НАЕК «Енергоатом» заявив, що очікує на диспетчерські обмеження на видання потужностей зі своїх енергоблоків у січні-березні 2017 року – через профіцит виробництва електроенергії в Об'єднаній енергосистемі України. А головний диспетчер України Віталій Зайченко спрогнозував, що вже в лютому обмеження стосуватимуться не тільки блоків АЕС, а й низки блоків на теплових станціях – із тієї ж причини.

Ще один опалювальний сезон Україна проходитиме майже «на дотик», тому що в країні за 25 років так і не прописано правил і методик формування енергетичного балансу. Досі в Міненерговугілля, та й у Кабміні, користуються тим варіантом складання документа, який фактично дістався «у спадок» від СРСР.

Причому паливно-енергетичного балансу країни на 2016 рік досі немає. Радник міністра Костянтин Ущаповський повідомив, що сам міністр дав завдання підготувати цей баланс до 15 жовтня. Навіть важко уявити, на які дані спиратимуться міністерські чиновники, щоб скласти його. Українцям же залишається тільки сподіватися на прихильність погоди.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів