Справа Онищенка: газова наука для всіх

Корупційний скандал підняв на поверхню тіньові схеми української енергетики
Справа Онищенка: газова наука для всіх

Народний депутат України, власник групи нафтогазовидобувних компаній Олександр Онищенко спровокував гучний скандал щодо можливих корупційних дій серед оточення президента Петра Порошенка. Окрім політичного підкупу мова йде про отримання незаконних прибутків від продажу природного газу та вугілля для державних компаній. Так звана справа «Онищенко-Кононенко-Порошенко» може стати каталізатором для початку нових розслідувань діяльності інших учасників видобутку газу та нафти в Україні.

Онищенко проти Кононенко

Олександр Онищенко, зокрема, заявив, що депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко, який є давнім товаришем президента, отримує $20 з кожної тони вугілля, що поставляється з неконтрольованих територій Донбасу. Також Онищенко стверджує, що платив Порошенко по 2000 гривень за кожну 1000 кубометрів газу, які його компанія поставляла на потреби «Центренерго» і Одеського припортового заводу. Щоправда, із доказів Олександр Онищенко наразі пропонує лише можливі аудіозаписи розмов з Петром Порошенком та SMS-листування з Ігорем Кононенком.

Із політичних звинувачень Онищенка, який вже декілька місяців знаходиться за кордоном, можна виокремити заяви про те, що він був посередником між Адміністрацією президента і Верховною Радою, а також організовував і фінансував “потрібні” голосування у парламенті. У підкупі, як стверджує Онищенко, були задіяні Кононенко і депутати від «БПП» Ігор Грановський та Сергій Березенко. Сам же Кононенко отримував від Онищенка по $1 млн на «кишенькові витрати». Не минули безслідно звинувачення і для Генерального прокурора Юрія Луценка, за призначення якого Онищенко, за його власними словами, «заплатив» $2 млн.

Якщо наступні розслідування заяв Онищенка про корупцію отримають юридичне підтвердження, то це буде означати, що «газові» та «вугільні» кошти могли бути скеровані саме на такі цілі – підкупу, оплати голосувань та інших потреб влади.

Народний депутат Ігор Кононенко очікувано піддав сумніву достовірність заяв Онищенка. «Мені дуже важко коментувати звинувачення Онищенко, оскільки людина, яка звинувачується в мільярдних зловживаннях в нашій країні, і є справа, є у вільному доступі НАБУ, депутат-утікач, який втік від відповідальності, депутат, який зараз, згідно з моєю інформацією, знаходиться в Росії і має вже російський паспорт, займається звинуваченнями, які не мають ніяких підстав, і не вказує ніяких доказів», – зазначив Кононенко.

Цілком очікуваним було і спростування Кононенком заяви Онищенка про те, що заступник голови фракції БПП нібито отримує вугільну “ренту”. Дійсно, вже більше двох років на ринку поставок вугілля з Донбасу можна часто почути, що продаж не обходиться без участі нардепа Кононенка. Але звинувачення Онищенка із погрозами надати докази стали першим наближенням до представлення можливих фактів такого впливу.

5 липня Верховна Рада дала згоду на притягнення до відповідальності, затримання і арешт Олександра Онищенка. А незадовго до голосування нардеп покинув територію України

Сам же Кононенко відкидає такі припущення: «Ви знаєте, я вважав Онищенка «фахівцем» по газу. А виявляється, що він у нас ще і «спеціаліст» по вугіллю. Що стосується звинувачень – то знову ж: факти, прізвища, компанії, хоч якісь речі потрібно надавати, коли ти заявляєш звинувачення. Інша справа, якщо вже говорити про вугілля, то коли ми купуємо вугілля з окупованих територій, ми вибираємо між поганим і дуже поганим. З одного боку, нам потрібне вугілля для підтримки нашої енергетики в нормальному стані, з іншого – ми купуємо його на окупованих територіях».

«Газова» камера

5 липня Верховна Рада дала згоду на притягнення до відповідальності, затримання і арешт Олександра Онищенка. А незадовго до голосування нардеп залишив територію України, оскільки не захотів потрапити у «газову» камеру. Вже 9 серпня Солом’янський районний суд Києва задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про затримання останнього.

За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і САП, з січня 2013 року по січень 2016-го службові особи ряду підприємств, в тому числі компанії «Укргазвидобування», за сприяння Онищенка отримували державні кошти шляхом продажу газу внутрішнього видобутку за заниженою ціною.

Ці дії Онищенка завдали збитків державі на суму близько $120,5 млн (3,1 млрд грн). Слідчі вважають, що газ, який добували компанії Онищенка в рамках спільної діяльності з «Укргазвидобуванням», потрапляв на фіктивні біржі за заниженою ціною. Його викуповували пов’язані компанії і перепродували вже за ринковою.

В цілому по справі Онищенка проходить низка близьких до нього компаній «Хас», «Карпатнадраінвест», «Надра Геоцентр», «Нафтогаз Трейд», «Газтранспроект», «Київпромзбут». Слід зазначити, що близькі до Онищенка компанії із видобутку газу у ЗМІ пов’язували з оточенням колишнього президента  Віктора Януковича та тогочасного міністра енергетики Едуарда Ставицького.

Саме компанія «Газтранспроект» у березні 2015 року уклала угоду з «Центренерго» на суму 194 млн грн та продала 19 млн кубометрів газу по 10 244 грн за 1000 кубометрів. На той момент гранична ціна газу для промисловості, яку встановлює НКРЕКП, складала 6600 грн.

Водночас інший депутат від «БПП» Сергій Лещенко запевняє, що в його розпорядженні є «смс» від Ігоря Кононенко, де той просить Олександра Онищенка розрахуватися за надані послуги, наступного змісту: «Вітання. Інфо по Центренерго (газ) на 30.06. Поставлено 3814000 куб. м на загальну суму 54389000. Коли можна буде закритися?» Виходячи з цього, вартість 1000 куб. м газу перевищує позначку 14000 грн.

«Пам’ятаю, що НАБУ скаржилося, що не змогло вийти на Кононенка у справі про тиск на міністра економіки [Айвараса] Абромавічуса. Тепер є прямі свідчення Онищенка. Чекаємо від [Генпрокурора Юрія] Луценка подання в Раду на зняття з Кононенка депутатської недоторканності», – констатував Лещенко.

Компанія «Газтранспроект» продавала газ Одеському припортовому заводу по давальницькій схемі. Саме цій компанії мала належати вся отримана з цього газу продукція – аміак та карбамід. «Газтранспроект» пов’язували з «Діамантбанком» Давида Жванії, партнер якого Сергій Перелома працює заступником голови правління «Нафтогазу України» та очолював наглядову раду Одеського припортового заводу.

Кінець спільним договорам

Водночас, компанії Онищенка не були єдиними, хто працював по угодам спільної діяльності і проти яких державна компанія «Укргазвидобування» ініціювала перегляд умов діяльності або розрив відносин. У компанії було вісім договорів про спільну діяльність з приватними інвесторами. Вони укладені в 2002 році (1), в 2004-му (5), в 2007 і в 2014 роках (по 1). Відповідно до звітності «Укргазвидобування», у компанії укладені договори про спільну діяльність з ТОВ «Карпатигаз», ТОВ «Діон», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Техпроект», ТОВ «Фірма «ХАС», ТОВ «Карпатинадраінвест», ТОВ «Природні ресурси +» і ТОВ «Цефей».

Компанії Онищенко – не єдині, хто працював за договорами про спільну діяльність, і щодо яких державна компанія «Укргазвидобування» ініціювала перегляд умов діяльності або розрив відносин

У 2015 році через скорочення видобутку газу, у тому числі за договорами про спільну діяльність, «Укргазвидобування» видобула на 4% (на 0,5 млрд куб. м) менше газу, у порівнянні з 2014 роком – 14,528 млрд куб. м. При плані видобутку усіма компаніями по спільній діяльності 1,5 млрд куб. м газу у 2015 році було видобуто лише 1,16 млрд куб. м. За попередніми підсумками 2016 року видобуток за спільними договорами фактично залишиться на рівні 2015 року – 1,2 млрд куб. м.

Заступник глави «Укргазвидобування» Олександр Романюк заявляв, що в українські суди подані позови по 6 з 8 договорів про спільну діяльність. Договір з «Карпатигаз» передбачає судове рішення тільки через Стокгольмський арбітраж: «Ще з вересня 2015 року, ми почали спроби досудового врегулювання, а в кінці минулого року залучили відому юридичну компанію, вона почала роботу з подальшим зверненням до арбітражу».

Голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв також критикував проекти спільної діяльності. «Спільна діяльність була вимушеною. Частково вона, мабуть, мала певні корупційні елементи, які існували в ситуації, коли «Укргазвидобування» продавала газ по 30 доларів, а приватні компанії – по 400. Зараз ця ситуація змінилася і ми плануємо припинити спільні діяльності в «Укргазвидобуванню» як факт», – розповів він.

Популярну думку про корупційність поставок газу компаніями із спільною діяльністю повторив нещодавно і прем’єр Володимир Гройсман на прикладі саме Олександра Онищенка.

«Що робили такі ділки? Вони купували газ в державних компаніях по 2000 грн за 1000 кубів, а продавали його по 7000 грн. На цьому вони й заробляли шалені гроші, адже державний газ був в 3-4 рази дешевше. Через такого злодійства державні видобувні компанії були в стагнації, вони не могли проводити буріння, дослідження, вони постійно зменшували видобуток газу, а приватники збільшували», – заявив Гройсман.

«Мала кров» Burisma і «Нафтогазвидобування»

Паралельно з перевіркою та судами із компаніями спільної діяльності Генпрокуратура перевіряла інші приватні підприємства, які займаються видобутком газу. Мова йде про групу компаній Burisma Holdings. До її складу входять чотири операційні компанії, які займаються розробкою родовищ і видобутком газу: енергосервісна компанія «Еско-Північ», «Парі», «Перша українська газонафтова компанія» та «Алдеа». Burisma володіє 20 ліцензіями на видобуток газу та нафти в Україні. Burisma пов’язують, як і групу компаній Онищенка, із оточенням екс-президента Януковича, зокрема екс-міністром екології Миколою Злочевським.

Онищенко та його групі компаній завадили і політичні амбіції, і небажання ділитися майном, і тривалі торги

Влітку був накладений арешт за клопотанням Генпрокуратури на свердловини «Еско-Північ», «Перша українська газонафтова компанія» та «Системойлінжинірінг». Арешт було накладено в рамках розслідування справи про присвоєння грошових коштів посадовими особами «Укргазвидобування» протягом 2010-2014 років при виконанні договорів про спільну діяльність, а також за підозрою в ухилянні від сплати податків посадовими особами «Еско-Північ», «Парі», «Перша українська газонафтова компанія», НВП «Зонд», «Інфокс».

«Загальна сума збитків за два останніх воєнних роки (від діяльності «Еско-Північ») – близько 1 млрд грн. Це – чверть суми, що виділяє держбюджет на озброєння української армії. Схема була і раніше, але зараз ми беремо два останні роки і бачимо, що згідно ч.3 ст. 212 і ст. 205 КК України (ухилення від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджетів, а також фіктивне підприємництво), підозрюється компанія, до якої має відношення колишній екс-міністр екології Микола Злочевський», – заявляв генпрокурор Юрій Луценко. При цьому прес-секретар Луценка Лариса Сарган конкретизувала, що ГПУ розслідує ще одну схему із розкрадання газу, окрім справи Онищенка.

Цього вистачило, щоб Burisma заявила, що до кінця 2016 р. до держбюджету перерахує понад 2 млрд грн. «Група завжди була відкритою у своїй роботі, тому в разі виявлення порушень і доведення їх правомірності в суді, Burisma гарантує виплату всіх необхідних донарахованих платежів. Тільки за останні два роки операційними компаніями, що входять в Burisma, було сплачено понад 5 млрд грн податкових зобов'язань в бюджети всіх рівнів», – заявили у Burisma. Після цього справи проти Burisma доволі швидко завершили.

Хоча варто зазначити, що за умов реальних підстав розслідування порушень з боку Burisma справи повинні були розслідуванні і доведені до логічного кінця.

Схожий випадок відбувся із іще одним великим гравцем газовидобувної галузі компанією «Нафтогазвидобування» Рината Ахметова, яка з 2015 року функціонувала в умовах арешту рахунків, майна і видобутого газу. Проте, з кінця 2015 р. і на початку 2016 р. «Нафтогазвидобування» вдалося вирішити це питання.

«Понад дев’ять місяців під арештами перебували активи «Нафтогазвидобування». Було подано понад вісімдесят клопотань про зняття арештів, проведено понад сто судових засідань. Фактично під напором наших юристів і в міру розширення кількості інстанцій, до яких ми зверталися, суди стали ставати на бік «Нафтогазвидобування», і за місяць-півтора ми домоглися повного зняття арештів і відновили стабільну роботу газодобувної компанії», – заявляв генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

Фактично можна сказати, що і Burisma, і «Нафтогазвидобування» відбулися «малою кров’ю» у протистоянні з правоохоронними та судовими органами. В умовах владних цінностей України це закономірно викликало сумніви, що не минулося без суттєвих змін у майнових правах обох компаній або компромісів з президентською вертикаллю влади.

Після українського буде міжнародне розслідування?

Онищенку та його групі компаній не вдалося так легко та віртуозно домовитися із владою. На заваді стали і політичні амбіції, і небажання ділитися майном, і тривалі торги. «Мінусом» для Онищенка стало і те, що в 2014 р. його співпраця з екс-прем’єром Яценюком була доволі активною. Так, на початку 2015 р. Онищенко навіть намагався через Яценюка пролобіювати призначення на посаду голови «Укргазвидобування» свою людину.

Якщо ти [Онищенко] заявник, у тебе є інформація, надай її слідству. Поки відповіді ми ні публічно, ніяк не отримали. Ті його твердження, що він тричі звертався до НАБУ, не відповідають дійсності. Це брехня
Назар Холодницький, керівник САП

Відповідно, не мали впливу обіцянки Онищенка погасити 1,3 млрд грн боргу зі сплати ренти після того, як державна компанія «Укргазвидобування» виплатить 2 млрд грн, нібито обіцяні в якості компенсації за вкладені в спільні підприємства інвестиції. Крім того Онищенко висловлював думку, що компанію «Укргазвидобування» будуть приватизувати.

«Хочу сказати про економічну складову цієї справи. Я вам поясню, чому не сплачена рента, через що це відбувалося і в якій стадії це знаходиться. Нам було зроблено пропозицію від компанії «Укргазвидобування», я так розумію, її готуватимуть на приватизацію, і будуть її комусь продавати, щоб ми просто продали і нам відшкодували суму, яка була інвестована в ці компанії. Це близько 2 млрд. в стадії цих переговорів все йшло до того, що якщо вона відшкодовує вартість нашої компанії, ми їх віддаємо, і ця сума, 1,3 млрд буде погашена з цих грошей. Тому там немає ніякого криміналу, ніхто нікуди не збирається тікати або щось красти. Є просто переговори з «Укргазвидобуванням» і з податковими органами», – стверджував Онищенко.

Тим часом у НАБУ та САП вважають, що «справа Онищенка» вже «зроблена». Так, у НАБУ звітують, що за 4 місяці після викриття порушень компаніями Онищенка держава почала заробляти на продажу газу. «Тільки за чотири місяці, після того, як вдалося ліквідувати цю схему, вдалося отримати прибуток вже 162 млн. грн», – сказав голова НАБУ Артем Ситник.

Керівник САП Назар Холодницький піддає сумніву можливість Онищенка надати докази своїх звинувачень щодо Порошенка і Кононенка, а також інших учасників порушень: «Онищенко, раз ти сказав А, скажи і Б, В, Г, Д і так до кінця алфавіту. Скажи це, дай матеріали, дай документи. І тоді ми зможемо провести слідство. Тому що це тактика і методика розслідування. Якщо ти заявник, у тебе є інформація, дай її слідству. Поки відповіді ми ні публічно, ніяк не отримали. Ті його твердження, що він тричі звертався до НАБУ, не відповідають дійсності. Це брехня».

Водночас у НАБУ та САП не враховують того, що «газова справа» Онищенка – це один ланцюжок разом із підкупом народних депутатів, незаконних домовленостей з Порошенком та спільних корупційних дій з оточенням президента України. Усе це фактично і так визнав Онищенко. А тому будь-який інший міжнародний суд чи орган розслідування може зацікавитися тим, що прибутки від газового бізнесу Онищенка, які стали можливі за рахунок співпраці з владою, фактично використовувалися для злочинних дій. Тому наразі «газова справа» Онищенка лише буде розвиватися, а не закриватися.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів