Мексиканські мотиви: куди потрібно літати зі Львова

І кому за це платити. Досвід Європи

Режим «відкритого неба» у Львові дає всі підстави для запуску авіарейсів у курортні міста Мексики. Про це заявив голова Львівської обласної ради Петро Колодій на зустрічі з послом Мексики в Україні Марією Гаргальйо. За словами посла, Мексика прагне розвивати співпрацю з Україною, особливо в сфері торгівлі й туризму. «Оскільки в останні роки потік туристів до Мексики дуже зменшився, наша країна зацікавлена у відкритті мексиканського туризму для українців», − повідомила пані Гаргальйо. Голова Львівської облради висловив упевненість, що саме авіарейси до Мексики будуть сприяти туристичному та економічному поступу обох держав.

Про те, наскільки життєздатна ця ініціатива і чи відповідає вона економічним реаліям України, в колонці для Forbes міркує експерт Олександр Ланецький.

Мексиканские мотивы: куда нужно летать из Львова
Фото Shutterstok

В Україні навіть у мирному 2013-му хоч раз на рік авіатранспортом скористалися не більше 3 млн громадян. За минулий рік потік упав майже на 40%. При цьому далекомагістральні перельоти взагалі хоч раз за своє життя здійснювали не більше 1 млн українців, тобто приблизно 2% населення. Тому в даній ситуації всі розмови про пряме авіасполучення Львова з курортами Мексики нагадують пропозицію Марії Антуанетти голодуючим парижанам їсти тістечка, раз немає грошей на хліб.

Львівська область гостро потребує покращення транспортної інфраструктури. Якщо постаратися виділити найважливіші проблеми з точки зору виборців області, то вони вишикуються приблизно в такий ряд:

  • Забезпечення сучасним громадським транспортом Львова (особливо заміна старого електротранспорту на новий), перехід від маршруток до комфортабельних автобусів підвищеної місткості, а також впровадження єдиного електронного квитка.
  • Забезпечення сучасним громадським транспортом інших міст області, в першу чергу, великих − Дрогобича, Трускавця, Червонограда.
  • Забезпечення транспортної доступності з районів у райцентри і з райцентрів до Львова.
  • Вирішення проблем Львівської залізниці, в тому числі − оновлення вагонів і подолання періодичних труднощів із квитками на столичному напрямку.
  • І нарешті, покращення авіаційної доступності області − як з українських міст-мільйонників, так і з-за кордону.

Останній пункт дуже важливий у світлі залучення авіакомпаній, здатних привозити туристів в область − у першу чергу, на курорти. Мова йде як про колишніх співвітчизників (Казахстан, Закавказзя, Білорусь, Прибалтика, Ізраїль, Німеччина), так і про нові напрямки (Італія, Греція, Туреччина, Іспанія). Крім того, польоти в європейські країни сприятимуть зміцненню зв'язків із «новою діаспорою» − сотнями тисяч українців, які виїхали на заробітки в Південну Європу.

Щоб залучити таких перевізників, можна скористатися досвідом середземноморських курортів. Так, практично всі курорти Іспанії, Італії та Греції укладають спеціальні договори з авіакомпаніями (найчастіше, лоукостами), в яких останні зобов'язуються за сезон доставити в даний регіон певну кількість пасажирів. Якщо перевізники виконують цю умову, то місцева влада виплачує їм солідну дотацію з розрахунку фіксованої суми за кожного пасажира.

Лоукост в Україні потрібен для того, щоб привезти на українські курорти іноземних туристів. Їх приліт можна і потрібно дотувати − гроші все одно повернуться через податки назад у бюджет країни

Оскільки дотація важлива для авіакомпаній, вони дуже чітко відслідковують пасажиропотік, і вже до середини сезону (а іноді й раніше) можуть усвідомити, чи укладаються в зобов'язання. Якщо ні − авіакомпанія вживає екстрених заходів, влаштовуючи розпродаж квитків. І таким чином лоукост швидко набирає потрібних йому пасажирів, переманюючи їх із рейсів інших авіакомпаній і навіть інших напрямів. А так як авіакомпанія все одно отримує дотацію за привезених пасажирів (10-40 євро за людину), за підсумками року вона виходить у хороший плюс на даному напрямку.

Навіщо ж грецька чи іспанська влада дотують такі польоти, а Німеччина й Нідерланди, навпаки, обклали авіапасажирів додатковим податком? Тому що між туристом, який прилітає в країну відпочити, і який летить на закордонний курорт, є фундаментальна різниця. Іноземний турист, який прилетів в Україну, − це експорт української послуги. Німець, турок чи казах, прилетівши до Львова, буде тут витрачати привезені з собою гроші. Це створить робочі місця для українців, український бізнес матиме прибуток, бюджет отримає додаткові податки.

У випадку ж із польотом українця на відпочинок за кордон Україна отримує імпорт іноземних послуг − українець безмитно вивезе зароблені в країні гроші в Італію/Іспанію/Грецію і вже там створить робочі місця і поповнить місцевий бюджет.

У Європі цю ситуацію зрозуміли і регулюють. Так, Німеччина з 2011 року обклала федеральним податком виліт усіх пасажирів. Авіакомпанії платять 8 євро (при польоті до 2500 км), 25 євро (політ 2500-6000 км) і 45 євро (за політ понад 6000 км). Податком не обкладаються тільки транзитні пасажири з третіх країн (оскільки це − експорт послуг).

У кризові 2009-2010 роки подібний податок тимчасово ввели Нідерланди, обклавши пасажирів додатковим збором на виліт (від 11,5 до 40 євро). Логіка цього заходу проста: летиш відпочивати за кордон − поділися з батьківщиною, яка дала тобі можливість заробити гроші.

За допомогою авіаційного збору німецька влада додатково залучає до бюджету до 1 млрд євро щороку. І при цьому побоювання авіакомпаній, що подорожчання авіаквитків зменшать пасажиропотік, не підтвердилися. Цього не сталося, хоча, наприклад, Ryanair і скоротила 150 рейсів на 9-ти напрямках польотів із німецьких аеропортів.

Українській владі теж необхідно розвивати вітчизняні курорти і підвищувати їх транспортну доступність. І для цього, можливо, слід піти західноєвропейським шляхом. Тобто, країні потрібні лоукост-перевізники на рейсах у «не хабові» аеропорти ЄС.

Лоукост в Україні потрібен для того, щоб привезти на українські курорти іноземних туристів. Їх приліт можна і потрібно дотувати − гроші все одно повернуться через податки назад у бюджет країни. А щоб знайти кошти на подібні дотації, можна скористатися передовим досвідом Німеччини і хоча б тимчасово ввести спеціальний збір на пасажирів, які вилітають за кордон. При цьому головне − не перестаратися і не втратити транзитний потік у Бориспільському хабі (кілька мільйонів пасажирів на рік), і не розбазарити дотації на «авіарейси до Мексики» та інші амбітні фантазії «народних обранців».

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи