Фіскальна дружба: як налагодити обмін податковими даними з рештою світу

4 способи забезпечити глобальний моніторинг податкових ухильників

Лобізм офшорних юрисдикцій втрачає позиції. Раніше провідні економіки готові були закривати очі на те, що найбільші корпорації заощаджують на податках мільярди доларів. Проте стабільно високі дефіцити бюджету й економічна криза, яка все ще триває, змушують уряди цих країн змінювати підходи до податкової «оптимізації». На початку року свої стратегії боротьби з ухильниками презентували США і Велика Британія.

Україна, де проблема виведення капіталу в офшори стоїть не менш гостро, намагається не вибиватися зі світового тренду. Кількома тижнями раніше Міністр фінансів Наталія Яресько оголосила про швидкий перегляд ставок конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром.

Серед інших інструментів «деофшоризації», які є в уряду, – також договори про автоматичний обмін податковою інформацією. Про доступні для України угоди і виклики в їх імплементації Forbes розповів юрист ЮФ AGA Partners Олександр Губін.

Фискальная дружба: как наладить обмен налоговыми данными с остальным миром
Міністр фінансів України Наталія Яресько, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк і голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров
Фото УНІАН

Навіть доскональні податкова система і законодавство – не вирок для охочих заощадити на відрахуваннях до бюджету. Зробити це для ухильників не так уже й важко. Часто достатньо зареєструвати компанію-нерезидента в низькоподатковій чи класичній офшорній юрисдикції з подальшим відкриттям банківського рахунку.

Значно важче для податкових органів потім відстежити рух коштів резидентів, які в офшорах оподатковуються «сприятливими» чи взагалі нульовими ставками. У фіскалів є два основні джерела інформації про те, хто з вітчизняних компаній користується послугами «податкових гаваней»: відкриті бази даних власників фірм і банки.

Перший доступний лише в обмеженому колі країн, наприклад на Кіпрі. У класичних офшорах на кшталт Республіки Беліз ці дані – таємниця за сімома печатками. У будь-якому разі встановити реального вигодонабувача вдасться, тільки якщо він не користується номінальним акціонерним сервісом. Інакше податкові органи зможуть просунутися максимум на одну ланку в ланцюжку власності.

Інформація, якою володіють фінансові установи, значно надійніша. Нині будь-який банк вимагає від клієнтів при відкритті рахунку розкриття справжніх бенефіціарів. За номінального акціонера тут уже не сховаєшся, тому вважають, що в майбутньому банки будуть одним з основних джерел даних про власників компаній для урядів.

Великі надії покладають на автоматичний обмін податковою інформацією (АОПІ) – систематичне і періодичне передання даних про платників податків та їхні доходи країнами-джерелами у країни резидентства. За такої співпраці податкові органи зможуть своєчасно дізнаватися про ухилення від сплати податків з боку навіть тих компаній, за якими раніше не спостерігалося ознак порушень.

За належного бажання влади і посильної допомоги партнерів в особі ЄС і ОЕСР «налагодити» АОПІ в Україні з іншим цивілізованим світом можна протягом декількох років. Для цього в розпорядженні уряду є ціла низка інструментів.

Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податковій сфері 1988 року, Страсбург. (Протокол зі змінами 2010 року.) Цей договір розроблено спільно Європейським союзом і Організацією економічного співробітництва та розвитку. Він встановлює порядок обміну інформацією про сплату всіх видів податків між компетентними органами держав-учасниць. У ньому також передбачено проведення податкових перевірок за кордоном, одночасні інспекції та надання допомоги зі стягнення.

Для України, яка долучилася до конвенції 2004 року, вона набула чинності з 2009-го (останню актуальну редакцію наша країна ратифікувала 2013-го). У перспективі уряд може використати її для створення своєї мережі багатосторонніх договорів про АОПІ, оскільки конвенція вимагає підписання окремих угод між компетентними органами договірних сторін, яких може бути відразу декілька.

Це справді глобальний інструмент. Після того як нещодавно до конвенції долучилися Філіппіни, Монако і Сейшельські острови, налічується вже 85 її учасників, серед яких усі країни G20. У найближчому майбутньому очікуються й інші підписанти. Зацікавленість у приєднанні, наприклад, висловлюють Азербайджан, Кенія і Маврикій.

Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з листом Державної фіскальної служби, на початок року для України діяла 71 така угода. Серед них також договори СРСР з Іспанією, Малайзією та Японією, які не втратили своєї чинності для незалежної України, а також конвенція із Союзним урядом Республіки Югославія, яка залишилася актуальною для відносин Києва із Сербією та Чорногорією.

На основі таких міжнародних договорів Державна податкова служба уклала низку угод із країнами СНД та ЄС. Як і у випадку з конвенцією 1988 року, в них також передбачено проведення відповідних перевірок, зокрема і виїзних. На особливу увагу заслуговує договір із Бельгією, в якому є розділ про АОПІ. І хоча угода діє з 2003 року, є великі сумніви, що сторони коли-небудь обмінювалися податковою інформацією в автоматичному режимі.

Річ у тім, що якщо договір про уникнення подвійного оподаткування передбачає обмін даними, у ньому часто є і застереження про нерозкриття торговельних, підприємницьких, промислових, комерційних і професійних таємниць. За бажання її можна використовувати як привід для того, щоб не надавати інформацію.

Також далеко не всі такі договори можуть стати базою для впровадження АОПІ – ОЕСР спеціально перевіряє їх на відповідність міжнародним стандартам. Їм, наприклад, не відповідають угоди України з Сінгапуром, Латвією, ОАЕ і Люксембургом – великими банківськими та фінансовими центрами. Водночас як основа для АОПІ цілком годяться угоди із Грузією, Македонією й Індонезією. До більшості договорів, перелічених у листі ДФС, ОЕСР ще просто не добралася.

АОПІ між Україною та ЄС. Європейський союз став першим регіоном, який упровадив АОПІ як головний інструмент боротьби з податковими ухильниками. Вперше ця система запрацювала 2005 року на основі Європейської директиви про оподаткування заощаджень (EU Savings Tax Directive).

Відтоді члени ЄС почали автоматично обмінюватися інформацією про доходи, які жителі одних країн Союзу отримують в інших його членах. При цьому банки інформують податкові служби, зокрема про відсотки за вкладами, зароблені приватними особами-резидентами ЄС.

У жовтні 2014 року Рада міністрів фінансів і економіки країн Євросоюзу вирішила розширити директиву про боротьбу з шахрайством і ухиленням від сплати податків. Незабаром уся фінансова інформація про резидентів ЄС має стати відкритою. Очікується, що податкові служби Союзу почнуть обмінюватися даними на щорічній основі з 2017 року (Австрія має намір долучитися до ініціативи роком пізніше).

У цьому питанні є свої підводні камені. Якщо хоча б одна із країн альянсу виявиться неготовою технічно чи висуне нові вимоги, старт обміну 2017 року може і не відбутися. Після отримання Австрією відстрочення такий розвиток подій став ще імовірнішим.

Схоже, серйозно розглядати перспективу впровадження АОПІ між Україною та ЄС поки що не варто. Ми зможемо приєднатися до цієї системи, лише коли самі станемо членом Союзу.

Глобальний форум із прозорості та обміну інформацією з метою оподаткування. Україна – один зі 124 учасників цієї ініціативи, і поки що це найперспективніша для нас платформа для впровадження АОПІ.

У травні 2014 року декларацію ОЕСР з автоматичного обміну інформацією у сфері податків схвалили всі 34 члени організації і ще 13 держав. Майже всі ранні підписанти погодили конкретний графік підготовки до запуску АОПІ 2017-го, а більш як 65 юрисдикцій публічно висловили свою відданість проекту. Нарешті, у жовтні 2014 оку 51 країна підписала багатосторонню угоду компетентних органів про АОПІ (України серед підписантів не було).

У липні минулого року ОЕСР випустила повну версію стандарту автоматичного обміну фінансовою обліковою інформацією в податкових питаннях, затвердженого Радою організації. У повній версії документа містяться рекомендації урядам і фінансовим установам, докладні типові угоди, а також стандарти гармонізації технічних та інформаційно-технологічних умов обміну даними. Описано, зокрема, вимоги до безпеки передання інформації.

Згідно зі стандартом, раз на рік уряди автоматично обмінюються інформацією про рахунки фізичних і юридичних осіб, трастів і фондів. Мова йде, зокрема, про залишки коштів, нарахування відсотків, дивідендів і виторгу.

Варто зазначити, що Глобальний форум ОЕСР надає всіляку підтримку всім своїм членам на шляху до впровадження стандарту. Наприклад, проводять спеціальні тренінги для держслужбовців (на які Україна поки що не підписана), а також оцінювання якості та технічної готовності законодавчої/регулятивної бази для впровадження АОПІ.

Для України цю експертизу заплановано на другу половину – на кінець 2015 року. За її підсумками можна буде більш-менш упевнено говорити, чи встигнемо ми виконати вимоги Глобального форуму до вересня 2017-го. Саме з цього часу планують перші обміни податковою інформацією в рамках багатосторонньої угоди.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи