Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи

Як позначиться податкова реформа на сільгоспвиробниках

Наприкінці серпня Міністерство фінансів України презентувало концепцію податкової реформи-2016, яка передбачає переведення всіх суб’єктів господарювання на загальну систему оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) і скасування дії спеціального режиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників уже з 1 січня 2016 року. Але жодної аналітики щодо соціально-економічного ефекту скасування спеціального режиму ПДВ для сільгоспвиробників в оприлюдненому документі не подано.

Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи
Фото Shutterstock

Усе це відбувається всупереч п. 2.1. (розділ XI «Реформа сільського господарства») коаліційної угоди, яка є визначальною складовою програми уряду і передбачає дію спеціального режиму ПДВ для сільгоспвиробників до 1 січня 2018 року.

Більше того, керівники уряду вже не перший місяць ігнорують звернення народних депутатів, профільних асоціацій, товаровиробників і фахівців АПК України щодо представлення й обговорення власних напрацьованих матеріалів, у яких містяться прогнозні показники розвитку галузі в разі скасування спеціального режиму ПДВ вже з 1 січня 2016 року. 

Єдиним аргументом уряду є переконання у надприбутковості сільськогосподарської галузі. Справді, з огляду на офіційні дані Державної служби статистики України за підсумками 2014 року, рентабельність сільського господарства становила 25,8%. Але якщо уважніше проаналізувати економічні причини позитивної рентабельності, то побачимо об’єктивні передумови та закономірності розвитку АПК:

  1. І та ІІІ квартали найвитратніші для галузі – фінансується посівна кампанія та збір урожаю відповідно;
  2. ІІ квартал є фінансово врівноваженим, а фінансовий результат галузі забезпечується переважно діяльністю трейдерів сільськогосподарської продукції;
  3. IV квартал найдохідніший, оскільки реалізується основний обсяг виробленої продукції сільського господарства.

Проаналізуймо динаміку сільськогосподарської галузі детальніше.

Макроекономічні передумови розвитку сільського господарства в 2014 році – І півріччі 2015 року

Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи

Джерело: Держстат

Варто зауважити, що на діяльність підприємств сільського господарства 2014 року значною мірою впливала курсова волатильність. А в IV кварталі 2014 року внаслідок «глибокої» девальвації розкрутилася інфляційна спіраль, що й «роздуло» квартальні доходи до 13,9 млрд грн, забезпечивши загальний позитивний результат сільськогосподарських товаровиробників 2014 року (фінансовий результат 4-го кварталу на 8% більше, ніж аналогічний показник за весь рік).

Найповніше вплив девальвації виявився вже нинішнього, 2015-го, року. За результатами першого півріччя 2015 року індекс обсягу сільськогосподарського виробництва зменшився на 9,3%, тоді як витрати на виробництво сільськогосподарської продукції за січень-червень зросли на 59,4%.

Повертаючись до 2014 року, варто додати, що, незважаючи на високу офіційну рентабельність та значні обсяги валової продукції сільськогосподарського виробництва за підсумками 2014 року, реальний приріст продукції АПК становив лише 2,2%.

Динаміка валового та реального обсягу продукції АПК в 2000–2014 роках

Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи


Джерело: Держстат

На нашу думку, доцільно було б прибрати з ціни сільськогосподарського виробництва валютний фактор. Аналітики «Українського клубу аграрного бізнесу» перерахували рентабельність сільськогосподарської галузі без урахування курсової переоцінки. І якщо рослинництво очікувано є прибутковим – з огляду на валютний виторг від експорту зернових, то рентабельність основних видів тваринництва, яка реалізується переважно на внутрішньому ринку, від’ємна.

Динаміка рентабельності деяких видів рослинництва в 2011–2014 роках

Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи


Джерело: Держстат, УКАБ

Динаміка рентабельності деяких видів тваринництва в 2011–2014 роках

Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи


Джерело: Держстат, УКАБ

За перше півріччя 2015 року ситуація в тваринництві значно погіршилася, що зумовлено новим витком девальвації наприкінці 2014 року – на початку 2015 року і, як наслідок, різким зростанням витрат на виробництво цієї продукції. Водночас у ринковій ціні продукції тваринництва повною мірою не спрацював компенсаційний механізм, що покрив би курсову переоцінку її вартості, результатом чого стала збитковість діяльності.

Динаміка індексу цін реалізації продукції тваринництва та індексу витрат на виробництво продукції тваринництва

Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи


Джерело: Держстат

Малі та середні сільськогосподарські виробники продукції тваринництва змушені знижувати власне виробництво, а частина з них уже припинила виробничу діяльність. На підтвердження цього за перше півріччя 2015 року спостерігається зменшення поголів’я худоби порівняно з аналогічним періодом 2014 року. 

Динаміка поголів’я худоби та птиці й виробництво основних видів тваринництва в 2015 році (порівняно з І півріччям 2014 року)

Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи


Джерело: Держстат

Із погляду подальших перспектив рослинництва зовнішньоекономічна кон’юнктура світових аграрних ринків також не вселяє оптимізму: декілька років поспіль ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва знижуються. Це вимагає від вітчизняних виробників посилення конкурентних переваг, насамперед якості товарів.

Динаміка світових цін на продукцію АПК в 2012–2015 роках

Сільське господарство України: напередодні продовольчої кризи

Джерело: Bloomberg, УКАБ

Виходячи з вищенаведеного, керівникам уряду варто усвідомити, що підтримка сільського господарства сьогодні, як ніколи, вкрай необхідна. Адже наразі немає будь-якої компенсації за кредитами, не передбачено підтримки племінного стада, садівництва, прямих дотацій. Фіксований сільськогосподарський податок (нині єдиний податок четвертої групи) збільшено в 21 раз. Доступ до кредитних ресурсів обмежено, а відсоткова ставка перевищує 30% річних.

Для порівняння: загальний обсяг підтримки аграрного сектору в країнах Європейського Союзу в 2013–2014 роках становив майже 60 млрд євро щорічно, а це близько 526 євро/га (або 20% від валової продукції АПК). В Україні цей показник балансує в межах 20–30 євро/га.

У Японії 50% валової сільськогосподарської продукції компенсує держава за рахунок різних програм державної підтримки; у Туреччині – 28%; Канаді – 18%; у США – 7% тощо. У США вартість грошей для сільськогосподарських товаровиробників – до 2%, у Європі – до 5–7%, а в Росії працює програма компенсації відсотків на загальну суму $1,6 млрд 2015 року.

Тим часом уряд намагається скасувати останню пільгу – спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників, який діє з 1998 року і є найефективнішим, до того ж абсолютно некорупційним механізмом реальної підтримки сільського господарства. Адже пряма підтримка сільського господарства в Україні часто популярна серед урядовців через використання механізмів «відкату».
За нашими розрахунками, скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників уже з 1 січня 2016 року загрожує системною кризою у вітчизняному АПК і спричинить негативні соціально-економічні наслідки. Нижче наводимо лише деякі з них:

  • сільськогосподарські підприємства втратять понад 19 млрд грн обігових коштів для фінансування поточної діяльності та розвитку;
  • відбудеться різке зниження обсягів сільськогосподарського виробництва, насамперед тваринництва – на 25–30%, що призведе до закриття значної кількості підприємств і зменшення робочих місць – від 60–100 тисяч людей, а фонд заробітної плати в галузі знизиться більш ніж на 1,3 млрд грн;
  • національна економіка втратить експортний виторг від реалізації продукції АПК, за різними оцінками, в обсязі $1,5–2 млрд щорічно, що поглибить дефіцит торговельного балансу (для розуміння: за підсумками 2014 року сальдо поточного рахунку продукції АПК становило понад $10 млрд) і посилить тиск на курс національної валюти;
  • інвестиційна привабливість АПК нівелюється.

І найголовніше, що хотілося б зазначити. Розвиток АПК є запорукою гарантування продовольчої безпеки країни. На підтвердження цього, за даними Держстату, частка продовольчих товарів, вироблених в Україні, у структурі споживання населення за підсумками 2014 року становила 85,6%, із них за всіма видами м’ясних виробів – більш як 90%.

За період з 1999-го по 2014 рік удалося забезпечити приріст споживання висококалорійних продуктів:

  • м’яса і м’ясопродуктів – на 32,4% (за підсумками 2014 року порівняно з 1999-м);
  • молока і молочних продуктів – на 8,6%;
  • яєць – на 5,3%;
  • риби і рибопродуктів – 23,1%;
  • фруктів – на 85,0% тощо.

Отже, АПК – не тільки локомотив економіки України, який стабільно забезпечує 15–20% ВВП щорічно, незважаючи на кризові явища останніх років, і генерує валютний виторг від експорту продукції сільськогосподарського виробництва, що в умовах значного боргового навантаження на національну економіку є джерелом покриття поточних зобов’язань, а й забезпечує населення України якісною продукцією власного виробництва. Тому, ініціюючи скасування дії спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників із 1 січня 2016 року, уряд навряд чи керується економічними законами, оцінюючи перспективи розвитку галузі, а сліпо виконує вимоги міжнародних кредиторів.

Матеріал написано у співавторстві з Миколою Кучером, Валерієм Давиденком, Петром Юрчишиним

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Лідери думок
Влада й соціальна відповідальність: за що відповідає НБУ?
І де пролягає межа між рейдерством і очищенням системи
5982
Геніальний бізнес від слова «ген»: ексклюзивність vs масовість
Чим відрізняються продукти, створені на гені, від продуктів, створених на мемі
4119
Річ у собі: чому Конституція України перетворюється на бутафорію
І як Україна перестала бути соціальною державою
3946
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Річ у собі: чому Конституція України перетворюється на бутафорію
І як Україна перестала бути соціальною державою
Геніальний бізнес від слова «ген»: ексклюзивність vs масовість
Чим відрізняються продукти, створені на гені, від продуктів, створених на мемі
Чи є рецепт управлінського щастя
Відверто – про ключові аспекти командної роботи, спрямованої на результат
Влада й соціальна відповідальність: за що відповідає НБУ?
І де пролягає межа між рейдерством і очищенням системи
Європейський центр України: шлях додому
Навіщо українцям пам'ятати про своє європейське минуле
Розширюючи кордони: куди податися столичним девелоперам
І як українським будівельним компаніям боротися з перенасиченням ринку
Як Києву стати східноєвропейським Базелем
І чи допоможе це українським художникам вписатися у світовий контекст
Інфляція як допінг для бюджету
Яким чином вона впливає на доходи держави й чому цей вплив завжди має побічний ефект