Чому акселератор Happy Farm виїхав з України

І чим Казахстан приваблює українських підприємців

У липні минулого року впав малайзійський Boeing. Ця катастрофа відчутно вплинула, в тому числі, й на життя українських стартаперів. Серед таких виявився й акселератор HappyFarm, робота якого будувалася на взаємодії з американськими менторами і бордами. Про те, чому так сталося і який вихід знайшли для себе учасники проекту, Forbes розповіла СЕО Happy Farm Анна Дегтерева.

Почему акселератор Happy Farm уехал из Украины
СЕО Happy Farm Анна Дегтерева
Фото: facebook.com/anna.degtereva.9

Раніше американці приїздили в Україну, відбирали стартапи, працювали з ними два місяці й на місяць везли їх у Кремнієву долину. Але після падіння літака іноземці, й так залякані війною в Україні, взагалі відмовилися приїжджати. Ввічливо відповідали на листи: «Вибач, я тебе поважаю і ціную, але в Україну зараз летіти небезпечно. Я б з радістю, але сім'я не зрозуміє».

Так ми почали шукати безпечніший майданчик. І знайшли його в Казахстані. У країні, здатній дивувати і змінюватися на краще. Реформа по-казахському робить серйозну ставку на інформаційні технології та інтелект, чого, на жаль, немає в Україні.

На превеликий подив, першим протягом кількох хвилин відповів саме чиновник, запропонував зустрітися. Через день я вже йшла на зустріч у Національне агентство технологічного розвитку до заступника голови правління Жуматая Салімова.

Спочатку ми думали про розвиток проекту в Європі, наприклад, у Польщі. Але існує велике обмеження − візи видаються дуже вибірково, і поріг входження в країну вищий. Для українських команд це означало, що виїхати туди зможуть не всі, і проживання обійдеться дорожче. Вивчили Азербайджан. Країна в цілому сподобалася, але їхній IТ-ринок знаходиться на дуже ранній стадії розвитку, а стартап-рух практично не розвинений. Дуже мало технічних фахівців.

Потім вирішили поїхати в Казахстан, у якому в нас був лише один контакт. Зв'язалася з Русланом Егімбаєвим, який був у 2013 році на нашій конференції StartupAdventures, і попросила познайомити з казахськими підприємцями. Він представив мене керівнику казахського бізнес-інкубатора Павлу Коктишеву. А той у свою чергу порекомендував мене п'ятьом своїм знайомим: чотирьом чиновникам і приватному інвесторові.

Глянувши на цей список, я подумала: чудово, але ми ж знаємо, як працюють чиновники, толку від цього не буде, тільки витрата часу. Але з ввічливості написали всім. На превеликий подив, першим протягом кількох хвилин відповів саме чиновник, запропонував зустрітися. Через день я вже йшла на зустріч у Національне агентство технологічного розвитку до заступника голови правління Жуматая Салімова.

Цілу годину Жуматай розповідав про те, чим вони займаються, як підтримують стартапи, показував графіки. А я сиділа і думала: «Та ну!». Дізналася, що держава дає стартапам гранти по $25 000, тільки б ті стартували. Крім того, розповіли про програму державної підтримки, при якій 25% вкладає приватне підприємство, а 75% − держава. Виставки та конференції теж спонсорують із держскарбниці, для підприємців вони безкоштовні.

Переконавшись, що все це реально, тут же запітчила акселераційну програму Happy Farm та конференції, які ми проводимо. Переконала чиновників, що ми зможемо підготувати інтернаціональну команду стартапів. Через три тижні підписали договір. Відчуття були неймовірні, особливо для людини, яка виросла в Україні і знає, що допомоги від держави чекати марно.

У рамках договору за програмою Tech Nation за три тижні нам треба було зібрати 200 аплікаційних форм. Багато хто нам казав, що в Казахстані стартапів немає, і таланти шукати будемо довго. Вони помилилися. Ми підняли на вуха всіх і зібрали 345 заявок із Казахстану і ще 15 країн.

Зараз перед нами стоїть не менш амбітне завдання − зібрати 1500 учасників, 150 стартапів і 150 інвесторів з усього світу на конференцію TechConnect Astana, яка пройде через місяць. Впевнена, ми впораємося.

Одна із сильних сторін Казахстану − це нове англомовне покоління з хорошою освітою. У країні вже 20 років працює програма «Болашак». Кожен випускник з хорошою успішністю, який володіє казахською та англійською чи іншою іноземною мовою, може вступити в будь-який університет світу, і держава все оплатить. Натомість він зобов'язаний чотири роки відпрацювати в країні. Випускниками цієї програми стали 11 тисяч молодих людей цілком нової формації, які мислять глобально.

Ще одна перемога казахів − податкова реформа. Підприємцям спростили умови реєстрації: за кілька годин можна зареєструвати компанію, платити 3% податку і спокійно працювати. Крім того, казахи вдосконалюють законодавство в частині інтелектуального права та реформатують роботу судів.

Ще одна перемога казахів − податкова реформа. Підприємцям спростили умови реєстрації: за кілька годин можна зареєструвати компанію, платити 3% податку і спокійно працювати

Величезні гроші в Казахстані інвестуються в підприємництво. Є 5-6 фондів, які буквально бігають за стартапами і просять взяти в них грант, у підсумку в казахського підприємця є широкий вибір, чиї кошти залучати. Займатися можна чим завгодно: медициною, IT, альтернативною енергетикою.

Приватні інвестори й держава об'єдналися і вкладають кошти у розвиток держави. У них є одна глобальна мета − підняти країну у світових рейтингах, зробити технологічним хабом, привернути величезну кількість програмістів, інженерів, дизайнерів, які зміцнюватимуть економіку країни. Щоб висококваліфікованим кадрам було спокійно і комфортно, в Алмати створюється великий технопарк TechGarden. Туди запрошують стартапи, вчених, технокомпанії.

Україні є чому повчитися у казахів. Варто тільки трохи більше уваги приділяти підприємцям − хоча б створити кілька державних програм, виділяти гранти. А не спокійно спостерігати за тим, як український інтелектуальний капітал, наляканий війною і свавіллям силовиків, багатотисячним натовпом тікає за кордон.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Лідери думок
У гонитві за реформами: що пропонує Кабмін у якості податкових новацій
І які каверзи приховані в цих ініціативах
3847
Точка розвороту: як виховати здорову конкуренцію на будівельному ринку
І подолати демпінгову політику забудовників-«одноденок»
2244
Україна-ЄС: Битва за «Нафтогаз»
Чому структурні зміни в газовій галузі України загрожують протистоянням на міжнародному рівні
1956
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Точка розвороту: як виховати здорову конкуренцію на будівельному ринку
І подолати демпінгову політику забудовників-«одноденок»
У гонитві за реформами: що пропонує Кабмін у якості податкових новацій
І які каверзи приховані в цих ініціативах
Внутрішня несвобода: чому лібералізації газового ринку в Україні поки що не відбулося
Навіть з новим законом газовий ринок зазнав не так вже й багато змін
Україна-ЄС: Битва за «Нафтогаз»
Чому структурні зміни в газовій галузі України загрожують протистоянням на міжнародному рівні
Транш МВФ: чи впорається Україна з кризою
Які зміни у валютну політику слідом вніс НБУ
Навіщо стартапам працювати з лідерами думок
І скільки це може коштувати
День знань про чужі статки: що і про кого розповість електронне декларування
Що можна знайти в Е-деклараціях, і які наслідки можливі для бізнесу
Аудит українських державних підприємств: проблеми й особливості
Чому вітчизняні держкомпанії не хочуть проходити обов’язковий аудит