Не відкидаючи тіні: чи реально відмовитися від зарплат у конвертах

Перспективи детінізації зарплат в малому та середньому бізнесі
Не відкидаючи тіні: чи реально відмовитися від зарплат у конвертах

«... Якщо говорити про те, чи правильно закладати розрахунки
щодо детінізації до бюджету, то я твердо знаю, що ні»
Наталія Яресько, міністр фінансів України*

Податкова осінь досі не принесла нам реформаторського врожаю – на порядку денному бюджет країни на 2016 рік, а урядовці так і не знають, за якими ставками оподаткування розраховувати його дохідну частину. Втім, підприємців нові податкові правила турбують не менше за урядовців, і вони приміряють на себе все те, на що дотепер спромоглися податкові реформатори.

Якщо робота комітету ВР з податкової та митної політики під керівництвом Ніни Южаніної вже доведена до стану зареєстрованого законопроекту №3357, то реформаторський витвір мінфіну досі відомий нам тільки у вигляді презентації загальної концепції заступником міністра Оленою Макеєвою. Але ні для кого не секрет, що днями мінфін зареєструє власний законопроект, тож підприємці в 2016-му мають розраховувати або на набрання статусу закону одним із цих законопроектів (якщо, звісно, в парламент оперативно не буде внесено третій), або на компромісну суміш певних норм з обох проектів, або на збереження чинності поточних податкових правил. 

Весь медійний та інтернет-простір сьогодні переповнений дискусіями щодо зазначених концепцій, але ці дискусії точаться переважно навколо  макроекономічних показників – уряд наполегливо вимагає певного збалансування бюджету-2016, чого вкрай важко досягти за умов податкової лібералізації.

При цьому складається враження, що експертів взагалі не цікавить сприйняття податкових інновацій тими, на кого вони безпосередньо спрямовані – реальними суб'єктами підприємницької діяльності. Звісно, іноді певні страшилки вириваються з контексту проектів і доносяться до підприємців під виглядом податкового армагеддону, але пояснити доступно в цифрах, чого реально очікувати бізнесу, мало хто береться.

Власне, а чого взагалі прагне МСБ (малий та середній бізнес)? Чи можна закидати йому нехтування загальнодержавними інтересами на користь власних? Однозначно ні, адже саме це бізнес середовище стало джерелом того громадянського суспільства, яке потужно спалахнуло на тлі революційних подій останніх років і разом із владою взяло не себе відповідальність за долю країни. Тож сьогодні більшість українських підприємців проблема наповнення держбюджету турбує аж ніяк не менше за наповнення власної кишені. 

Це тендітне бізнес-середовище, що десятиріччями формувалося під кримінальним, корупційним та податковим тиском, виживає сьогодні виключно завдяки так званій оптимізації оподаткування – по суті завдяки ухилянню в той чи інший спосіб від непосильного податкового тягаря. Ось чому підприємець вже не просто каже, а гучно кричить владі: «в умовах кризи ми фізично не зможемо сплатити податків більше поточного рівня, тож, принаймні, приведіть законодавство у відповідність до реалій, якщо ви не здатні до докорінних революційних перетворень». Образно кажучи, підприємці МСБ давно вже протоптали свою окрему стежку на податковому газоні і зараз вимагають від влади елементарного – заасфальтувати її та прибрати табличку «Прохід заборонено».

Тендітне бізнес-середовище, що десятиріччями формувалося під кримінальним, корупційним та податковим тиском, виживає сьогодні виключно завдяки так званої оптимізації оподаткування – по суті завдяки ухилянню в той чи інший спосіб від непосильного податкового тягаря

Доплата працівникам готівки в конверті (так звана тінізація заплат), є одним із тих найболючіших чинників, які, мов кістка в горлі, заважають сьогодні вільно дихати підприємцю. Отже, позбутися цієї неприємності підприємець прагне не менше за владу, але тільки за умови, що детінізація зарплат не призведе до фінансових збитків підприємства. Саме в такому ключі підприємці МСБ і приміряють на себе податкові інновації – чи створюють вони реальне економічне підґрунтя, достатнє для безболісного виходу з тіні?  

Але це вимагає досить непростих розрахунків, які мають порівняти загальне податкове навантаження на конкретне підприємство, що оптимізує оподаткування за певною схемою, з пропозиціями податкових реформаторів.  Саме тому нами, експертною групою «Підприємці за реформи», було розроблено on-line калькулятор загального податкового навантаження (його можна знайти за адресою: www.ufib.com.ua/docs/2015/calc/Calculator.html  або за адресою: www.d2.ua/Calculator.html ) – інструмент, який значно спрощує виконання подібних порівнянь.

За допомогою цього калькулятора кожен підприємець може швидко визначити своє ставлення до тієї чи іншої податкової інновації, проте ми використали його для дослідження певних закономірностей і тенденцій щодо перспектив детінізації зарплат у малому та середньому бізнесі. 

Одразу слід зауважити, що тінізація заплат на підприємствах типу B2C, що безпосередньо працюють з готівкою (роздрібна торгівля, надання послуг населенню), зазвичай базується на неконтрольованому обігу готівки, тому жодні податкові зміни, окрім посилення адміністративного контролю, не будуть економічно привабливими для такої категорії підприємств. Те ж саме стосується й підприємств експортно-імпортного напрямку діяльності, де готівка легко виводиться через офшори. 

Саме тому об'єктом нашого дослідження стало типове підприємство сегменту B2B, що працює на загальній системі оподаткування і є платником ПДВ, яке вимушене отримувати додаткову «конвертну» готівку за допомогою однієї з двох поширених оптимізаційних схем – шляхом використання ФОПа 3-ї групи (платника ПДВ), або сторонньої фінансової послуги вартістю 12%.

Очевидно, що рівень загального податкового навантаження на таке підприємство визначається не тільки задіяною оптимізаційною схемою, а й рівнем тінізації зарплат на підприємстві. Заробітком підприємства ми називаємо додану вартість у реалізованих підприємством товарах, продукції та послугах; загальним податковим навантаженням – відсоткове відношення всіх витрат з отримання готівки до заробітку підприємства; рівнем тінізації – середнє відношення суми конверту до «чистої» офіційної зарплати.  Наприклад, якщо робітник офіційно на руки отримує 2000 грн, а підприємство доплачує йому в конверті  6000 грн, то рівнем тінізації буде число 3.

Так от, розрахунки показують, що загальне податкове навантаження на підприємство, яке сьогодні функціонує за чинним законодавством і направляє весь свій заробіток виключно на виплату зарплати (безприбуткова діяльність), залежить від задіяних оптимізаційних схем і рівня тінізації таким чином: 

Не отбрасывая тени:


Додаткові три горизонтальні лінії демонструють рівень можливого податкового навантаження в 2016-му році: за умов збереження чинного законодавства, за умов впровадження мінфінівської концепції та за умов набрання чинності закону №3307.

Отже, з графіка видно, що сприятливі економічні умови для детінізації зарплат мають тільки ті підприємства, в яких поточне загальне податкове навантаження знаходиться вище горизонтальної лінії певного податкового концепту.

Тож, поточна система оподаткування, навіть з урахуванням пільгового коефіцієнту 0,6 до ЄСВ в 2016 році, як і концепція Мінфіну, може розраховувати на детінізацію тільки підприємств з рівнем тінізації, меншим за 0,5. Зрозуміло, що заради такої тінізації мало хто затіватиме складні оптимізаційні схеми, тож можна впевнено зазначити, що згадані системи оподаткування не створюють жодного економічного підґрунтя для масштабної детінізації. 

Зовсім інша справа із законопроектом комітету ВР – перетин кривих з відповідним рівнем загального податкового навантаження свідчить про те, що підприємства з рівнем тінізації, меншим за 1,4-1,8 (залежно від задіяної оптимізаційної схеми), здатні без жодних фінансових втрат відмовитися від тінізації зарплат. Звісно, це досить помірна тінізація, але вона вже реально притаманна суттєвій частині підприємств МСБ. До речі, уряд своїм впровадженням максимального пільгового коефіцієнту 0,4 до ЄСВ для підприємств, що збільшили фонд зарплати в 2,5 рази, фактично визнав, що взяв за основу своїх розрахунків тінізацію на рівні 1,5 (якщо до зарплати додати ще півтори, то вона збільшиться якраз у 2,5 рази ). Хоча, насправді, важко повірити у виваженість подібних урядових оцінок.

Тож, очевидно, що концепція авторського колективу під керівництвом Ніни Южаніної є беззаперечно привабливішою для МСБ, і це при тому, що в наведених розрахунках ще не спрацювала перевага законопроекту №3357 щодо нульової ставки податку на нерозподілений прибуток, адже за основу  дослідження була взята саме безприбуткова діяльність підприємства.

Якщо ж повторити розрахунки для підприємства, яке 25% заробітку (без ПДВ) залишає на власний розвиток, а тільки решту направляє на виплату заробітної плати, то залежність загального податкового навантаження від застосованих оптимізаційних схем та рівня тінізації стає значно цікавішою:

Не отбрасывая тени:

Як видно з графіка, і поточна податкова система, і концепція мінфіну продовжують пасти задніх. А от нульова ставка податку на нерозподілений прибуток, згідно із законопроектом №3357, розширює сприятливі для детінізації умови аж до підприємств із досить зухвалим четвертим рівнем тінізації. 

Тобто мова йде навіть про таке підприємство, бухгалтерія якого офіційно декларує робітнику зарплату 2503 грн, щоб на руки видати 2000, а в конверті доплачує ще 8000, щоб загалом виплатити робітнику обіцяні 10 000 гривень. Так от, таке підприємство за нормами оподаткування законопроекту №3357  зможе без втрат для себе забути про конверти й офіційно призначити працівнику 11 111 грн. зарплати, щоб на руки він отримав ті ж самі 10 тисяч! 

Чим меншим сьогодні є рівень тінізації зарплат на підприємстві і чим більше воно сьогодні декларує прибутків, тим імовірніше таке підприємство стане на шлях детінізації у випадку набуття законопроектом №3357 чинності. Тож за умов певної наполегливості з боку уряду та відкритого діалогу з підприємцями можна очікувати доволі масового виходу з тіні представників МСБ і розраховувати на суттєві макроекономічні бюджетні компенсатори саме з детінізації.

Але в ніяку детінізацію міністр фінансів не вірить, і зрозуміло чому – за концепцією міністерства, економічних підстав для цього дійсно не існує. Мало того, те незначне зниження податкового навантаження, яке передбачає мінфінівська концепція завдяки зниженню ЄСВ до 20%, тільки ускладнює детінізацію, і ось чому.

Уявимо, що концепція Мінфіну в 2016-му набрала чинності. В умовах мінфінівських податкових норм криві залежності  загального податкового навантаження на безприбуткове підприємство від задіяних оптимізаційних схем і рівня тінізації суттєво зміщуються вниз: 

Не отбрасывая тени:



Авжеж підприємці задоволені – оптимізаційні схеми тепер значно ефективніші порівняно з 2015-м роком, але, звісно, за рахунок збільшення дефіциту бюджету. А от коли можновладці отямляться і знову повернуться до законопроекту №3357, буде вже пізно – якщо в 2015-му він створював детінізаційне економічне підґрунтя для підприємств із рівнем тінізації, меншим за 1.4-1.8, то тепер це може зацікавити тільки підприємства з рівнем тінізації, меншим за 0.6-0.8, тобто майже нікого. 

Все-таки, попри нерішучість Міністерства фінансів щодо створення економічних передумов для детінізаії зарплат, з ним треба говорити й переконувати. Ми, підприємці, з власних мікроекономічних досліджень бачимо, що рішення існує – законопроект комітету ВР реально здатен запропонувати нам детінізаційний шлях. Тож дуже хочемо сподіватися, що на цьому шляху уряд буде нам попутником.

*Редакція готова надати представникам Міністерства фінансів можливість представити свої розрахунки, що підтверджують позицію міністра з приводу детінізації зарплат українців чи відрізняються від позиції автора публікації.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Лідери думок
Пошуковий гігант Google оголошує війну «грошам до зарплати»
Що буде з українськими мікрофінансовими компаніями, і де українці позичатимуть гроші
13023
Своє – ближче: як показати українцям свої ж товари
Досвід об'єднання місцевих виробників на одній платформі
4600
Руйнуючи держмонополію: крок назустріч державно-приватному партнерству
Високий рівень інтересу до питання роботи з відкритими державними даними веде до консолідації зусиль на цьому ринку
2495
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Sergey Blogoff
Sergey Blogoff — 15.11.2015, 19:18

Пока власть не покажет свои положительные действия - не стоит ожидать от бизнеса первого шага.

Tatiana Vasyuk
Tatiana Vasyuk — 14.11.2015, 18:45

Підтримую, це і є реальна реформа, треба дати бізнесу точку опори!!!

Останні погляди
Уроки Великої депресії: як відродити банківську систему України
До яких кроків слід негайно вдатися уряду і Нацбанку
Своє – ближче: як показати українцям свої ж товари
Досвід об'єднання місцевих виробників на одній платформі
Пошуковий гігант Google оголошує війну «грошам до зарплати»
Що буде з українськими мікрофінансовими компаніями, і де українці позичатимуть гроші
Руйнуючи держмонополію: крок назустріч державно-приватному партнерству
Високий рівень інтересу до питання роботи з відкритими державними даними веде до консолідації зусиль на цьому ринку
Повернутися в авангард: як українцям подолати комплекс неповноцінності
На початку ХХ століття українські художники сформували світове мистецтво. Як використати це сьогодні в економіці?
Конкурувати по-європейськи: наскільки держдопомога виробнику суперечить нормам ЄС
І якими документами це регулюється
Ефект плацебо: чи врятують українську економіку іноземні інвестиції, кредити МВФ і приватизація
І що потрібно зробити для якнайшвидшого накопичення внутрішніх ресурсів
Тотальний контроль: власники веб-сайтів і власники хостингів в Україні можуть опинитися «під ковпаком»
Чому нові законодавчі ініціативи Кабміну працюють на побудову тоталітарної держави