Банки-2016: як правильно використати міжнародний досвід

Які вдалі рішення із закордонного досвіду варто перейняти українським фінустановам
Банки-2016: як правильно використати міжнародний досвід
Фото Shutterstock

Згідно з офіційними даними Національного банку України, за 11 місяців 2015 року збитки українських платоспроможних банків зросли до 57 млрд гривень (станом на 1 листопада 2015-го), тоді як їхні витрати за період січень-листопад 2015 року становили 228 млрд гривень. Для порівняння: доходи банків за цей період – 172 млрд гривень. Зважаючи на нинішню несприятливу ситуацію в українському банківському секторі, велику кількість негативних факторів впливу – як внутрішніх, так і зовнішніх – на українську економіку і явну політичну нестабільність у державі, треба констатувати, що «пацієнт (банківський сектор) радше мертвий, ніж живий». Це не означає, що ситуація безнадійна. Це просто свідчить про те, що ситуацію реально довели до абсурду.

Сьогодні як ніколи потрібна загальна концепція розвитку банківського сектору – і низка «вольових» заходів з боку держави, спрямованих не тільки на фінансову стабілізацію, а й на комплексний розвиток одного з головних «драйверів» економіки. Адже без фінансової індустрії, без інструменту кредитування та без стабільної загальнонаціональної платіжної платформи неможливо досягти стійкого економічного зростання і розвитку.

Вічне питання: core versus noncore

Світова фінансова криза 2007–2008 років увійшла в історію як найстрашніша економічна катастрофа з часів Великої депресії 1930-х. Вона почалася як іпотечна криза в США і дуже швидко переросла у глобальне випаровування ліквідності та світову економічну рецесію 2008–2012 років. Багато фундаментальних економічних і поведінкових факторів, що спровокували світову кризу, стали каталізаторами ланцюгової реакції для європейської кризи суверенного боргу (перші етапи якої почалися наприкінці 2009 року в Греції, Португалії, Ірландії, Іспанії та Кіпрі).

Ці багаторівневі кризові явища підштовхнули чимало індустрій і цілі суверенні економіки до краю безодні. Тоді саме банківський сектор було ідентифіковано як один із «первинних винуватців» цього фінансового жахіття – і саме банківський сектор зазнав найважчих втрат від колапсу світової фінансової системи.

Падіння таких світових гігантів, як Lehman Brothers, Bear Stearns, Washington Mutual і AIG, відкрило глобальніші прогалини по всій планеті. Світ побачив, як звичайний німецький громадянин, що обслуговується в місцевому земельному банку на кшталт Bayern LB, міг втратити свої накопичення через іпотечний дефолт садівника у штаті Флорида, США. От на Заході й почали шукати відповіді на такі питання: що мають робити банки; що потрібно вважати «ключовими бізнесами», а що – «не ключовими»; які існують ризики, пов'язані зі світовою фінансовою системою; як мають поводитися «гібридні», або «напівдержавні», банківські установи та які моделі побудови бізнесу вони мають застосовувати?

Тоді вперше питання реструктуризації, санації, очищення і переформатування балансів, ризиків «балансових ефектів» стали чи не окремою наукою. Захід зіткнувся з цими проблемами, і треба сказати, що низку питань було розв’язано на дуже високому якісному рівні. Україна наразі ще лише починає пробувати вирішити ці непрості питання.

Без фінансової індустрії, без інструменту кредитування і без стабільної загальнонаціональної платіжної платформи неможливо досягти стійкого економічного зростання та розвитку

Першим питанням сьогодні в українському банківському секторі стоїть саме модель бізнесу і стратегія розвитку банківської установи. Більшість банків, виведених з ринку, ніколи не могли чітко проілюструвати, за рахунок чого вони живуть і як вони бачать своє майбутнє. Багато банків, які залишилися на ринку, досі не можуть точно відповісти на це запитання. Для цього фінансовому інститутові треба подивитися на приклади Bayern LB і Nord LB, двох німецьких земельних банків, які дуже якісно змогли розділити свої банківські моделі на core businesses (англ. – ключові, профільні) та noncore businesses (англ. – неключові, непрофільні).

Ці банки сильно постраждали під час світової фінансової кризи 2007–2008 років. Вони швидко усвідомили, що моделі банківського бізнесу не можуть містити в собі абсолютно всі види фінансових послуг і продуктів. Розуміння, що банки не мають бути багаторівневими фінансовими холдингами, які б могли займатися всім, починаючи від ощадних послуг та транзакційних рішень і закінчуючи інвестиційним бізнесом, страховими та брокерськими функціями, прийшло під час болісних реорганізацій і боргових реструктуризацій.

В Україні банківські установи мають зрозуміти, що «непрофільних бізнесів» треба позбуватися і що реорганізація структури самої установи та перегляд стратегії розвитку/зростання обов'язкові. Стратегія на безмежну універсальність не є запорукою успіху, навіть для державних банківських установ чи для величезних іноземних фінансових конгломератів.

Розуміння, що банки не мають бути багаторівневими фінансовими холдингами, прийшло під час болісних реорганізацій і боргових реструктуризацій

Найкраще в Україні підтверджують цю істину такі банки, як ING і Citibank, що працює тільки з корпоративним бізнесом і дуже акуратно зважує свої ризики, та, наприклад, BNP Paribas Укрсиббанк, який свідомо пішов на оптимізацію свого портфеля і концентрацію своєї бізнес-моделі (відхід від непрофільної діяльності), щоправда, після того як «обпікся» в деяких проблемних сегментах.

Висока токсичність активів і пошук розв’язання проблеми NPL

На жаль, проблеми токсичних активів нікуди не зникли. Інструментарій з реструктуризації боргів (як корпоративних, так і фізосіб) поки що ефективно не застосовувався. Більше того, питання реструктуризації валютних кредитів супроводжуються гучними соціальними дебатами і політичним популізмом найвищої проби. Щоб розв’язати питання «високої токсичності» та рекордного рівня Nonperforming Loans, потрібно застосувати такий комплексний інструментарій.

1. Позасудова реструктуризація корпоративного боргу (в Україні проект має кодову назву Kyiv Approach), яка дасть змогу ефективно знизити навантаження на середній і великий бізнес із хорошим запасом потенціалу і стійкою моделлю розвитку. Це впровадження механізмів і найкращих практик «лондонського підходу» в українське законодавство, які дозволять проводити реструктуризацію корпоративного боргу в позасудовому режимі. Компанії, які зможуть взяти участь у процесі, повинні будуть при цьому довести, що вони готові взяти на себе відповідальність за реальні зміни в корпоративному управлінні.

Також потрібно розуміти: до механізму буде допущено тільки ті компанії, які зможуть показати, що їхня бізнес-діяльність має потенціал на майбутнє і що проблеми, які виникли, є операційними або пов'язаними з браком ліквідності. Впровадження в українську практику інструментарію «лондонського підходу» дасть змогу знизити боргове навантаження на «живі» підприємства, які, як правило, зазнають операційних проблем або проблем короткострокової ліквідності.

Цей механізм дасть можливість знизити рівень Nonperforming Loans у банківській системі, а отже, і загальний рівень токсичності. Із часом успішне застосування цього інструментарію відкриє дорогу до відновлення кредитування в країні і, відповідно, економічного зростання та повернення довіри до банківської системи.

2. Механізм санації через спеціалізовані фінансові установи після розподілу банківського балансу за системою Good Bank, Bad Bank. 1991 року Швеція зіткнулася зі шведською банківською кризою, викликаною надто швидкою дерегуляцією та «мильною бульбашкою» іпотечно-житлового ринку скандинавських країн. Тоді держава була змушена втрутитися і повністю націоналізувати комерційний Nordbanken (майбутній банк Nordea).

На основі Nordbanken шведський уряд побудував модель Good Bank, Bad Bank і застосував механізм санації для суттєвої частини ринку. Активи, що увійшли до Bad Bank, розподіляли, реорганізовували, вони зазнавали прозорої реструктуризації й виводилися в компанії з управління активами Securum і Retriva, які їх реалізовували на місцевому ринку.

Інструментарій, який застосував шведський уряд, допоміг очистити місцевий банківський сектор і мінімізувати «поширення токсичності», а на основі активів Good Bank був побудований комерційний банківський гігант Nordea. Історичний «кейс» щодо Nordea увійшов у фінансову історію.

3. Прозора конвертація іпотечних валютних кредитів, за якої всі три сторони (банки-кредитори, позичальники і держава) можуть розділити відповідальність на паритетних умовах. Ця проблема і далі залишатиметься ключовою в соціальних і політичних дебатах, поки не буде знайдено реального механізму конвертації валютних іпотечних кредитів.

Питання реструктуризації валютних кредитів супроводжуються гучними соціальними дебатами і політичним популізмом найвищої проби

При цьому не можна перекладати весь тягар на банківський сектор. Справи із захистом прав кредиторів в Україні йдуть вкрай погано, і будь-яка конвертація в найкращих традиціях «українського популізму» надовго відіб'є бажання банківських установ надавати кредитний ресурс місцевому населенню та бізнесу. (А відповідно, і зведе нанівець можливість фінансувати як споживання у країні, так і розвиток реального сектору економіки.)

Гібридні банки та державні банківські установи

Нещодавно в українських засобах масової інформації було порушено питання про стратегію розвитку державних банківських установ і про теоретичну можливість приватизації близько 25% таких фінансових інститутів. Дуже швидко інформаційний простір заповнили чутки і припущення, а експерти почали інтерпретувати «схемний потенціал» та реальну вартість таких кроків для української держави.

Хай якою була б правда, треба констатувати, що в Україні досить багато державних і напівдержавних банківських установ. Перша проблема всіх цих фінансових інститутів – у тому, що немає чіткої моделі бізнесу хоча б в одного гравця ринку. Тобто державні банки досі до кінця самі не змогли відповісти на запитання, що в них core business, що noncore business.

Друга проблема полягає в тому, що немає чіткого стратегічного бачення майбутнього розвитку цих установ. Немає розуміння, яке позиціонування на ринку мають зайняти ці банки і які функції мають виконувати ці установи щодо державного будівництва та економічного розвитку.

В Україні сьогодні потрібен класичний банк розвитку та реконструкції місцевого рівня, як свого часу в Південній Кореї – Korea Development Bank. KDB було створено з метою: 1) надання фінансового ресурсу на розвиток стратегічних проектів індустріального та інфраструктурного характеру; 2) розвитку національної економіки; 3) супроводу й управління корпоративними реструктуризаціями та проблемними активами; 4) надання фінансового ресурсу на розвиток регіонів.

Також KDB підтримує інституційний транзакційний бізнес у країні й допомагає «нормалізувати» координацію фінансових потоків між державними інституціями, приватним сектором і міжнародними ринками. Такий банк, у теорії, можна було б побудувати на основі Укргазбанку.

Водночас Укрексімбанк має зберігати класичні функції потужної розрахунково-платіжної платформи державного рівня, концентруючись на зовнішньоекономічній діяльності. Кредитування Укрексімбанком має здійснюватися на розвиток міжнародного бізнесу та транзакції українських суб'єктів. Якщо брати приклад Південної Кореї, то це Export-Import Bank of Korea, який іноді більше нагадує класичне експортно-імпортне агентство.

Часткова приватизація може посилити механізми контролю та розвитку банківських установ, а отже, і привнести більше доданої вартості в українську економіку

Український Ощадбанк має орієнтуватися на ощадні функції та на роботу з населенням. Універсальність не є пріоритетом, тому що за широкої універсальності виникає безліч корупційних складових і повністю втрачається ефективність управління фінансовими потоками та державними коштами. Корпоративних клієнтів і державні компанії мають обслуговувати в банківських установах, націлених або на індустріально-інфраструктурний розвиток і регіон, або на зовнішньоекономічну діяльність.

При цьому треба зауважити, що часткова приватизація і потенційний вихід на Initial Public Offering державних фінансових установ не є небезпечними ініціативами. Питання лише в прозорості цих ініціатив, механізмах їхньої реалізації та правових «заковиках». Часткова приватизація може посилити механізми контролю та розвитку цих банківських установ, а отже, і привнести більше доданої вартості в українську економіку.

Що робити банкам (рекомендації)

З огляду на зазначене традиційним учасникам банківського ринку України можна порадити таку матрицю операційно-тактичних заходів. Застосування цієї матриці дасть змогу переглянути й оптимізувати стратегії та бізнес-моделі банківських установ будь-якого рівня.

Внутрішні питання і завдання

Зовнішні питання і завдання

· За умови отримання допомоги від держави потрібно переглядати всю бізнес-модель банку.

· Оцінка токсичності активів банку і ліквідація портфеля NPL.

· Поліпшення working capital і збільшення обсягу fresh money.

  • Посилення core businesses (основних бізнесів банку).

· Divestments и sale of non-core businesses.

  • Потрібно позбутися неосновних бізнесів.

  • Повна системна сегрегація неосновних бізнесів від основних.

·  Побудова Long-term Business Model із чіткою стратегією liquidity management (ключовий момент – це довгостроковість).

  • Постійний Liquidity Surplus – це завдання максимум.

· Робота на пониження показника Gross Credit Risk.

· Розроблення стратегії FX Risks Mitigation.

· Перегляд і переоцінка кредитних портфелів з огляду на постійне погіршення економічних показників.

· Вживати контрзаходів щодо секторних портфелів, які найбільше постраждали під час кризи (перегляд лімітів і «ковенантів», реструктуризація до cross-default event, впровадження нового розкладу погашення, перегляд PXF-інструментів).

· Як знизити загальне внутрішнє навантаження?

  • Варіант роботи з локальною моделлю Good Bank, Bad Bank можливий.

· Розроблення та імплементація damage control plan і оцінка реального зовнішнього тиску на банк та його ліквідність (криза ліквідності знищує фінансові інститути швидше, ніж будь-що).

· Щодо держбанків який інструмент підтримки банку державою буде найефективнішим і на яких умовах?

  • держгарантії;

  • еquity-підтримка;

  • часткова приватизація у вигляді private placement;

  • робота з виведення токсичних активів в інший банк за моделлю Good Bank, Bad Bank;

  • інші?

· Чи потрібен технічний радник (technical advisor) для реалізації всіх завдань?

· Як знизити загальне зовнішнє навантаження?

  • варіант створення joint-funding facility спільно з державою можливий;

  • ринки капіталу;

  • переговори.

Сьогодні банківському сектору треба побажати продуктивних стратегій, інновацій і рішучих кроків до розвитку. Уряду і Національному банку хотілося б побажати перейти до нового вектора розвитку, реформ і створення реальної доданої вартості у фінансовому секторі. Рік буде дуже важким. Ці труднощі бажано подолати з найкращими результатами.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
powered by lun.ua
Лідери думок
Укроскептики: чому європейські країни гальмують безвізовий режим для України
І які настрої західного істеблішменту в цьому питанні
4840
Запасаємося витримкою: чи буде Україна з якісним українським коньяком
І чому норма про мінімальний вміст вітчизняних спиртів сприятлива для галузі
3782
Приватна медицина України: погані й хороші новини
Навіщо лікарям вивчати базові правові питання, нюанси оподаткування й елементарний маркетинг
3333
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Максим Бужор
Максим Бужор — 11.03.2016, 00:42

Для тех кто находится в магическом реализме ))), не успел снять розовые очки и питает себя иллюзиями:
Исходя из нынешней неблагоприятной ситуации в украинском банковском секторе, большого количества негативных факторов влияния – как внутренних, так и внешних – на украинскую экономику и явной политической нестабильности в государстве нужно констатировать, что «пациент (банковский сектор) скорее мертв, чем жив».
Это просто свидетельствует, что ситуацию реально довели до абсурда.

Сергей Позняк
Сергей Позняк — 06.01.2016, 16:17

Немного нестыковка в доходах-расходах-убытках)) 1 млрд грн применрно...))) 172-228=-56 млрд грн... А по тексту убытки 57 млрд...))

Останні погляди
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
І чому він викликав невдоволення серед представників онлайн-торгівлі
Візуалізуй це: на що орієнтуватися маркетологам у майбутньому році
Якими будуть тенденції маркетингу-2017 і на які інструменти слід спиратися
The EX-Files: що стоїть за боротьбою з українськими файлообмінниками
І чи можливо таким чином подолати використання неліцензійного контенту в країні
Приватна медицина України: погані й хороші новини
Навіщо лікарям вивчати базові правові питання, нюанси оподаткування й елементарний маркетинг
Найважливіший стимул, або Дерегуляція по-польськи
Як польський досвід допоможе українському бізнесу вижити і конкурувати на світовому ринку
Запасаємося витримкою: чи буде Україна з якісним українським коньяком
І чому норма про мінімальний вміст вітчизняних спиртів сприятлива для галузі
Пошуки вакансії в Мережі: особливості віртуального ринку праці
І як проявляється його домінуюча роль у «цифровій» економіці
Укроскептики: чому європейські країни гальмують безвізовий режим для України
І які настрої західного істеблішменту в цьому питанні