Руйнівний лібералізм: чому обвалився будинок у центрі Києва

І як спрощеннями для бізнесу користуються нечисті на руку забудовники
Руйнівний лібералізм: чому обвалився будинок у центрі Києва
Фото УНІАН

Обвалення аварійного будинку на вулиці Богдана Хмельницького в Києві через незаконне виконання будівельних робіт оголило численні проблеми будівельної галузі. Їхні причини не завжди лежать у площині прямого невиконання вимог закону й можуть бути зумовлені самою системою, що склалася у сфері контролю за будівництвом. Які чинники – глобальні та локальні – призвели до трагедії в центрі столиці, пояснює глава Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев.

Вже упродовж приблизно п’яти років у країні діє ліберальна дозвільна система в будівництві. Щоб спростити життя забудовникам, їм дозволили на будівництва І-ІІІ категорій подавати декларації замість отримання дозволів. Відмінність цих двох типів документів у тому, що в першому випадку дані про проект будівельних робіт, містобудівні умови й обмеження забудови, права власності або оренди на землю лише вносять до декларації, а у другому – для одержання дозволу їх надають фізично у формі пакета документів. Законодавство зобов’язує Держархбудінспекції вірити декларації замовника й перевіряти лише правильність заповнення граф у документі.

З одного боку, лібералізація дозвільної системи мала безсумнівний позитив, вивівши значний сегмент будівництва з тіні. Якщо до 2011 року Інспекція видавала на рік приблизно 40 000 дозвільних документів, то торік – понад 100 000.

Якщо у 2013 році ДАБІ видала понад 1000 таких документів, то у 2014-му – 774, а минулого року – трохи більше 600. Це тривожний сигнал, який свідчить про те, що забудовники маскують свої великі й технологічно складні об’єкти під менш серйозні будівництва

Але з іншого боку, це створило лазівки для несумлінних забудовників. Вони намагаються занизити категорію складності будівництва, щоб подати декларацію замість отримання дозволу. Зрозуміло, що таку практику використовують, коли не все гаразд із вихідними документами. У результаті трапляються просто неприпустимі випадки, коли великі житлові комплекси розбивають на черги і зводять під III категорією складності.

В останні роки кількість виданих дозволів на IV–V категорії будівництва постійно знижується. Якщо у 2013 році ДАБІ видала понад 1000 таких документів, то у 2014-му – 774, а минулого року – трохи більше 600. Це тривожний сигнал, який свідчить про те, що забудовники маскують свої великі й технологічно складні об’єкти під менш серйозні будівництва.

Категорійність будівництва – ключовий пріоритет для безпеки громадян. Тому серед експертів уже лунають заклики відмовитися від трирівневої дозвільної системи (повідомлення – декларація – дозвіл), прибравши середню ланку. Тобто для будівництва об’єктів І-ІІ категорій громадяни будуть подавати максимально спрощені повідомлення, інші забудовники – перелік документів для оформлення дозволів. Це дійсно істотно може зв’язати руки будівельним махінаторам і гарантувати міцність і безпеку новобудов.

Друга болюча точка будівельної галузі – це механізм перевірок із боку Держархбудінспекції. Праведний гнів щодо ДАБІ відчувають обидві сторони. Підприємці обурені перевірками, а громадяни незадоволені, що інспекція, подібно до швидкої допомоги або міліції, не може оперативно зупинити незаконне будівництво.

Внаслідок такого порядку проведення перевірок цілком можлива ситуація, коли в центрі столиці несанкціоновано перебудовують споруду, а органи контролю місцевої або державної влади не можуть втрутитися цю в ситуацію – бо порушено баланс прав забудовника та інспектора. Інспектор ДАБІ не має права самостійно ініціювати позапланову перевірку. Для цього потрібне звернення громадян або вимога правоохоронних органів. Крім того, перевірити об’єкт можна лише у присутності замовника будівництва, інакше таку перевірку легко оскаржать у суді.

Розв’язання цих проблемних питань і запобігання подібним трагедіям істотно залежать від активності громадян і громадськості. Тому закликаю громадян сигналізувати Держархбудінспекції про всі проблемні будівництва. Для цього є кілька інструментів: письмове звернення поштою, його електронна версія через офіційний сайт Інспекції (dabi.gov.ua) і контактний центр 0–800–210–011.

Практика показує, що один підприємець виступає замовником і підрядником на багатьох об’єктах будівництва різної категорії складності. Тобто, з 10–15 його об’єктів Інспекція зможе перевірити лише один. А недобросовісний забудовник зазвичай порушує законодавство не вибірково, а системно на всіх своїх об’єктах

Кожне ваше звернення буде зафіксовано й отримає зворотний зв’язок у формі перевірки неблагонадійного будівництва.

Третій виклик, з яким ми зіткнулися, це робота в умовах законодавчих обмежень. Наприклад, до липня минулого року у країні діяв мораторій на перевірки юросіб та фізичних осіб-підприємців. Багато нечистих на руку забудовників цим скористалися.

Сьогодні на розгляді парламенту перебуває законопроект № 2418а, який кількісно обмежує перевірки однієї юрособи. Але практика показує, що один підприємець виступає замовником і підрядником на багатьох об’єктах будівництва різної категорії складності. Тобто, з 10–15 його об’єктів Інспекція зможе перевірити лише один. А недобросовісний забудовник, зазвичай, порушує законодавство не вибірково, а системно на всіх своїх об’єктах. Отже, закон розв’яже руки затятих порушників містобудівного законодавства.

Під час підготовки законодавчих ініціатив треба більш виважено підходити до них і проявляти тактику здорового глузду в питанні дотримання балансу між інтересами будівельного бізнесу й безпекою людей. Останні події показали, що такий компроміс життєво необхідний для профілактики трагедій і наведення ладу в будівництві.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
powered by lun.ua
Лідери думок
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
І чому він викликав невдоволення серед представників онлайн-торгівлі
7834
Візуалізуй це: на що орієнтуватися маркетологам у майбутньому році
Якими будуть тенденції маркетингу-2017 і на які інструменти слід спиратися
6769
Укроскептики: чому європейські країни гальмують безвізовий режим для України
І які настрої західного істеблішменту в цьому питанні
4871
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
І чому він викликав невдоволення серед представників онлайн-торгівлі
Візуалізуй це: на що орієнтуватися маркетологам у майбутньому році
Якими будуть тенденції маркетингу-2017 і на які інструменти слід спиратися
The EX-Files: що стоїть за боротьбою з українськими файлообмінниками
І чи можливо таким чином подолати використання неліцензійного контенту в країні
Приватна медицина України: погані й хороші новини
Навіщо лікарям вивчати базові правові питання, нюанси оподаткування й елементарний маркетинг
Найважливіший стимул, або Дерегуляція по-польськи
Як польський досвід допоможе українському бізнесу вижити і конкурувати на світовому ринку
Запасаємося витримкою: чи буде Україна з якісним українським коньяком
І чому норма про мінімальний вміст вітчизняних спиртів сприятлива для галузі
Пошуки вакансії в Мережі: особливості віртуального ринку праці
І як проявляється його домінуюча роль у «цифровій» економіці
Укроскептики: чому європейські країни гальмують безвізовий режим для України
І які настрої західного істеблішменту в цьому питанні