Лікнеп для НБУ: як забезпечити фінансову стабільність

Чим регулятору може бути корисна гіпотеза Хаймана Мінські, розроблена понад півстоліття тому, і як вивести пруденційний нагляд на макрорівень
Лікнеп для НБУ: як забезпечити фінансову стабільність
Хайман Мінські
Фото: hs.fi

На теми фінансової стабільності та макропруденційного нагляду було проведено безліч неформальних дебатів, написано чимало статей і висловлено коментарів більше, ніж можна підрахувати. При цьому, якщо запитати українських фінансових експертів і професіоналів на місцевому банківському ринку, хто є реальним батьком-засновником концепції фінансової стабільності у світі, малоймовірно, що буде виразна і грамотна відповідь.

Усі розуміють у загальних рисах, що фінансова стабільність – один із головних елементів правильно функціонуючої економіки та фінансової системи. При цьому макропруденційний нагляд є ключовою сукупністю регуляторних інструментів саме для забезпечення фінансової стабільності в економіці та в системі.

У цій тематиці немає нічого кардинально нового, адже історія вже переживала системні кризи і крахи, і було чимало спроб систематизувати поняття фінансової стабільності. Більше того, історія часто бачила конструктивні теорії, гіпотези і прикладні рекомендації. Ніхто не залишив такого сліду в історії вивчення цього питання, як економіст Хайман Мінські і його знаменита «Гіпотеза фінансової нестабільності». Але саме активна робота професора Мінскі в ролі провідного консультанта американських державних регуляторних агентств в 1960-х роках відкрила дорогу для розвитку концепції макропруденційного нагляду.

Так, саме Хайман Мінські був першопрохідцем у цьому напрямку.

У 1960-х роках Хайман Мінські зробив низку важливих рекомендацій регуляторним органам США на тему фінансової стабільності. Професор Мінські запропонував американським регуляторам спостерігати за фінансовими установами не на основі індивідуальних показників і характеристик, а на основі інтерактивних відносин цих фінансових установ зі всією фінансовою системою й економікою. Ця рекомендація і лягла в основу концепції макропруденційного нагляду.

Основа всієї концепції будувалася саме на «макрорівні», що йшло врозріз із поширеним традиційним поглядом «мікро». Треба сказати, що ця концепція не набула широкої підтримки в ті роки. А через півстоліття, за підсумками апокаліптичної фінансової кризи 2008 року, більшість фінансистів, експертів і регуляторів визнали, що професор Мінські мав рацію і що необхідно впроваджувати широкий регуляторний інструментарій макропруденційного нагляду. Та навіть визнавши свої помилки, більшість центральних банків і далі генерували суттєві системні збої.

«Усі генерали готуються до минулих війн»

Корінь проблеми крився в тому, що колись послужило фундаментом для гіпотези фінансової нестабільності Мінські. Більшість регуляторних інструментів та ініціатив страждають на «короткозорість» щодо факту існування теорії вродженої нестабільності фінансових систем. Насправді це велика проблема, адже ця теорія добре ілюструвала тенденцію фінансових систем генерувати нові кризи як результат свого «нормального» функціонування.

Більшість нових регуляторних ініціатив та інструментів макропруденційного нагляду, які додають до своїх арсеналів центральні банки, заточені на боротьбу з минулою кризою, а не на нові потенційні системні ризики

За словами професора Яна Крегеля, «простого визнання того, що економіка поводиться циклічно і що фінансові кризи можуть настати, замало». Адже більшість нових регуляторних ініціатив та інструментів макропруденційного нагляду, які додають до своїх арсеналів центральні банки, заточені на боротьбу з минулою кризою, а не на нові потенційні системні ризики. Крегель охарактеризував це явище як бажання «запобігти останній кризі».

Сьогодні як ніколи потрібна чітка теоретична і практична основа для виявлення системних збоїв і ризиків в економіці та на фінансових ринках, на якій можна буде будувати нове покоління регуляторних інструментів, а саме систему «динамічного макропруденційного нагляду», яка зможе реагувати на майбутні виклики і ризики, а не на минулі. Виходячи з зазначеного, можна запропонувати таку авторську інтерпретацію системи «динамічного макропруденційного нагляду» і регуляторної діяльності центрального банку на основі чотирьох головних сегментів у вигляді матриці:

Моделювання майбутніх ризиків

Цей підхід передбачає, що аналіз усієї фінансової системи в цілому (де більше часу приділяється саме відносинам фінансових установ та інших суб'єктів системи) такий же важливий, як «мікроаналіз» установ і суб'єктів на основі стандартної «оцінки ризиків». Також цей підхід передбачає постійне моделювання майбутніх ризиків і потенційних подій у всіх чотирьох сегментах, зазначених вище в матриці. Головне завдання цього «динамічного» підходу до макропруденційного нагляду – це побудова мосту між поглядами «макро-» і «мікрорівнів» у фінансовій системі.

Варто оцінювати будь-який регуляторний інструмент чи нормативний акт центрального банку як потенційний фактор «дестабілізації». Сьогодні складається враження, що в Україні системи оцінювання законодавчих ініціатив парламенту і нормативного регулювання НБУ просто немає. Це прикрий факт, тому що навіть постанова НБУ чи законопроект у парламенті можуть спровокувати паніку на ринку (і в самій фінансовій системі) або згенерувати певний перерозподіл капітальних потоків.

Сьогодні складається враження, що в Україні системи оцінювання законодавчих ініціатив парламенту і нормативного регулювання НБУ просто немає

За таких ситуацій може виникнути як «набіг на фінансову установу», який спровокує кризу ліквідності, так і «Момент Мінські», коли установа судорожно намагатиметься звільнити необхідний фінансовий ресурс і почне реалізовувати активи.

Така реалізація активів (також доречний термін «ліквідація») може призвести до перенасичення ринку певною пропозицією і обрушити вартість активу, що, у свою чергу, спровокує «балансові ефекти» і фінансову діру при переоцінюванні. Це також може накрити вартість заставних активів у незв'язаних угодах (за принципом ринкової оцінки і поняття mark to market). У результаті такий «Момент Мінські» дасть імпульс новій кризі, яка може виявитися як локальною, так і системною.

Комунікація замість гасел

Виходячи з цього, регулятор має дуже акуратно прораховувати можливі наслідки від введення нових вимог і нормативів. Потрібно забезпечувати чітку комунікацію з ринком і населенням щодо виведення фінансових установ із ринку, причин таких дій з боку НБУ (причому в прозорій формі і з чіткою обґрунтованістю). І послідовність у діях – якщо банк виведено з ринку за «відмивання грошей», має бути чітка послідовність у діях силових, слідчих і судових установ.

При цьому треба також розуміти, що перегляд графіків вимоги за капіталом – це добре в теоретичній вправі, але потрібно оцінювати і фінансові наслідки для системи. Такі питання самі собою можуть значно не впливати на фінансову стабільність, але за досягнення певної критичної маси «чинників дестабілізації» система може і не витримати.

Так, гасла – це добре. Це навіть красиво. Але не можна забувати, що сьогодні будь-яка дія може порушити ще не побудовану фінансову стабільність. І є робочі місця та купівельна спроможність населення, які залежать від цієї фінансової стабільності, і фінансові установи, які підживлюють цю купівельну спроможність та економічну активність. Непропорційні заходи у відповідь з боку регуляторних органів, оперування гаслами і брак реальної крос-інституційної координації дій на державному рівні можуть теж увійти в історію як каталізатори кризи і головні чинники фінансової дестабілізації.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи