Законопроект про обшуки: постріл мимо

У документі декларується передусім захист IT-компаній – наскільки він реальний і дієвий насправді
Законопроект про обшуки: постріл мимо
Фото shutterstock

На порядку денному парламенту на 14 червня – розгляд у першому читанні законопроекту №3719 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їхньому проведенні, у побуті – «закон про обшуки». Його було зареєстровано у Верховній раді ще 24 грудня минулого року. У засобах масової інформації автори законопроекту говорять про його націленість на захист саме IT-компаній. Чи виконає проект цю функцію в разі його ухвалення, спеціально для Forbes аналізує адвокат Ірина Кузіна.

Це досить рідкісний випадок, коли у юристів є зауваження майже до всіх пунктів проекту закону. Так, маючи на увазі заборону правоохоронним органам вилучати під час обшуків так звані «сервери» та іншу комп'ютерну техніку, депутати пропонують внести таке положення до ч.2 ст.168 КПК: «Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їхніх частин, мобільних терміналів систем зв'язку».

По-перше, поняття «електронна інформаційна система» в законі немає. У моєму розумінні, мова йде про програмне забезпечення та електронні документи, тобто про програмну частину комп'ютерів та інших об'єктів (а не про апаратну частину). Головне слово в цьому терміні – «електронна».

Сервери можуть бути визнані речовими доказами (ст.98 КПК) і бути матеріальними носіями інформації в електронному вигляді, а саме: електронних документів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів та інших, які за кримінально-процесуальним законодавством визнаються документами (п.1 ч. 2 ст.99 КПК).

При цьому розділ XVI Кримінального кодексу України «Злочини у сфері використання ЕОМ...» оперує поняттями «електронно-обчислювальна машина (комп'ютер), автоматизована система, комп'ютерна мережа, мережа електрозв'язку». Не зрозуміло, чому автори законопроекту не використали цю термінологію. Або не запропонували її змінити.

Плутанина в термінології виллється на практиці в те, що норма про заборону вилучення буде «мертвою»

По-друге, повна заборона на вилучення «серверів» та інших пристроїв навіть на основі рішення суду унеможливить проведення комп'ютерно-технічних та інших криміналістичних експертиз (фоноскопічна, технічна експертиза документів тощо), які проводяться виключно при наданні безпосередньо техніки й оригінальних матеріальних носіїв інформації. Наприклад мобільного телефону, на який було зроблено початковий звукозапис.

По-третє, повна заборона вилучення «мобільних терміналів систем зв'язку», простими словами – мобільних телефонів, порушить права людей, у яких ці телефони просто вкрадено. Який механізм пропонують автори законопроекту щодо повернення такого викраденого майна? Повертати викрадене шляхом подання цивільного віндикаційного позову? Реальність виконання таких рішень викликає сумніви.

Крім того, зміст sms-повідомлень неможливо встановити без огляду телефону, а без вилучення неможливо надати такі докази до суду.

По-четверте, автори законопроекту пропонують заборонити вилучення зазначених об'єктів тільки під час обшуку й огляду (адже зміни вносять до ч.2 ст.168 КПК). Виходить, щоб вилучити «сервери» та інші пристрої, слідчому треба затримати директора компанії чи програмістів під протокол у порядку ст.208 КПК України. Хіба цього хотів IT-бізнес?

Процедура проведення обшуку, безумовно, буде більш законною з участю адвоката – представника особи, яку обшукують. Якщо такий адвокат є, його має бути допущено до обшуку негайно, і в цьому пропозиції в ч.3 ст.236 КПК необхідні. До речі, широко обговорюваний законопроект про адвокатуру встановлює таке правило.

Проте забезпечення участі адвоката у випадках відсутності особи, володіння якої обшукують, не має механізму практичної реалізації. Як слідчий дізнається, хто з адвокатів представляє інтереси обшукуваного (якого, нагадаємо, немає на місці)? Це питання відноситься до адвокатської таємниці. А якщо той, у кого проводять обшук, узагалі ні з ким не укладав договори про правову допомогу? Законодавство про безплатну правову допомогу такого випадку не передбачає.

Автори законопроекту пропонують заборонити вилучення зазначених об'єктів тільки під час обшуку й огляду. Виходить, щоб вилучити «сервери» та інші пристрої, слідчому треба затримати директора компанії чи програмістів під протокол у порядку ст.208 КПК України. Хіба цього хотів IT-бізнес?

Наступна новація – зміни до ст.237 КПК, якими на проведення слідчої дії під назвою «огляд» викликають обов'язково потерпілого, підозрюваного, захисника, законного представника у порядку ст.135 КПК України, тобто не пізніше ніж за три дні.

Огляд найчастіше є невідкладною слідчою дією, а огляд місця події можна проводити навіть до реєстрації кримінального провадження (ч.3 ст.214 КПК України). За три дні сліди крові може змити злива, сліди взуття – затоптати перехожі, речові докази може бути приховано, документи – виправлено, труп – розкластися. Хто охоронятиме місце події три доби?

Зазначене вище – лише основне з зауважень до законопроекту.

Не дивно, що й Головне науково-експертне управління дало щодо законопроекту свій негативний висновок, рекомендувавши повернути його ініціаторам на доопрацювання.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи