Земельний Brexit: чи є шанси запустити ринок землі в Україні

І чи потрібно виносити це питання на референдум
Земельний Brexit: чи є шанси запустити ринок землі в Україні

6 жовтня Верховна рада увосьме продовжила мораторій на продаж сільгоспземель в Україні. Законопроект «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» було в авральному порядку ініційовано керівниками найбільших парламентських фракцій і винесено на розгляд профільного аграрного комітету, а звідти – до сесійної зали. Ще до кінця робочого дня переконливою більшістю (279 – «за» і 7 – «проти») депутати продовжили заборону на продаж землі ще на рік, до 1 січня 2018 року.

Примітно, що котирування цінних паперів найбільших агарних публічних компаній – як-от «МХП» і «Кернел» – не відреагували на продовження мораторію, також не змінилася і вартість державних бондів.

Протягом року в Україні дискутували про різні варіанти земельної реформи, зокрема продаж прав оренди і розвиток механізму емфітевзису (право використання чужої земельної ділянки, на відміну від оренди – з можливістю розпоряджатися цією ділянкою: продати, віддати в заставу. – Forbes). Найліберальнішою із запропонованих концепцій була модель поетапного запуску ринку землі з продажем на першому етапі частини державного земельного банку. За оцінками IMF Group, обсяг ринку протягом перших кількох років після зняття мораторію становитиме 1,4 млн га, ефект для економіки в перші два роки – близько $8 млрд, зростання врожайності зернових 30% протягом трьох років за рахунок підвищення ефективності агровиробництва.

Що означає дія мораторію ще на рік для сільського господарства України і чи є шанси на зміну статус-кво, міркує перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Учора український парламент ухвалив рішення про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік – до 1 січня 2018 року. За збереження статус-кво в земельних відносинах проголосували 297 народних депутатів, продемонструвавши вражаючу одностайність і стрімкість законодавчого процесу. На написання, реєстрацію, обговорення і безпосереднє голосування законопроекту знадобилося менш як доба.

Напередодні голосування три політичні сили чітко задекларували, що вони виступають проти зняття мораторію («Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка» і «Народний фронт» в особі голови фракції Максима Бурбака. – Forbes).

При цьому категорично «за» не висловився ніхто. Найліберальніша з озвучених позицій зводилася до того, що ринок сільгоспземлі потрібно, звичайно, відкривати, але питання потребує вивчення всіх ризиків і ретельного опрацювання. Носії яскраво виражених проринкових поглядів були радше екзотикою.

За такої ситуації результат був вирішений наперед.

Плюси і мінуси

Сценарій, реалізований учора у Верховній раді, я назвав би «найкращим із найгірших».

Позитивний ефект полягає в тому, що надане відстрочення на рік дає черговий шанс налагодити професійну дискусію і під час неї знайти модель запуску ринку землі, яка збалансує інтереси всіх його учасників. Досі такої дискусії в Україні не було в принципі, а аргументи прихильників і противників мораторію здебільшого зводилися до залякування, гасел чи обіцянок фантастичних цін на землю на рівні $10 000/га.

Другий умовно позитивний момент полягає в тому, що мораторій продовжено на короткий термін – 1 рік, а не на п'ять років чи довше, як це пропонували окремі депутати. В останньому випадку через активні трансформації в сільському господарстві до 2022 року питання запровадження ринку землі могло би втратити свою актуальність.

На макрорівні продовження мораторію означає посилення всіх трендів, наявних сьогодні в сільському господарстві. Це означає збереження оренди як основного формату земельних відносин в Україні.

Питання про право продавати паї логічно ставити їхнім власникам, тобто максимум 6,9 млн осіб. Але українське законодавство не передбачає диференціації виборців за профілем питання, яке виносять на референдум

З огляду на брак фундаментальних драйверів для зростання вартості землі орендна плата залишиться на нинішньому рівні (близько $40/га) або покаже символічне зростання. Тому можна прогнозувати стрімке збільшення кількості договорів емфітевзису, оскільки власники паїв, вкотре втративши надію на зняття мораторію, намагатимуться хоч якось монетизувати цей актив.

У структурі сільського господарства і далі переважатимуть найбільш низьковитратні та прості у виробництві види продукції, формуючи сировинну структуру експорту. Посилиться тенденція розширення площ під високомаржинальними культурами, зокрема соняшником, питома вага якого в окремих областях уже доходить до 40%.

Агрохолдинги укрупнюватимуться й далі, а фермери, залишаючись відрізаними від кредитного ресурсу, навряд чи зможуть скласти їм значну конкуренцію. Сільські території залишаться в тому ж незавидному стані, у якому перебувають сьогодні.

Тобто катастрофи, звичайно, не сталося. Але важливо розуміти, що кожне продовження дії мораторію – це погана новина, тому що час працює не на пайовиків. І з кожним наступним відстроченням зменшуються можливості уряду змінити щось у чинній системі земельних відносин.

При цьому велика ймовірність, що наприкінці 2017 року, за кілька місяців до настання календарного дедлайну, депутати знову констатують, що нічого не готово – і цикл повториться.

Запитати всіх

Виходом із глухого кута часто називають винесення питання про можливість відкриття ринку землі на всеукраїнський референдум. Я згоден, що в Україні це питання гідне національного обговорення, його можна порівняти за значимістю з Brexit для Великобританії. Але тут постає ціла низка труднощів.

З одного боку, питання про право продавати паї логічно ставити їхнім власникам, тобто максимум 6,9 млн осіб. Але українське законодавство не передбачає диференціації виборців за профілем питання, яке виносять на референдум, їхнім майновим чи будь-яким іншим статусом. Якщо провести побутову аналогію, то проведення всеукраїнського референдуму з земельного питання виглядає так, якби всі мешканці багатоквартирного будинку голосуванням вирішували, чи робити ремонт у тій чи іншій квартирі.

За всієї малоймовірності проведення референдуму суто теоретично було б дуже цікаво дізнатися його результати. Як і у випадку з Brexit, воля народу може виявитися повною несподіванкою для його організаторів

Крім того, вартість проведення всеукраїнського референдуму навряд чи посильна за нинішнього стану держфінансів. 2009 року, коли розглядали можливість проведення референдуму щодо нового проекту Конституції, його бюджет оцінювали в 450 млн гривень, що за тодішнім курсом валют становило майже $53 млн.

За всієї малоймовірності проведення референдуму суто теоретично було б дуже цікаво дізнатися його результати. Як і у випадку з Brexit, воля народу може виявитися повною несподіванкою для його організаторів.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи