Дихати дозволено: як законодавці спростили життя українським фрілансерам

Що за новації містяться у законі, на який так довго чекали вітчизняні експортери послуг
Дихати дозволено: як законодавці спростили життя українським фрілансерам
Фото shutterstock
Учора, 3 листопада, Верховною Радою було прийнято у другому читанні проект закону України №4496 «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)», більш відомий широкій громадськості як «Закон про фрілансерів». «За» цей документ проголосувало 270 депутатів. Як наголошували його розробники напередодні голосування, прийняття цього законопроекту дозволить максимально зменшити адміністративні бар’єри під час процедур укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зарахування валютної виручки, а також бухгалтерського обліку та фінансової звітності для малого та середнього бізнесу. 

Історія взаємовідносин українських експортерів послуг з вітчизняним законодавством – складна та суперечлива. При тому, що наша країна вже декілька років посідає топові позиції у рейтингах експортерів ІТ-послуг у світі, а ринок українського фрілансу оцінюється державними структурами у сотні мільйонів доларів, питання легальної співпраці з роботодавцями та офіційного отримання оплати за свої послуги були вкрай зарегульованими. Певне полегшення надійшло наприкінці минулого року – у вигляді інструкції щодо формування грошових відносин (отримання валютної виручки), розробленої провідними фріланс-біржами та погодженої з Національним банком і найбільшими фінустановами.

Однак адміністративні бар’єри цим не вичерпалися. І вони, за словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, «спонукаюли експортерів послуг шукати тіньові способи заведення валюти в Україну, або взагалі цього не робити. Натомість, ухвалення законопроекту №4496 дозволить максимально усунути ці перепони, що, в свою чергу, стимулюватиме розвиток сфери послуг та забезпечить довгостроковий позитивний ефект для економіки України».

Законопроект був розроблений Програмою USAID «Лідерство в економічному врядуванні» спільно із Міністерством економічного розвитку та торгівлі, за участі Асоціації «Інформаційні технології України», фріланс-біржі Upwork, Центру економічної стратегії та EasyBusiness.

Спеціально для Forbes основні віхи підготовки цього документу та його позитивні наслідки коментує  експерт з правових питань Програми USAID «ЛЕВ» Андрій Саварець.

Улітку 2015 року Програма USAID «Лідерство в економічному врядування» вивчала головні перепони, які заважають експортній діяльності малого та середнього бізнесу. У ході спілкування із підприємцями ми визначили, що не завжди питання маркетингу, позиціонування себе на зовнішніх ринках є причиною зменшення українського експорту. Перш за все, провина в українських регуляторних бар’єрах.

Для вітчизняних експортерів послуг – ІТ-розробників, економістів, юристів, дизайнерів, архітекторів тощо – такою перешкодою були адміністративні бар’єри. Саме вони, зокрема, відіграли відчутну роль у зменшенні обсягів експорту послуг з України – з $11,5 млрд у 2014 році до $9,6 млрд у 2015-му.

Згідно з законодавством, експорт послуг підлягав валютному контролю. Для зняття експортної операції (експорт послуг) з контролю банк змушений був вимагати від експортера послуг подання: зовнішньоекономічного договору; надання акту виконаних робіт; переклад документів  українською мовою; скріплення документів підписами і печатками.

40% експортерів підтвердили, що відчувають на собі проблеми з валютним контролем під час зарахування валютної виручки, у 36% банк не приймав інвойси, для 70% експортерів часові та грошові витрати на переклад контрактів були суттєвою перешкодою у здійсненні підприємницької діяльності

Необхідність виконання цих вимог банків створювала зайве адміністративне навантаження: зовнішньоекономічний договір, особливо для малого та середнього бізнесу (МСБ), часто не існує як такий та/або викладений тільки іноземною мовою (публічна оферта), відбиток печатки також відсутній, оскільки сторони обмінюються документами виключено у електронній формі.

Такі норми ускладнювали співпрацю українців із іноземними контрагентами, примушували залишати валютну виручку за кордоном або заводити її в Україну через різні платіжні системи. За нашими опитуваннями, 40% експортерів підтвердили, що відчувають на собі проблеми з валютним контролем під час зарахування валютної виручки, у 36% банк не приймав інвойси, для 70% експортерів часові та грошові витрати на переклад контрактів були суттєвою перешкодою у здійсненні підприємницької діяльності. Також Україна втрачала валютну виручку, а з частини тих грошей, що заводилися в країну через платіжні системи, не сплачувались податки.

Тому експерти Програми USAID ЛЕВ спільно із Міністерством економічного розвитку і торгівлі, за участі Асоціації «Інформаційні технології України», фріланс-біржі Upwork, Центру економічної стратегії та EasyBusiness розробили вказаний законопроект. Він пропонував низку суттєвих змін, що відчутно полегшать роботу вітчизняних фрілансерів.  

Зокрема, йдеться про те, що відтепер експортери послуг зможуть укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) не лише в письмовій формі. Також скасовується валютний контроль операцій з експорту послуг, а банкам забороняється вимагати переклад документів українською мовою, якщо вони початково оформлені англійською.

Легалізація валютної виручки сприятиме активнішому надходженню валюти до країни, що допоможе стабілізувати платіжний баланс, а отже – і курс гривні

Окрім цього, рахунок (інвойс) визнається первинним документом. Він може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналогу власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому, необхідним буде лише підпис експортера. Усе це має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності.

Отже, у підсумку можна констатувати, що ухвалення парламентом законопроекту №4496 матиме декілька позитивних наслідків як для малого та середнього бізнесу, так і для економіки України в цілому.

Звільнення від необхідності шукати «обхідні шляхи» для отримання зароблених коштів здешевить ведення бізнесу експортерам послуг. Легалізація валютної виручки сприятиме активнішому надходженню валюти до країни, що допоможе стабілізувати платіжний баланс, а отже – і курс гривні. А відмова від зайвої забюрократизованості та використання «сірих» схем під час співпраці підвищить привабливість українських фрілансерів у якості бізнес-партнерів для іноземних замовників. Що, у свою чергу, з часом зіграє на відродження інвестиційної привабливості України.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи