Зона вільної торгівлі між Україною та Китаєм: всі «за» і «проти»

7 головних питань про те, що принесе Україні ЗВТ з КНР
Зона вільної торгівлі між Україною та Китаєм: всі «за» і «проти»

Китай запропонував Україні створити зону вільної торгівлі. Про це на Першому міжнародному українському форумі Шовкового шляху 2016 Ukraine Silk Road Forum, який відбувся в Києві 7 листопада, заявив посол КНР Ду Вей. «Китайська сторона запропонувала на робочому рівні амбітну мету – створення українсько-китайської зони вільної торгівлі. Сподіваємося на активізацію дослідження цього питання з української сторони», – сказав посол.

Однак поки що не йдеться про те, що в Україні буде виділено, наприклад, два порти і якийсь порт у Китаї, між якими почнеться безмитна торгівля. У цьому випадку «Зона вільної торгівлі» – це певна ідіома. Це не режим «порто-франко», а сфера діяльності, яка охоплює значно ширший спектр завдань, вважає економічний експерт В'ячеслав Лисенко. На його думку, ідеться про спрощення візового режиму, полегшення регуляції норм і законів, що стосуються питань стандартизації, а також про співпрацю у сфері освіти.

Китай проводить активну політику економічної інтеграції не тільки в Азіатському регіоні, а й в усьому світі. Країна вже уклала двосторонні та багатосторонні угоди щодо ЗВТ з десятками держав і об'єднань: із Гонконгом, Макао, Тайванем, АСЕАН, Пакистаном, Чилі, Новою Зеландією, Сінгапуром, Таїландом, Перу, Коста-Рикою, Австралією, Ісландією, Південною Кореєю, Норвегією, Швейцарією, Радою співробітництва країн Затоки, Південноафриканським митним союзом.

Китайську Народну Республіку багато експертів уже відкрито називають ініціатором глобальних інтеграційних процесів. А просування своїх національних інтересів і посилення впливу на світовій арені КНР реалізує через два основні інструменти – військові витрати й економічну міць.

Які економічні передумови для створення ЗВТ?

Китай є одним із найважливіших стратегічних партнерів для України і посідає друге місце за обсягом товарообігу. Україна виступає за посилення торговельно-економічних зв'язків із Китаєм і поглиблення науково-технічної співпраці в освоєнні космосу, розвитку авіапрому, реалізації спільних інфраструктурних проектів. За підсумками 2015 року обсяг товарообігу України з КНР становив $6,17 млрд, з яких на експорт українських товарів у Китай припало $2,4 млрд.

КНР – це величезний ринок збуту для українських підприємств високотехнологічних товарів і якісної продукції АПК. Крім того, посилення двосторонніх зв'язків між бізнесами обох країн можливе також завдяки співпраці у сфері послуг, зокрема ІТ. 2015 року експорт українського програмного забезпечення приніс $2,5 млрд, і, за даними українських експертів, уже через кілька років ІТ-сфера може стати однією з найбільших експортних галузей.

Питання залучення китайських інвестицій в українські промислові підприємства, зокрема в експортно орієнтовані, а також створення спільних структур у промисловій сфері на базі наявних виробництв також важливі й актуальні для України. 2015 року обсяг китайських інвестицій в українську економіку становив $22,6 млн. На перший погляд, сума досить суттєва, але все пізнається в порівнянні. Наприклад, інвестиції Китаю в Африку наблизилися до трильйона доларів. Сьогодні на континенті працює близько 800 китайських компаній, і їхня кількість тільки зростає.

Чому саме зараз?

В умовах міжнародної глобалізації бізнесу Україні необхідно активно інтегруватися у світову економічну систему. Вітчизняним підприємствам варто постійно підвищувати конкурентоспроможність своєї продукції і збільшувати обсяги експорту товарів та послуг.

Поглиблення співпраці наших виробників із зарубіжними партнерами в рамках наявних інтеграційних об'єднань і створення зон вільної торгівлі з іншими країнами дасть додаткові можливості для виведення вітчизняної продукції на експорт. Розвитку взаємовигідної співпраці з бізнесом інших країн сприятиме передбачене в рамках ЗВТ скасування імпортного мита й еквівалентних йому заходів, як і зниження нетарифних бар'єрів у взаємній торгівлі.

У чому полягає вигода для Китаю?

Зростання населення КНР і підвищення його добробуту, зменшення надбавки врожайності, погіршення якості китайських земель, перспектива виникнення дефіциту води, зміни клімату стали серйозними викликами для продовольчої безпеки країни. На сьогодні, за оцінками експертів, цій державі необхідно близько 50 млн га додаткових орних земель.

Залежно від особливостей агропромислового комплексу інших держав, їхніх національних законодавчих баз та економічних ризиків Китай використовує різні методи входження капіталу в АПК: придбання землі (Австралія, Франція), оренда (Бразилія, Аргентина, Росія), надання сільськогосподарських машин і робітників в обмін на частину врожаю (Венесуела, Зімбабве). Побачимо, який варіант запропонують Україні.

Китай також зацікавлений у розвитку транспортно-логістичної системи України, яка б дала змогу пришвидшити і здешевити вантажне й пасажирське сполучення КНР з країнами європейської спільноти. Під час останніх переговорів, проведених українською делегацією в Пекіні, особливу увагу було приділено розвитку портової інфраструктури. Аналогічний інтерес до портових активів китайські компанії та державні фонди виявляли і в інших країнах. Очевидно, що інтерес до портів України з боку КНР тільки наростатиме.

Серйозність намірів китайських партнерів підтверджує той факт, що Китай створює фонд обсягом 10 млрд євро для інвестицій у Східну Європу. Фонд буде створено на базі заснованої КНР холдингової компанії Sino-CEEF, покликаної активізувати співпрацю Китаю і ЄС. Інтерес до інвестування в новий фонд уже виявила низка держав Центральної та Східної Європи, а також окремі компанії та фінансові організації.

Що одержить Україна?

Які інтереси китайської сторони у підписанні угоди про зону вільної торгівлі, вже зрозуміло. Проте серед українців побутує думка, що взамін наша країна отримає дешеві китайські товари низької якості. Але це далеко не так. Основні перспективи створення ЗВТ з Китаєм для України такі:

  • набрання чинності угодою про вільну торгівлю може подвоїти товарообіг між Україною і Китаєм протягом п'яти років після її підписання;
  • у рамках угоди здійснюватиметься торгівля, обмін послугами, а також співпраця в галузі економіки та технології;
  • угода про вільну торгівлю може сприяти зростанню валового продукту;
  • угода призведе до збільшення кількості та обсягу інвестицій і – як наслідок – до значного прогресу в економіці;
  • ця угода стане важливим кроком у подальшому розвитку економічних відносин між двома державами.

Які ризики для України?

Гіркий досвід угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом нависає чорною тінню. Такого очікуваного сплеску експорту і безперешкодного проникнення українських товарів на ринки країн ЄС так і не сталося. Побоюючись зниження експорту, Україна обережно підходить до створення ЗВТ з будь-якою країною, зокрема і з КНР.

Крім того, сьогодні китайська продукція має досить високу конкурентоздатність, тобто за високої якості у неї порівняно низька ціна. Наплив дешевих китайських товарів на український ринок може призвести до погіршення і так важкої ситуації в економіці.

Якщо говорити про прямі китайські інвестиції в економіку України, то вітчизняний бізнес-клімат і зовнішня заборгованість не приваблюють іноземних інвесторів. І минуть роки, перш ніж китайський бізнес почне активно створювати в Україні свої виробництва.

Коли чекати на манну з Піднебесної?

Щоб трохи вгамувати сплеск як захоплення, так і скепсису, варто зазначити, що наразі жодних офіційних документів щодо ЗВТ з Китаєм не підписано. Немає генеральної угоди, лише розпочато переговори, які займуть щонайменше 2–3 роки. Та й самі переговори ще офіційно не стартували, не підписано білатеральні договори на тактичному рівні: між міністерствами, відомствами, профільними установами.

І тільки коли все це буде обумовлено, сторони перейдуть до підписання спільної міждержавної угоди, яка міститиме в собі близько десяти різних договорів. При цьому для вигідної співпраці з Китаєм в Україні мають з'явитися жорсткі законодавчі рамки щодо якості продукції, відповідності екологічним нормам і соціальної відповідальності бізнесу. І в цьому контексті вже частково проведена адаптація українського законодавства до європейського може відіграти позитивну роль.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Юлія Садченко
Юлія Садченко — 12.11.2016, 18:32

скоріш за все, нинішня влада буде концентруватися не на ЗВТ з Китаєм, а з тією ж Туреччиною, що вигідно більш політично.

Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи