Як і чому переміг Трамп

Дональд Трамп зробив, здавалося б, немислиме ─ виграв президентські вибори в США
Як і чому переміг Трамп

Перемога Дональда Трампа в президентських перегонах у США для багатьох людей стала шокуючим сюрпризом. Однак, як виявилося, ─ тільки для тих, хто сам ніколи не був у Сполучених Штатах, а свої уявлення про політичне життя цієї країни склав виключно на підставі телеефірів, трансльованих на пострадянському просторі, і заміток у виданнях типу Wall Street Journal або Economist.

Всі вони виявилися далекими від реальності, стверджує колумніст Forbes Олександр Ланецький, який напередодні виборів за 16 днів об'їхав усе Східне узбережжя США від Нью-Йорка до Майамі, відвідавши столицю і 10 штатів, зупиняючись у восьми різних містах. Спеціально для нашого видання експерт підготував короткий огляд основних передумов до перемоги кандидата від Республіканської партії і тих факторів, які згодом зміцнили позиції Трампа в американському суспільстві.

Те, що Трамп перемагає, було очевидно відразу: нам не довелося зустріти жодного відкритого прихильника Хілларі Клінтон, жодного її плаката, наклейки на машині і т.д. Так, на Манхеттені зустрічалися кілька саморобних плакатів «Трамп ─ зло» і якісь панки-активісти «зеленого руху», які агітували в тому числі проти Трампа. Але у всіх штатах було видно сотні плакатів, розміщених на приватній землі ─ «Трамп-Пенс», сотні приватних машин із наклейкою «Трамп!». Вдалося також поспостерігати за мітингом прихильників Трампа у Флориді і за тим, як схвально його вітали водії, що проїжджали повз.

Отже, головними причинами перемоги Дональда Трампа в боротьбі за крісло 45-го президента США можна назвати п'ять:

1. Падіння реальних доходів середнього класу і робочих

Як наслідок ─ їх розчарування в політиці демократичної адміністрації Барака Обами. Фінансова криза і вся антикризова політика демократів дала дуже несподіваний результат. Так звані «соціалістичні» реформи Обами, в першу чергу ─ медичного страхування і підвищення податків, дійсно покращили становище найбідніших верств населення, вперше давши їм доступну охорону здоров'я. Але в той же час ці реформи дуже боляче вдарили по середньому класу (включаючи кваліфікованих робітників) ─ податки для них збільшилися, реальний дохід істотно впав.

Демократи кажуть, що істотно скоротили безробіття, яке за статистикою зараз навіть нижче, ніж у докризовому 2007 році. Але одночасно при цьому впала і реальна середня плата (розрахована за купівельною спроможністю). Тобто, людей скоротили і взяли потім назад, але вже на менші зарплати. Ця масова тенденція характерна для всіх промислових штатів.

2. Розчарування американського національного бізнесу (в першу чергу – промислового) в економічній політиці і його боязнь глобальних інтеграційних проектів

У нашому розумінні США ─ головний лобіст вільної торгівлі в світі. Певною мірою, так воно і є ─ великі фінансові корпорації, що засіли на Уолл-стріт, дійсно дуже сильно наживаються на глобалізації світового ринку. А ось що стосується реального сектору економіки, то тут ми бачимо наочну ілюстрацію модної нині теорії Еріка Райнерта ─ вільна торгівля вигідна, тільки якщо торгують дві однаково сильних економіки, інакше вона є прибутковою тільки для сильнішого партнера.

Це може здатися смішним, але навіть більшість анти-трампівських книг, які наводнили за останні місяці політологічні відділи в американських книжкових магазинах, надруковані в... КНР

Протягом майже всього ХХ століття США були саме таким сильним партнером у будь-яких торгових відносинах. Але нове століття несподівано принесло американському бізнесу неприємний сюрприз: Штати стали програвати в конкурентній боротьбі ─ в першу чергу, Китаю. Це може здатися смішним, але навіть більшість анти-трампівських книг, які наводнили за останні місяці політологічні відділи в американських книжкових магазинах, надруковані в... КНР.

Американські бізнесмени реально стали втрачати свій бізнес. І тут мова навіть не про десятки тисяч розорених e-Bay'ем і Alibaba дрібних торговців. Великий американський промисловий бізнес незадоволений глобальними проектами на зразок TISA.

Дуже незадоволені політикою демократів і бізнесмени, зайняті в розробці сланцевого газу і нафти ─ нездатність Адміністрації Обами змусити Саудівську Аравію знизити видобуток викликала відкрите роздратування. А те, що великими спонсорами Фонду Клінтонів виступали навколоурядові структури Катару і тієї ж Саудівської Аравії, не просто насторожувало, а навіть лякало американських сланцевиків.

3. Провальна зовнішня політика

Барак Обама вже почав м'яко проводити ту політику «ізоляціонізму», яку нібито проповідує Трамп. Фактично ж Нобелівський лауреат миру провалився по всіх фронтах ─ на Близькому Сході, замість чіткої політики американських інтересів, Саудівська Аравія і Катар дозволяють собі відкрито говорити, що вони сплатять США витрати на війну в Сирії. Тобто, для них це вже не наддержава, а всього лише найманець.

Становище більшості країн, які пережили «арабську весну», тільки погіршилося. Питання з Венесуелою і Кубою до кінця не вирішені. А зараз ще й виник конфлікт із новим президентом Філіппін ─ головним союзником США в Південно-Східній Азії. І без різниці, хто саме в цій історії не правий ─ для простого американця за всі зовнішньополітичні провали відповідають особисто Барак Обама і Хілларі Клінтон, як його перший Держсекретар.

4. Традиційність і консерватизм американського суспільства

Ідея Трампа співзвучна очікуванням традиційних республіканців ─ «Ми пропонуємо не подачки у вигляді безкоштовної медицини та вищої освіти, а створимо вам умови заробити стільки, щоб ви самі могли оплатити все необхідне».

США ─ за винятком, можливо, кількох ареалів (типу Манхеттена, Майамі або Кремнієвої Долини) ─ це патріархальне консервативне суспільство. Тому там так важливі сімейні цінності, традиції і патріотизм. І як би це комусь не здалося дивним, але саме Трамп їх уособлює. Він хороший батько ─ у нього п'ятеро дітей. І він очолює сімейний реальний (не фінансовий) бізнес.

5. І найголовніше ─ анти-імміграційна риторика

Дональда Трампа в першу чергу підтримує нижній прошарок працюючих американських громадян, незалежно від кольору їх шкіри. Трамп каже: «Я не пущу сюди більше мігрантів із Мексики, а всіх нелегалів вишлю!» Американець розуміє: мексиканців не буде ─ конкуренція на ринку праці впаде, а зарплата зросте. І навпаки: якщо відкрити двері для нелегалів ─ дохід простого американця впаде ще більше.

Нелегал ніяк не може вплинути на результат виборів ─ він не голосує, а ось бідний американський робітник ─ громадянин США (нехай і мексиканського, кубинського або венесуельського походження) із задоволенням проголосує за Трампа «який всіх цих «латиносів» до нас у нашу Америку не пустить». Те ж саме можна спостерігати останнім часом і в деяких європейських державах: наприклад, у Франції найбільший відсоток підтримки Національного фронту Ле Пен спостерігається в передмістях Марселя і Парижа, населених практично тільки вихідцями з Африки і арабських країн (але які вже отримали французьке громадянство). Це як у відомій приказці: «Найбільш затятий російський націоналіст – вірменин!».

Нелегал ніяк не може вплинути на результат виборів ─ він не голосує, а ось бідний американський робітник ─ громадянин США (нехай і мексиканського, кубинського чи венесуельського походження) з задоволенням проголосує за Трампа «який всіх цих «латиносів» до нас в нашу Америку не пустить»

Тільки дуже недалекі псевдоексперти могли говорити, що громадяни США латиноамериканського походження не голосуватимуть за Трампа, оскільки він проти нелегальної міграції з Мексики. Або, можливо, це робилося, щоб прикрити вкидання проти Трампа, які готувалися на виборах.

Нелегали з Мексики конкуренцію складають саме бідним латинос-громадянам США. А ось багаті білі навпаки зацікавлені в нелегалах, послугами яких можна користуватися за мізерну оплату ─ в тому числі, використовуючи як безправну прислугу. І ось ці багаті білі напевно й голосували за Клінтон ─ тільки їх явна меншість.

А тепер коротко по результатах у конкретних штатах

Найпростіше з Каліфорнією ─ тут передбачувано перемогла Хілларі Клінтон. У цьому найбільшому штаті традиційно перемагають демократи ─ прихильники офіційної лінії партії. І Клінтон тут без зусиль здолала і Сандерса на праймеріз. В результаті тут на узбережжі, у великих містах – Лос-Анжелесі, Сан-Франциско, Сан-Хосе, Фресно і Сакраменто перемогла Клінтон, а ось у сільській частині штату ─ на півночі і сході впевнено лідирує Дональд Трамп ─ але загальний результат 2:1 за демократку.

Перемогла Клінтон і в Нью-Йорку ─ теж традиційному оплоті демократів. Хоча в цілому по штату республіканець виграв у 41 окрузі проти 14 у демократки, за останню проголосувала більшість жителів великих міст, і в першу чергу ─ Нью-Йорка. У цьому мегаполісі Клінтон перемогла в чотирьох округах із п'яти. Причому, з розгромним рахунком: Бруклін 4:1, Квінс 3:1, Манхеттен і Бронкс 9:1. І тільки «пролетарський» Стейтен-Айленд підтримав Трампа (приблизно 2:1).

Iлюстрацiя nytimes.com

Причиною можна вважати те, що ці два штати вважаються оплотом американського лібералізму і навіть антитрадиціоналізму ─ того, боротьбу з чим уособлює Трамп і підтримала його вкрай консервативна «чайна партія» ─ фракція всередині республіканської партії.

Перемогу в Вірджинії, Іллінойсі та Вашингтоні можна сміливо списувати на продуктивну роботу штабу демократів із «чорною клієнтурою». В обох штатах перемога Клінтон була досягнута завдяки перевазі в найбільших містах, в яких, як і в Вашингтоні, переважає чорне населення.

Загалом американці проголосували дуже прогнозовано ─ промислові робітники, середній клас і особливо його нижній прошарок (який у результаті кризи і реформ Обами раптово став фактично бідняками) охоче проголосували проти істеблішменту та «уолл-стрітських котів», які привели до влади Клінтонів

Тут зіграло роль відразу кілька факторів ─ по-перше, «чорна біднота» реально виграла від реформ Обами і боїться обіцяного Трампом скасування державного субсидування медичних страховок для бідних та інших преференцій. По-друге, демократів уже фактично відкрито звинувачують у простій купівлі голосів чорних, в основному через добре організовані релігійні громади.

Підозрюю, що близька до цього і природа перемоги Клінтон в традиційно республіканських штатах – Колорадо, Нью-Мексиці й Неваді. І саме заради них постійно і розкручувалася історія про нібито зневажливе ставлення Трампа до «латиносів».

Махінаціям на виборах сприяє і ліберальне виборче законодавство. Наприклад, при голосуванні поштою необхідний свідок, який підпише з голосуючим виборцем бюлетень і конверт ─ тобто, таємного голосування не існує апріорі. При цьому на нинішніх виборах у США проголосувало поштою загалом понад 50 мільйонів людей!

Саме про такі махінації попереджав Трамп і його прихильники. І як би дивно це не звучало, саме для запобігання фальсифікаціям на виборах і були спрямовані заяви директора ФБР про відновлення справи про пошту Клінтон. Тим більше, що розкрите хакерами листування її штабу з центральним апаратом Демпартії яскраво засвідчило, що саме махінації і стали причиною перемоги демократки над Сандерсом у праймеріз.

Соколи Гувера просто попередили демократів, що не варто пробувати повторити це на федеральному рівні. Але, схоже, не скрізь дійшло до виконавців. Тому, можливо, скоро нас чекають гучні кримінальні справи.

Що стосується інших штатів, то в цілому американці проголосували дуже прогнозовано ─ промислові робітники, середній клас і особливо його нижній прошарок (які у результаті кризи і реформ Обами раптово стали фактично бідняками) охоче проголосували проти істеблішменту та «уолл-стритських котів», які привели до влади Клінтонів. Вони голосували за «свого хлопця» ─ щасливого бізнесмена, який знає, як врятувати країну (все-таки сам не раз був на межі розорення і щоразу успішно виходив у плюс) ─ за Трампа. Це дуже добре видно на прикладі колись про-демократичних штатів Пенсільванії, Індіани, Нью-Гемпшира і Мічигану. Саме в останньому знаходиться гучно збанкрутілий кілька років тому Детройт ─ колись славне місто автовиробників.

Причина перемоги в «латиноській» Флориді ─ та сама. Крім «креативного класу», сильного в Майамі і кількох курортах, середній і нижній класи, а також натуралізовані іммігранти масово підтримали республіканця, який обіцяв створювати в США умови для розвитку промисловості, а з нею – і створення нових робочих місць та підвищення зарплат на вже наявних.

Незважаючи на те, що Хілларі Клінтон перемогла в 17 штатах з 50-ти, якщо подивитися на результати виборів по округах ─ ми побачимо, що Дональд Трамп лідирує практично всюди, крім великих міських агломерацій і кількох виключень, пов'язаних з описаним «парадоксом Вірджинії».

За Трампа голосував традиційний американець ─ житель одноповерхової Америки, середній клас, робочі, а також натуралізовані емігранти ─ по ним найбільше б'є приплив нелегалів, і саме їм необхідно довести всім навколо ─ і в першу чергу, собі самим ─ свою «американськість» і патріотизм. Трапа підтримали середній і малий бізнес, євангелісти (тобто, релігійна більшість) і «чайна партія» ─ консервативне крило республіканців, яке виросло з руху активістів на місцях, слабко пов'язане з партійним істеблішментом.

За Трампа проголосувала мовчазна більшість Америки, яка хоче жити краще

Клінтон підтримував великий, в першу чергу ─ фінансовий бізнес, центральні мейстрімовські ЗМІ, істеблішмент і креативний клас, а також клієнтські групи. Тобто всі ті, хто сповна відчуває всі принади політики економічного неолібералізму, а крім них ─ соціальні низи, які отримали реальні преференції під час президентства Обами. З останніми, правда, трапилася халепа ─ по-перше вони дуже слабко проявляють соціальну активність і готові йти на вибори в основному тільки в разі прямої стимуляції, а по-друге, Клінтон для них все ж соціально чужий елемент ─ «подруга банкірів, а не трудового народу».

Це і вирішило результат виборів. За Трампа проголосувала мовчазна більшість Америки, яка хоче жити краще.

Керівникам України пора зрозуміти це і почати готуватися до вибудовування нових відносин з новим господарем Білого Дому. І варто було б раніше засвоїти урок Міхеїла Саакашвілі, який надто завзято підтримував республіканського кандидата в 2008 році, і після перемоги Барака Обами фактично позбувся американської підтримки. А в результаті ─ став «політичним біженцем», якому навіть не дозволили надовго залишитися в США, незважаючи на те, що він був найвірнішим їх союзником у регіоні. А точніше, саме завдяки тому, що Міхо був занадто вірний республіканцям і ворожий демократам. Українські політики зараз повторюють ті ж помилки ─ тільки для них «другої Одеси» вже може і не знайтися.

Трампа не варто боятися ─ він не проросійський, він 100% проамериканський! Справжній американський патріот ─ якого турбують інтереси американців і американського бізнесу. І російській еліті з ним не буде легко. А ось деяким українським чиновникам, які забули, що їхня робота ─ боротися з корупцією в Україні, а не впливати на вибір американських громадян, напевно доведеться дуже сильно пошкодувати про зіграну напередодні роль шакала Табаки.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи