Стягнення VS реструктуризація: домовлятися чи воювати?

Як залагоджувати спірні моменти між позичальником і кредитором
Стягнення VS реструктуризація: домовлятися чи воювати?
Фото Shutterstock

Із жовтня в Україні набув чинності закон про фінансову реструктуризацію, який регулює цивілізовані відносини між кредитором і позичальником. Але поки що він не почав працювати на повну силу. Хоча поле для його застосування в країні надзвичайно велике. Наприклад, клієнт заборгував банку певну суму і не може розплатитися. Банк намагається стягнути борг, але зазнає невдачі. Між позичальником і кредитором розгорається війна, яка не приносить користі жодному з них. Це ─ досить частий сценарій того, як можуть розвиватися події при виникненні подібної ситуації. Втім, є більш мирні й ефективні варіанти, в результаті яких і клієнт, і банк залишаються у виграші.

Перш за все, відповімо на запитання: чому клієнт стає неплатоспроможним? Причин може бути безліч. Економічні обставини пішли не так, втрачено конкурентні позиції, зіграли роль внутрішні фактори. Буває просто ─ банальне неефективне управління окремо взятими кредитними коштами. Або ж переоцінка можливостей: брали, поки дають, в надії, що все окупиться. Або ж ─ відверто шахрайські дії, коли клієнт з самого початку не планував повертати гроші банку.

Які б обставини не були, фінал один: позичальник приходить у банк і вивертає порожні кишені. Як зазвичай реагує банк? Нашим фінансовим установам не вистачає ліквідності, а тому вони готові витиснути з боржників останню копійку, в тому числі, в судах. Аби хоч частково поповнити баланс.

Який вихід можливий з цієї ситуації? Якщо говорити про клієнтів, то найгірше, що може зробити боржник ─ в ультимативній формі поставити банк перед фактом, що йому немає чим платити. І крапка. Розбирайтеся, як хочете. А банку ─ все одно. У нього немає ні часу, ні бажання прописувати за клієнта, яким чином він повинен повертати борг, де потрібно докредитувати, щоб він міг підняти бізнес і розплатитися. Тому якщо позичальник дійсно хоче врегулювати ситуацію, та ще попутно врятувати бізнес, він повинен приходити в банк з чітко продуманою фінансовою стратегією.

Якщо процес стягнення проходить за приблизно однаковим сценарієм, то реструктуризація ─ це ручна робота. Єдиного плану не буває, і потрібно використовувати будь-який фінансовий інструмент, який є у банку, щоб дати йому розуміння, що позичальник готовий до співпраці

Причому вживати заходів такий бізнесмен повинен ще до приходу до кредиторів. Коли стає зрозуміло, що все погано, потрібно провести низку антикризових заходів ─ скорочення витрат, оптимізацію багатьох процесів. Часто підприємці відмовляються від послуг бізнес-консультантів, і даремно. Такі радники можуть поглянути на бізнес свіжим поглядом і показати недоліки, яких клієнт не бачить.

А фінансові консультанти допоможуть створити фінансову модель, розрахувати, де і який можна використовувати дисконт, де краще поступитися в заставі, а який актив краще доінвестувати або вигідно продати. Це складні моделі, і лише фахівець у цьому добре розбирається.

Виникає закономірне питання: а що ж банк? У чому його інтерес? Саме тому я завжди доношу до своїх клієнтів, що пропозиція з реструктуризації має враховувати не тільки інтереси позичальника, але і банку.

Що краще ─ стягнення чи реструктуризація? Я ─ за реструктуризацію, і поясню чому. У першому випадку відбувається ось що. Банк, який наполягає на стягненні майнового комплексу чи бізнесу, змушений продавати майно, причому в стислі терміни. Інформація про терміновий продаж просочується на ринок, і бізнес неминуче втрачає у вартості. Паралельно ведуться відкриті військові дії між позичальником і банкіром. Боржник буде намагатися приховувати активи, виводити їх, перереєструвати на нерезидентні структури або не афілійовані з ним особи. А банк ─ максимально дискредитувати його.

Принципово інший підхід ─ при реструктуризації, коли сторони не ворогують, а ведуть скоординовану роботу. Якщо необхідно продавати бізнес, то процес пошуку інвесторів проходить спокійно і без поспіху, що підвищує шанси вигідно продати активи. При цьому можна уникнути негативного інформаційного фону, оскільки узгодження з позичальником ведуться не в публічній площині.

Якщо процес стягнення проходить за приблизно однаковим сценарієм, то реструктуризація ─ це ручна робота. Єдиного плану не буває, і потрібно використовувати будь-який фінансовий інструмент, який є у банку, щоб дати йому розуміння, що позичальник готовий до співпраці. Спроби реструктуризації не повинні зводитися тільки до того, щоб боржник заплатив якомога менше; але і в банку має бути присутня впевненість у тому, що його вимоги будуть враховані.

Бувають складні випадки, коли є кілька кредиторів і прописаний крос-дефолт. Тобто, коли дефолт за одним кредитом веде до дефолту за всіма іншими. Що потрібно робити? Ніколи не вести сепаратних переговорів, тому що немає ніяких гарантій, що інші про це не дізнаються ─ і тоді перспектива мирного результату надто ускладниться.

Спроби реструктуризації не повинні зводитися тільки до того, щоб боржник заплатив якомога менше; і в банку має бути присутня впевненість у тому, що його вимоги будуть враховані

Що може допомогти в цьому випадку? Дотримання 8 принципів INSOL. Це міжнародна асоціація професіоналів у сфері неплатоспроможності, реструктуризації та банкрутства. Щоправда, я не знаю жодного українського банку, який би був членом цієї асоціації. Однак, у будь-якому випадку, складно вести великі реструктуризації без принципів, розроблених цією асоціацією.

Всі ці принципи зводяться до того, що потрібно координувати роботу всіх кредиторів, вести спільні переговори. Ключовий принцип із восьми ─ standstill, тобто, мораторій на стягнення. Коли всі банки зобов'язуються не вдаватися до жодних дій, спрямованих на стягнення чи укладення договору з позичальником, окремого від інших кредиторів.

У будь-якому випадку, без діалогу між сторонами нічого не вийде. Якою б заплутаною не здавалася ситуація, завжди краще домовлятися, ніж воювати. І тоді з'являться шанси на благополучне вирішення навіть найскладніших боргових зобов'язань.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи