Донор незадоволений: чим загрожують претензії МВФ до українських чиновників

Інформація, отримана від Фонду, може допомогти в розслідуванні махінацій в е-деклараціях
Донор незадоволений: чим загрожують претензії МВФ до українських чиновників
Фото Getty Images

Запуск системи електронного декларування майна українських державних чиновників був однією з вимог МВФ для виділення чергового траншу Україні. Як відомо, дана система почала функціонувати з 1 вересня, але вже за такий незначний період часу спливла інформація, яка привернула увагу закордонних донорів України і повинна зацікавити правоохоронні органи.

Так, старший експерт фінансового сектору МВФ Емануель Матіас зробив заяву, в якій висловив стурбованість тим фактом, що в деяких е-деклараціях чиновників топ-рівня не відображено все майно, а саме ─ те, що знаходиться за кордоном. У зв'язку з цим виникає низка закономірних питань: «Чи має право МВФ коментувати ситуацію з е-деклараціями в Україні?», «Які наслідки можуть настати для України в ситуації, що склалася?», а також «Яка відповідальність чекає чиновників, які все-таки вказали не все своє майно?».

В першу чергу потрібно пояснити, що посадові особи України не раз зверталися з проханням до МВФ надати інформацію про українських чиновників, а також надати допомогу в проведенні розслідувань навколо їхніх активів. Поряд з цим, Міжнародний валютний фонд, як «замовник» впровадження е-декларацій в Україні і як головний кредитор, має цілком принципове право моніторити декларації чиновників, а також давати коментарі та рекомендації з цього приводу. Адже логічно, що мається на увазі право Фонду поставити українській владі питання: «Навіщо вам давати черговий транш, якщо ви не можете проконтролювати чиновників, які освоюють на свої потреби державні гроші».

Офіційно Україна ще не проводила розслідувань, а значить ─ і звинувачувати її в чомусь поки що зарано. Але пильна увага міжнародних донорів здатна простимулювати розслідувальну діяльність і виключити можливість маніпуляцій з її результатами

Дана інформація ніяк не прикрашає Україну і вимагає належної реакції держави. Негативні результати в розслідуванні цієї ситуації можуть спричинити низку негативних наслідків. Дискредитація країни на міжнародному рівні може призвести, наприклад, до відмови в черговому транші або до втрати довіри з боку міжнародної спільноти.

Однак, варто також зазначити, що офіційно Україна ще не проводила розслідувань, а значить ─ і звинувачувати її в чомусь поки що зарано. Але пильна увага і відповідні заяви міжнародних донорів здатні простимулювати розслідувальну діяльність і виключити можливість маніпуляцій з її результатами.

А ось із відповідальністю в Україні все куди ясніше. Законодавством передбачається дисциплінарна, адміністративна або ж кримінальна відповідальність за подання в е-декларації недостовірних відомостей.

Так, якщо подані суми відрізняються більш ніж на 138 000 гривень, але не більше 344 500 гривень від реальних статків чиновника, то такий «промах» тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 17 000 до 42 500 гривень. Якщо ж дані відрізняються менш ніж на 138 000 гривень, такого чиновника чекатиме дисциплінарна відповідальність.

11 листопада цього року було затверджено порядок контролю декларацій на своєчасність, правдивість, а також на логічні й математичні невідповідності

А от якщо чиновник «забув» вказати майно, вартість якого перевищуватиме 344 500 гривень, для нього настає цілком конкретна кримінальна відповідальність. За це правопорушення накладається штраф у розмірі від 42,5 до 51 тисячі гривень, громадські роботи або позбавлення волі на термін до двох років з позбавленням права обіймати посади в органах влади до трьох років.

Поряд з цим, 11 листопада цього року було затверджено порядок контролю декларацій на своєчасність, правдивість, а також на логічні й математичні невідповідності. Також затверджено порядок проведення моніторингу способу життя, суть якого зводиться до аналізу інформації про чиновника і членів його сім'ї, отриманого зі ЗМІ, соціальних мереж, заяв фізичних і юридичних осіб.

Все це в сукупності повинно забезпечити правоохоронцям дієвий механізм для повного і належного розслідування. Однак, разом з тим, відсутність необхідної доказової бази ─ договорів купівлі-продажу, показань свідків або інших супутніх доказів ─ дуже ускладнить процедуру доведення.

Підсумовуючи, варто зазначити, що в МВФ вдоволені тим фактом, що система е-декларування все-таки змогла почати роботу в Україні, як і першими результатами, які вона дала. На даному етапі дуже важливо не упустити можливість і довести Фонду, всій міжнародній спільноті і громадянам, що в країні існує дієва система розслідування та належного покарання чиновників, які мають нелегальний дохід. Тому необхідно якомога швидше почати розслідування за тими е-деклараціям, які дають підстави запідозрити декларанта в корупційних діях, і отримати готові результати у вигляді притягнення чиновників-корупціонерів до відповідальності.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи