Європа під колесами: чи потрібні Україні платні автодороги

І як потреби інфраструктури перетинаються з інтересами бізнесу
Європа під колесами: чи потрібні Україні платні автодороги

Керівництво «Укравтодору» пропонує зробити частину автомобільних доріг в Україні платними. Ідея не нова, але в діловому середовищі ставляться до неї сьогодні по-різному. Деякі перевізники лають ініціаторів нововведення: мовляв, останнє забирають замість того, щоб зробити хороші дороги. Інші ─ намагаються відшукати в новації раціональне зерно. А воно справді є: перевізники несуть великі витрати на амортизацію транспортних засобів через незадовільний стан доріг.

Якщо підрахувати, то ці витрати у багато разів перевищують будь-які можливі збори за проїзд по платних, майже європейських дорогах. Логічно? Так, але існує одне «але», на якому акцентують увагу транспортники. Де гарантія, що зібрані з бізнесу гроші справді підуть на ремонт українських доріг, а не осядуть у кишенях чиновників, як це бувало раніше, особливо при будівництві новітніх автомагістралей?

Підрядники не те щоб економили на матеріалах, але зрештою пропонували низькопробний варіант шляхопроводів. Досить згадати будівництво дороги «Київ-Одеса», та й не тільки його. Протягом багатьох років будівництво і ремонт доріг в Україні супроводжувалися неймовірною корупцією: на спорудження і лагодження виділялися гроші двом-трьом наближеним до уряду компаніям. Якість полотна при цьому постійно погіршувався.

«Нам любые дОроги дорОги?»

Сьогодні в Україні про будівництво нових доріг намагаються взагалі не говорити. Думаю, що нові дороги ─ це поки що з області фантастики чи далекого майбутнього. Фінансові можливості країни ─ на межі. Виходить, що платний проїзд ─ теж із області фантастики? Він відсувається на час, коли з'являться нові дороги?

Песимістів вистачає: вони починають калькулювати капіталовкладення, які потрібно витратити на створення необхідної інфраструктури з оплати проїзду. Дійсно, доведеться обладнати пункти оплати таких доріг, причому їх повинно бути досить багато, щоб не було спокуси обійти «лічильник» по якійсь сільській стежині.

Але є й інші варіанти, простіші й дешевші. Скажімо, ввести систему контрамарок, які клеяться на вітрове скло фур. Такий досвід можна запозичити у румунських автотранспортників. Або впровадити електронні топ-колекти. У машині встановлюється спеціальний електронний прилад, який «відстежує» оплату, а на дорогах встановлюються електронні зчитувачі, які цю плату з автомобіля знімають у міру його просування по дорогах країни. Таку форму оплати за проїзд використовує Німеччина. Цей досвід припав до душі і сусідній Білорусі. То чому б і нам не скористатися?

Не має значення, що купує споживач ─ шоколадку, мішок борошна чи телевізор ─ на один кілограм ваги товару він отримує 12,5 копійок і вище «зайвої» вартості. Тому кожен, хто живе в Україні, платить за погані дороги

Крім того, можна диверсифікувати процес такої оплати. Не всі перевізники сьогодні їздять по всій Україні. Для таких бізнесменів можна ввести знижений внутрішньообласний тариф, який би надходив до бюджету конкретної області. Для місцевої влади це було б потужною підмогою, щоб не тільки привести в порядок, але й підтримувати в робочому стані регіональні дороги.

Якщо є інші варіанти, і в «Укравтодорі», і в середовищі бізнесу готові їх розглянути. Головне, щоб у всіх учасників дорожнього руху з'явилося розуміння, що шляхів до відступу немає. Перевізники давно усвідомили, що марсіани до нас не прилетять і дороги не побудують, навіть не відремонтують. І якщо кажуть, що порятунок потопаючих ─ справа рук самих потопаючих, то стан вітчизняних доріг ─ проблема, яку потрібно вирішувати самим перевізникам.

Шляхи до Європи

Ідея платних доріг тільки на перший погляд здається нежиттєздатною. Але ж вона багато років успішно працює в інших країнах. Наприклад, в Австрії проїхати по автобану коштує 9 євро за 10 днів, жителі Швейцарії можуть купити спеціальний проїзний на рік ─ коштує він близько 80 євро.

Ініціатива зробити платними частину українських доріг в цілому правильна. Але тут необхідно наголосити на слові «дороги», а не ями і вибоїни. І бізнес готовий підтримати кроки уряду у вирішенні цієї проблеми. Однак крім беззастережної підтримки, бізнес має намір жорстко контролювати, щоб зібрані з перевізників гроші цілеспрямовано йшли на ремонт доріг, а не повз вибоїни на «латання дірок» у державному бюджеті.

Для того щоб прагнення стягувати плату за проїзд стало реальністю, потрібна широка роз'яснювальна кампанія. Волати до свідомості перевізників, звичайно, можна і потрібно. Але необхідно з цифрами в руках переконувати, що збитки будуть знижуватися через амортизацію транспортних засобів, переважно вантажних. Звідси ─ менше поломок. І як наслідок ─ зниження собівартості вантажних перевезень.

Структура собівартості послуг українських перевізників сьогодні має такий вигляд: дизпаливо ─ 60%, амортизація автомобілів ─ 35% і маржа перевізника ─ 5%. З цих 35% ─ 20% припадає на вартість запчастин і 15% ─ вартість техобслуговування. Але ж підвищена амортизація закладається в ціну товару. І не має значення, що купує споживач ─ шоколадку, мішок борошна чи телевізор ─ на один кілограм ваги товару він отримує 12,5 копійок і вище «зайвої» вартості. Тому кожен, хто живе в Україні, платить за погані дороги.

За якістю доріг у рейтингу Global Competitiveness Report 2015-2016 Україна посіла 132-е місце зі 140. Поруч з нами опинилися М'янма, Мавританія і Мозамбік

Відсоток амортизації автотранспорту в Україні ─ взагалі головний біль. Особливо якщо порівнювати цей показник із європейськими параметрами. В Європі ходова частина автомобіля ремонтується після 150-200 тисяч кілометрів пробігу. У нас, щоб проїхати ці 150 чи 200 тисяч, потрібно здавати автомобіль у капітальний ремонт разів п'ять чи шість. Амортизація рухомого складу, пов'язаного з ходовою, вища, ніж у Європі, в п'ять або шість разів. Це за умови, що водій їздить акуратно і йому вдається обходити ями і вибоїни. В іншому випадку, відсоток амортизації не піддається здоровому обчисленню.

Провівши ремонт доріг із коштів, отриманих від платних послуг проїзду, ми можемо знизити і відсоток амортизації, і собівартість перевезень. І при цьому не підвищимо ціни на товари та послуги.

Найголовніше ─ переконати населення, що це не черговий податок, придуманий урядом і підтриманий бізнесом. Це ─ європейська практика, до якої ми повинні прагнути. І якщо країна вибрала європейський шлях розвитку, дорога до ЄС повинна бути якісною і добротною. А поки що за якістю доріг у рейтингу Global Competitiveness Report 2015-2016 Україна посіла 132-е місце зі 140. Поруч з нами опинилися М'янма, Мавританія і Мозамбік. З такого становища потрібно терміново виходити.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
SanderClubLife
SanderClubLife — 23.11.2016, 17:27

Питання не тільки в якості доріг, а і в кількості перевантажених фур, які їздять у нас і які за це нічого не платять. Навіть, якщо дорога буде платною, а по ній будуть їздити зерновози, з завантаженістю під 80 тонн, то це особливо ситуацію не врятує. Треба комплексний підхід до вирішення цієї проблеми. +не розглянуте таке питання: якщо пряма дорога з пункту А і пункт Б буде платною, чи є альтернатива безкоштовної дороги для водіїв, які платить за проїзд не хочуть?

Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи