Чому газовики виявилися гіршими за нафтовиків

А парламент відмовився від підтримки газовидобувної галузі
Чому газовики виявилися гіршими за нафтовиків

Вчора Україна втратила шанс швидко збільшити видобуток газу і ще на крок відійти від «газової залежності». Податковий комітет Верховної Ради під керівництвом соратниці Петра Порошенка ─ Ніни Южаніної вилучив одну з норм законопроекту №5132 про зниження ставок ренти на видобуток вуглеводнів.

Посилаючись на «певний компроміс», колеги Южаніної відмовилися встановлювати стимулюючу ставку 12% ренти на газ, видобуток якого буде йти з нових свердловин ─ тобто тих, які пробурені після 1 січня 2017 року. У листопаді нинішнього року державне «Укргазвидобування» заявило про плани пробурити 90 нових свердловин протягом найближчих трьох років. Про свої плани щодо буріння незабаром збиралися розповісти і незалежні газовидобувачі. Але, очевидно, тепер їх плани будуть скоректовані.

Рішення Податкового комітету ВР стало несподіванкою для представників парламентського комітету з ПЕК. Про це повідомила член комітету Ольга Белькова. Вона ж і уточнила, що «парламентські фіскали» знизили і для нафтовиків ренту до 29% і 14% (залежно від глибини видобутку), а це означає, що доходи бюджету будуть зменшені на 1,7 млрд грн. А до газовидобувників, які не несли ніякої загрози бюджету, лояльність не проявили.

Крім того, в законопроекті з'явилася нова норма ─ ставка ренти в 2% для «свердловин, виведених з експлуатації». Нібито, ця рента буде стимулювати компанії добувати із закритих свердловин хоч щось. «Я особисто, попередньо, з побоюванням ставлюся до цієї ініціативи ─ через корупційні ризики. Чим більше ми маємо різних відхилень від загальних правил, особливо тих, що передбачають рішення різних держорганів, тим більше ми закриваємо ринок від справжніх західних або просто цивілізованих інвесторів», ─ висловив у соцмережі Facebook свою думку заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

У парламенті навколо правки до цієї норми розгорнулася емоційна дискусія. Її напруження було таким, що присутній на засіданні прем'єр-міністр Володимир Гройсман особисто попросив депутатів відхилити норму про 2%. Оскільки прийняття або неприйняття тієї чи іншої поправки в результаті впливало на прийняття в цілому поправок до Податкового кодексу, прем'єр пішов на поступки депутатам. Зміни до Податкового кодексу підтримали 235 народних депутатів.

Forbes звернувся до незалежних газовидобувників із проханням розповісти, чого вони чекали від впровадження стимулюючої ставки, і як це мало позначитися на економіці України загалом. І від чого в підсумку відмовився податковий комітет парламенту й уряд. На наше прохання відгукнувся Євген Паленка, перший заступник генерального директора з економіки та інвестицій групи компаній «Смарт Енерджі».

Ще 6 грудня Верховна Рада прийняла в першому читанні урядовий законопроект №5132 про внесення змін до Податкового кодексу, які передбачають зменшення розміру рентної плати за видобуток вуглеводнів. Зокрема, передбачалося, що рента для природного газу, який видобувається зі свердловин, буріння яких почнеться після 1 січня 2017 року, незалежно від глибини покладів, становитиме 12%.

Ми очікували, що перед голосуванням бюджету на 2017 рік депутати остаточно підтримають цілий ряд законопроектів у добувній галузі, в тому числі і цей. Податковий комітет ВР не почув наших аргументів.

У нафтогазовій галузі, як у космічній, атомній чи, наприклад, фармацевтичній, у професіоналів немає поняття «собівартості продукції»

Коли ми говоримо про видобуток нафти і газу в Україні, то повинні розуміти, що на сьогодні в країні немає простих неглибоких родовищ. Видобуток іде або на виснажених родовищах, або підприємства вкладають серйозні кошти в розвідку й буріння великих глибин. Грошові витрати на видобуток одиниці продукції серйозно зростають.

Слід уточнити: в нафтогазовій галузі, як у космічній, атомній чи, наприклад, фармацевтичній, у професіоналів немає поняття «собівартості продукції». В нашій галузі існує поняття грошових вкладень по ліцензійних площах або групі родовищ на одну одиницю видобутої продукції ─ тисячу кубометрів газу, тонну нафти або конденсату.

Вкладення включають в себе витрати на розвідку, буріння розвідувальних свердловин, в тому числі й сухих, до того, як компанія отримає суттєвий приплив вуглеводнів. Тобто необхідно інвестувати значні суми ще до того, як почнеться комерційний видобуток. Наприклад, для однієї тисячі кубометрів ця цифра коливається від $100 до $200. Це ─ з одного боку.

З іншого боку, підприємства й акціонери, які можуть ризикувати своїми грошима для проведення розвідки і видобутку, роблять це заради отримання прибутку. У таких країнах, як Україна, з огляду на нашу політичну та економічну ситуацію, а також цінові ризики на нафту і газ у світі, очікувана внутрішня ставка повернення (IRR) за такими проектами повинна гарантувати інвесторам хоча б розрахункове повернення. Звичайно, прибутковість коливається від проекту до проекту, залежно від глибини покладів і розміру родовища, а також від специфіки горизонту залягання. Ми підрахували, що при ставці ренти 12% для шести типових нових родовищ IRR в середньому виходить близько 20%.

При нинішній кон'юнктурі та світовій ціні на газ ставки рентної плати в Україні роблять 70-80% потенційних проектів з буріння свердловин економічно недоцільними для інвесторів.

Зменшення ж обсягів буріння зараз призведе, або вже призвело, до падіння видобутку газу в Україні. Сьогодні споживання газу в країні стабілізується, але Україна і близько не виробляє той обсяг газу, який їй необхідний. Ми імпортуємо його, розплачуючись валютою.

При нинішній кон'юнктурі та світовій ціні на газ ставки рентної плати в Україні роблять 70-80% потенційних проектів із буріння свердловин економічно недоцільними для інвесторів

Змінити ситуацію могли б економічно привабливі для інвесторів проекти з розвідки і видобутку газу. А введення оптимально вивіреної ставки ренти на видобуток газу в 12% (при наявних витратах і ціні на продукцію) збільшує шанс багатьом проектам втілитися в життя.

За даними українського Міненерго, закладеними у Концепцію розвитку газодобувної галузі до 2020 року, такий стимулюючий захід (який вже застосовувався раніше) дозволить бурити динамічніше і добувати більше газу. Додатковий обсяг видобутку тільки в приватному секторі протягом 2017-2020 років складе більше 8 млрд кубометрів, а додаткових податкових відрахувань ─ понад 14 млрд гривень.


Економічний ефект від впровадження єдиної ставки ренти на видобутий природний газ для скважин, буріння яких почалося після 1 січня 2017 року, для підприємств усіх форм власності, міг скласти додатково:

  • $1 млрд інвестицій;
  • 8,3 млрд куб.м. власного видобутку;
  • 5% ВВП;
  • 14 млрд грн податків;
  • 15 000 нових робочих місць.

За даними Асоціації газодобувних компаній України, Eurostat і KPMG


Крім того, буріння свердловин ─ це не тільки шанс для України отримати додатковий обсяг газу, але це і створення великої кількості робочих місць. Також необхідно враховувати ще один економічний мультиплікатор, який матиме ефект щодо збільшення споживання цементу, металу, послуг, пов'язаних із бурінням. Це дасть можливість розвитку сервісним компаніям в Україні, а також створить у них, і в суміжних галузях економіки, робочі місця, і забезпечить додаткові надходження до бюджету з доходів цих підприємств і їх співробітників. На жаль, все це залишилося тільки в наших розрахунках.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Al Shurshun
Al Shurshun — 22.12.2016, 06:57

"что доходы бюджета будут уменьшены на 1,7 млрд грн. А к газодобытчикам, которые не несли никакой угрозы бюджету, лояльность не проявили" – действительно, разве 450-500 млн грн. на "поддерживающих" новых скважинах это деньги, тем более что манна небесная с 55 до 29 процентов "пролилась" на газовиков в предыдущем году

Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи