Пастка для позичальника: що не так із законом про споживче кредитування

Які махінації з кредитними продуктами можуть початися після набуття цим документом чинності
Пастка для позичальника: що не так із законом про споживче кредитування
Фото shutterstock

У грудні 2016-го президент Петро Порошенко підписав закон «Про споживче кредитування». І хоча зміни, передбачені цим документом, набудуть чинності тільки з 10 червня цього року, вже зараз ринку слід готуватися до нових правил гри в сегменті видачі споживчих кредитів. Forbes публікував короткий аналіз основних нововведень відразу після прийняття законопроекту №2455 у другому читанні. Однак документ містить в собі досить велику кількість «підводних каменів» і пасток для позичальника, які потребують особливої уваги, впевнений Ростислав Кравець, старший партнер компанії «Кравець та Партнери».

Закон про споживче кредитування прийнято в найкращих традиціях сучасних українських законотворців ─ із неоднозначними формулюваннями і суперечностями. Як завжди, частину його без будь-якої адаптації просто перекладено з Директиви ЄС, а частину доповнено термінами і нормами, що викликають велику кількість питань.

Фактично із закону України «Про захист прав споживачів» повністю прибрали статтю, яка регулює права споживача у разі придбання ним продукції у кредит. Замість цієї повністю гармонійної статті, що узгоджувалася з чинним законодавством і не містила двозначних формулювань, прийняли новий закон.

Почнемо з трохи видозміненого поняття про те, що таке споживчий кредит. На відміну від чинної редакції, в новий закон ввели обмеження, що дозволяє не вважати споживчим кредитом придбання товарів (робіт, послуг), пов'язаних із незалежною професійною діяльністю. Таким чином, наприклад, адвокат, оцінювач, нотаріус і т.д., купуючи автомобіль, як фізична особа муситиме доводити, чи є цей кредит споживчим і чи поширюються на нього гарантії, передбачені законом.

Із закону виключили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою

З'явилося нове поняття ─ кредитний посередник, який по суті не є кредитодавцем, але надає посередницькі послуги з видачі кредиту як від свого імені, так і від імені кредитодавця.

Далі ще цікавіше. Фактично парламентарі в новому законі передбачили цілу низку раніше відсутніх винятків із законодавства про захист прав споживачів, які дозволяють, у першу чергу банкірам і фінкомпаніям, при видачі кредитів повністю уникнути застосування даного закону та в цілому законодавства про захист прав споживачів.

Нижче для наочності наведені норми і приклади, де можна не застосовувати законодавство про захист прав споживачів:

Нова норма

Застосування

Нові правила

Договори, що містять умову про споживчий кредит в формі кредитування рахунку з терміном погашення кредиту до одного місяця, і кредитні договори, укладені на термін до одного місяця

- Споживачі карткових продуктів банків;

- Позичальники кредитних спілок та інших фінкомпаній

- Можливе валютне кредитування;

- Одностороння зміна умов договору;

- Збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку;

- Комісія за дострокове погашення;

- Нав'язування сторонніх послуг і плати за них;

- Надання неповної інформації про кредит.

Договори позики, які не передбачають сплати відсотків чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами коштами

- Усі позичальники банків, кредитних спілок і фінкомпаній, де буде відсутня плата за кредит, але насправді вона може бути присутньою в іншому вигляді

Кредитні договори, мета яких ─ надання споживачеві права здійснювати операції з фінансовими інструментами, якщо такі операції здійснюються за участю або за посередництва кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів

- Користувачі різних форекс-клубів і компаній з надання різних інвестиційних інструментів;

- Покупці нерухомості через фонди та інші фінансові інститути із застосуванням фінансових інструментів

Кредити, надані за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, затвердженої судом

- Всі позичальники в разі укладення нового договору, на основі мирової угоди, затвердженої судом

Кредити, надані виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування певного кола фізичних осіб, і що передбачають окремі, визначені такими програмами умови кредитування, в тому числі виплату відсотків за користування кредитом

- Позичальники за держпрограмами кредитування

Несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, проведеної за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, який обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром і часом виникнення

- Всі користувачі банківських послуг і послуг фінкомпаній в разі несанкціонованого овердрафту

Кредитні договори, загальний розмір кредиту по яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору

- Позичальники фінкомпаній видають мікрокредити («гроші до зарплати», «швидко гроші» і т.д.)

Кредити, надані ломбардами в разі передання предмета застави на збереження ломбарду, якщо тільки зобов'язання споживача обмежуються вартістю предмета застави

- Позичальники ломбардів

У зв'язку з тим, що дія нового закону не поширюється на так звані нульові кредити, реклама кредитів з нульовими відсотками тепер буде можливою.

Інформація про споживчий кредит відповідно до нового закону ─ це взагалі окрема історія. Сам закон досить розпливчасто позначає порядок інформування. Хоча тепер і з'явився обов'язковий так званий паспорт споживчого кредиту, проте він може відрізнятися від умов самого кредиту.

Реклама кредитів з нульовими відсотками тепер буде можливою

Крім цього, законом надано право кредитодавцю ─ для оцінки кредитоспроможності позичальника ─ отримувати від нього будь-яку інформацію в необмеженому обсязі.

Крім того, тепер в законі відсутня норма, коли нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Це дасть можливість кредитодавцю необмежено і безкарно зловживати своїми правами.

Невеликим позитивним моментом можна вважати нову норму, що зобов'язує кредитодавця безкоштовно надати інформацію про суму заборгованості, а також про платежі по кредиту. Але й тут не обійшлося без «ложки дьогтю». У законі зазначено, що інформація про платежі по кредиту надається тільки в разі, якщо її можливо вказати у виписці, а якщо ні, то можна і не надавати.

Із закону прибрали поняття «несправедливі умови в договорах», що з набуттям чинності закону дозволить кредитодавця безкарно зловживати своїми правами.

Істотно були змінені й норми, що стосуються дострокового погашення кредиту. Тепер у зв'язку з двояким і неточним формулюванням кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов. У свою ж чергу, позичальник може бути позбавлений права на дострокове погашення кредиту без дотримання умов, зазначених у договорі.

Раніше передбачені обов'язкові вимоги щодо повідомлення позичальника про переуступку боргу, а також умов реструктуризації кредиту ─ з нового закону виключені.

У зв'язку з двояким і неточним формулюванням кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов

Крім цього, повністю узаконені так звані акредитовані компанії та інші особи, які надають послуги при укладанні договору (оцінювачі, нотаріуси, страховики і т.д.). Практично завжди вартість їх послуг значно вища середньоринкової, і вона повністю лягає на позичальника. Разом з цим із закону виключили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою.

Ще один невеликий позитивний момент ─ певні обмеження відповідальності споживачів. Так, пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків по ньому не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою 15% суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половину суми, отриманої споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Однак на тлі того, що тепер у новому законі виключена повністю відповідальність кредитодавців за його порушення в частині ненадання повної та достовірної інформації про кредит, всі дрібні позитивні зміни просто абсолютно марні.

Також із нового закону прибрали обмеження дій кредиторів у досудовому порядку по відношенню до позичальників. Тепер кредиторам дозволено:

  • вимагати додаткову винагороду за вимогу про дострокове повернення кредиту;
  • надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
  • вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
  • вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
  • вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
  • звертатися без згоди споживача щодо інформації про його фінансовий стан до третіх осіб, пов'язаних з ним родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
  • вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
  • вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Фактично законом надано необмежені можливості колекторам усіх мастей, на тлі відсутності нормативних актів, що регулюють їх діяльність. Якщо раніше це було виправдано і в принципі не потрібно, то після вступу в силу нового закону це призведе до колапсу в даній сфері.

Законом надано необмежені можливості колекторам усіх мастей, на тлі відсутності нормативних актів, що регулюють їх діяльність

Як показує практика останніх років, на споживачів фінпослуг в Україні повністю перекладаються всі проблеми галузі. Розглянутий закон ─ чергове цьому підтвердження.

З боку банкірів постійно звучать обвинувачення на адресу позичальників, що ті винні, оскільки беруть кредити, не вникаючи в тонкощі кредитних договорів, а вкладники винні, бо несуть гроші «не в ті банки».

Сформована в країні ситуація щодо захисту споживачів фінансових послуг з прийняттям нового закону і набуттям ним чинності призведе до ще більших проблем, ніж зараз існують. Створені ж законодавцями лазівки дозволять абсолютно безкарно ігнорувати права споживачів і на цілком законних умовах відродити валютне кредитування в Україні.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Лідери думок
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
14872
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
4483
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
3877
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 3
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Rostyslav Kravets
Rostyslav Kravets — 12.01.2017, 14:16

Владислав Вы видимо немного не в курсе событий. В статье нет вопроса. Есть четкий факт разрешения валютного кредитования и разрешения коллекторам делать, что они захотят.

Из Закона о Защите прав потребителей убрали, а в новый Закон о потребительском кредитовании не внесли.

НБУ запретил банкам, а финкомпаниям, теперь сколько угодно. Ну и формально банкам также разрешено валютное кредитование.

Vladislav Maltsev
Vladislav Maltsev — 11.01.2017, 03:58

Реальные судебные дела, покажут лучше, как работает новый закон, на что нужно время.

Vladislav Maltsev
Vladislav Maltsev — 11.01.2017, 03:55

Как мне показалось, данная статья больше напоминает вопрос, а не разьяснение или критику закона. Так, например, доступ к информации потенциального заемщика последнее время уже полностью открытый и давно. А деятельность специалистов по возврату проблемной задолженности прекрасно регулируется давно существующими законами Украины: Конституцией, Криминальным кодексом. В прочем к предоставлению недостоверной информации, как со стороны заемщика, так и со стороны сотрудника кредитной организации, банком или прочей финансовой организацией, так же можно применить Криминальный кодекс Украины и законы регламентирующие кредитно-экономические отношения субьектов ( целый немалый ряд ), и законы о предоставлении информации специальносозданным комиссиям государственных органов, где указаны размеры штрафов и наказания сотрудникам финучреждений, что предоставляют заранее лживую и недостоверную информацию. Уточнение надо в кредитной операции в иностранной валюте на короткий срок, так как любые кредиты, кроме как в национальной валюте, запрещены постановлением НБУ.

Останні погляди
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи
Столичні квадрати: в тренді - елітна нерухомість
Ринок елітної нерухомості Києва: основні тенденції минулого року і прогнози на 2017-й
Традиції і тенденції: з чим Україні жити у 2017 році
Про що свідчить нова світова і європейська реальність