Фактор Нацбанку: які виклики має брати до уваги регулятор

Проблеми і тактика економічного зростання України
Фактор Нацбанку: які виклики має брати до уваги регулятор

Найважливішим стратегічним завданням влади є сприяння збільшенню обсягів виробництва і експорту високотехнологічної продукції. А серед тактичних завдань на першому місці ─ вихід економіки України на траєкторію сталого зростання після серйозного спаду, який спостерігався в 2014-2015 роках. Стійким, на думку члена Ради НБУ, академіка НАН України Богдана Данилишина, слід вважати таке економічне зростання, при якому ВВП країни в період 2017-2020 років збільшиться не на 1-3%, а на 5-7% на рік.

Наприкінці минулого року Радою Національного банку України було затверджено документ, відповідно до якого НБУ буде проводити свою політику в прийдешньому році ─ «Основні принципи грошово-кредитної політики на 2017 рік». У процесі його підготовки й обговорення головна проблема лежала в площині спроби знайти компроміс між збереженням цінової стабільності і створенням передумов для економічного зростання.

Безумовно, режим інфляційного таргетування (ІТ) є гнучким і дозволяє здійснювати ефективну грошово-кредитну політику навіть у мінливих умовах перехідної економіки. Даний режим ІТ не суперечить собі, оскільки його цільовий показник одночасно виступає кінцевим пріоритетом грошово-кредитної політики. Але потрібно враховувати і те, що в країнах із перехідною економікою, а саме до таких належить Україна, стримуючим фактором для успіху політики ІТ виступає відсутність у минулому цих країн тривалого періоду макроекономічної стабільності, на основі якого можна визначити основні бажані параметри правил таргетування інфляції.

Американський економіст А.Блайндер, лауреат премії імені А. Сміта, резонно зауважував, що найчастіше спостерігається повна невідповідність у часі між діями Центробанку та їх впливом на зростання цін і обсяги виробництва в національній економіці. Інфляція в деякому періоді часу визначається діями і заходами політики ЦБ, вжитими в попередні періоди часу. І якщо сьогоднішні результати значною мірою визначаються діями, розпочатими раніше, то роль часу в процесі контролю над інфляцією важлива.

Потрібно враховувати і те, що в країнах із перехідною економікою стримуючим фактором для успіху політики інфляційного таргетування виступає відсутність у минулому цих країн тривалого періоду макроекономічної стабільності

Зрозуміло, що монетарна політика характеризується довгим часовим лагом ─ коли починають проявлятися її наслідки. Тому, з урахуванням успішних антиінфляційних дій НБУ в 2016 році, очевидно, що і в 2017-му ми значною мірою відчуємо позитивні наслідки проведеної раніше політики ІТ. Але саме тому ─ бо вже закладено серйозний базис для забезпечення цінової стабільності ─ ми маємо достатні підстави для орієнтації грошово-кредитної політики НБУ на сприяння економічному зростанню. Що ми і спробували відобразити в «Основних принципах грошово-кредитної політики НБУ на 2017 рік».

На підтвердження правильності такої точки зору варто навести думку професора Массачусетського технологічного університету К.Уолша, який вважає, що монетарна політика має можливості позитивно впливати на обсяги виробництва, і при цьому грамотна грошово-кредитна політика здатна забезпечити таку ситуацію, при якій витрати від зростання цін настануть лише після того, як буде забезпечено економічне зростання (образно кажучи, такі дії означають, що Центробанк дисконтує майбутнє). І це повинно посилювати мотивацію помірно стимулюючої грошово-кредитної політики, риси якої Рада Нацбанку заклала у згаданий документ.

Ще однією причиною, через яку Рада НБУ вирішила дещо пом'якшити в затвердженому варіанті «Основних принципів...» запропонований жорсткий акцент на таргетування інфляції, полягає ось у чому ─ правила інфляційного таргетування обмежують свободу дій центрального банку в реакції на мінливі економічні умови.

Ймовірно, очікувана турбулентність на основних для України експортних ринках (при тому, що зростання цін на імпортовані енергоносії може істотно перевищити подорожчання експортованих металів і сільгосппродукції) повинна давати Нацбанку більший діапазон дій, ніж той, який передбачає режим таргетування інфляції. В цьому аспекті необхідно ще раз підкреслити особливу важливість сприяння з боку НБУ забезпеченню стійких темпів економічного зростання і підтримки Нацбанком економічної політики Кабінету міністрів.

Сам факт того, що більшість успішних економік світу протягом тривалого періоду часу характеризувалася інфляцією на рівні помітно вищому за нульовий, може бути приводом для сумнівів у доцільності принесення темпів зростання економіки в жертву інфляційному таргетуванню

Ще один важливий нюанс. Сам факт того, що більшість успішних економік світу протягом тривалого періоду часу характеризувалася інфляцією на рівні помітно вищому за нульовий, може бути приводом для сумнівів у доцільності принесення темпів зростання економіки в жертву інфляційному таргетуванню. Це і стало теоретичним базисом в «Основних принципах грошово-кредитної політики на 2017 рік» для акценту на створенні передумов економічного зростання.

В економіці, що характеризується зниженням попиту приватного сектору на кредити і негативним граничним грошовим мультиплікатором, у Центрального банку немає інструментів, що дозволяють безумовно досягти цільового показника інфляції. А тому робити єдиний акцент на таргетуванні інфляції ─ аж ніяк не найефективніший метод політики НБУ.

Ми повинні розуміти, що мета за рівнем інфляції буде ефективно досягнута тоді, коли існує активний попит на засоби для інвестицій і оборотного капіталу з боку приватного сектору економіки, а Центробанк матиме можливість вирішувати, яку частину цього попиту він задовольнить. Але таргетування інфляції навряд чи буде комплексно успішним в умовах, коли компанії стурбовані стагнацією (або падінням) обсягів виробництва, а попит приватного сектору на кредитні кошти, які Нацбанк може задовольнити або не задовольнити, знижується.

Очевидно, що зростання попиту на кредити можливе в умовах очікування підприємцями зростання економіки. Це одна з причин, чому при підготовці «Основних принципів грошово-кредитної політики на 2017 рік» відстоювалася необхідність сприяння економічному зростанню, дорогу до якого відкриває затверджена Радою Нацбанку редакція цього документа.

Нобелівський лауреат з економіки Роберт Лукас одного разу сказав, що йому здається правильною така політика, при якій відбувається формулювання мети з точки зору обсягу ВВП, а кредитно-грошова політика формується виходячи з того, що економіка країни повинна рухатися до поставленої мети. Якщо ж замінити обсяг ВВП наінфляційне таргетування, то така політика також буде виглядати привабливо, але вже меншою мірою, додавав Лукас.

У період 2014-2016 років домогосподарства з лишком виконали свій обов'язок щодо підтримки економіки України, і безумовно не вони були причиною тривалого економічного спаду

До речі, в професійних колах існує думка, що якщо цільовий рівень інфляції проігнорують корпорації, то на нього відреагують домогосподарства. Тут не все так просто. В умовах нездорової економіки і різкого падіння доходів, що особливо гостро відчувався в Україні в 2014-2015 роках, намагаючись хоч якось підтримати раніше досягнутий (і на деякий час звичний) рівень життя, вітчизняні домогосподарства активно «проїдали» накопичення. Внаслідок чого надлишок коштів у секторі українських домогосподарств стійко знижувався.

У період 2014-2016 років домогосподарства з лишком виконали свій обов'язок щодо підтримки економіки України, і безумовно не вони були причиною тривалого економічного спаду. Той факт, що фінансовий профіцит сімейних бюджетів більшості українців впав практично до нуля, означає, що домогосподарства досягли межі, і без значного зростання доходів від них неможливо очікувати хоча б підтримки недавнього рівня витрат. А збільшення таких доходів можливе лише за умови активізації зростання економіки нашої країни.

Саме тому слід ретельно готуватися до орієнтування грошово-кредитної політики країни на максимальне сприяння економічному зростанню. І бажано, щоб темпи такого зростання в 2017 році були вищими, ніж, наприклад, ті, які прогнозують Світовий банк, МВФ і уряд. Чому, в міру сил і можливостей, повинен сприяти і Національний банк України.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи