Орден Свободи для антисеміта: випадковість чи системна помилка?

Як нагородження до Дня Соборності стало ударом по іміджу української демократії
Орден Свободи для антисеміта: випадковість чи системна помилка?

Скандалом обернулося останнє нагородження Орденом Свободи, здійснене Президентом України з нагоди дня Соборності. «За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю  постановляю:

Нагородити орденом Свободи

КВАСНОВСЬКОГО Василя Петровича – громадсько-політичного діяча, Тернопільська область (…)»

Саме так починається указ «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України», розміщений на сайті Президента. Проблема в тому, що згаданий під першим номером в указі Василь Квасновський – відомий у вузьких колах прихильників теорії змови. Окрім головування в Народному Русі на Тернопільщині початку 1990-х, цей діяч прославився низкою псевдонаукових праць, які явно роздмухували міжетнічну ворожнечу в нашій країні.


Навіть важко сказати щось більш-менш нове по суті фундаментальних творів Василя Квасновського. Там і етруски як вихідці з української цивілізації, і українська цивілізація як рятівник людства, і євреї як основний ворог української цивілізації. Ну і «галушки» – як слід «наших пращурів галів».

Тобто, антисемітизм Василя Квасновського – це не антисемітизм інтелектуала-теоретика, прихильника расової теорії та нацистського світогляду. Це такий типовий прояв пострадянської провінційної недоінтеліґенції, яка навчилася читати і писати, але от з логікою в неї туго. Зате не туго з відсутністю самокритичності та гострим бажанням задовольнити власні психологічні комплекси.

«Орден Свободы» для антисемита: случайность или системная ошибка?

Фото прес-служби Президента України

Саме завдяки існуванню такого явища, як пострадянська провінційна недоінтеліґенція – Україна не змогла в 1990-ті роки стати тим, чим стала Польща чи Естонія. Річ у тім, що технічна та економічна частина інтеліґенції у нас значною мірою були позбавлені етнічної або національної української ідентичності, а гуманітарна – виснажена постійними репресіями та загнана в жорсткі рамки соціалістичного реалізму. Тому 90-ті роки стали фестивалем творчості того прошарку суспільства, що з радістю заповнив собою порожнечу на тому місці, де мала б бути інтеліґенція. І цей фестиваль відбувався на фоні «первісного накопичення»: країну грабували, тоді як псевдо-інтелектуали розповідали про «комуняку на гілляку» (в кращому разі) та «жидомасонську змову» (в гіршому).

З розвитком інтернету ситуація змінилася. Десятиліття активного інформаційного обміну, коли навіть в найглухішому селі люди мають змогу читати новини з усього світу, загнали провінційних недоінтеліґентів на повний маргінес.

Тому виникає питання: яким чином Василь Квасновський опинився в списку осіб, нагороджених орденом Свободи?

Найпростіша відповідь – вірогідно, туди просто треба було включити когось зі старих «рухівців», не помічених в публічній критиці нинішньої влади або її опонентів. Ну, щоб «патріотично» було. Завдання спустили на область, з області – на райони. В районі подивилися картотеку: о, тут маємо старого «рухівця», автора праць з історії України та Європи. А що він дозволяє собі антисемітські «вишукування» – то про це ж в картотеках не пишуть. А потім, раз – і указ на столі в президента, два – і президент його підписав. Бо ж він та його Адміністрація мають важливіші справи, ніж ґуґлити прізвища з нагороджувального списку.

На жаль, в сьогоднішній Україні «патріотизм» став таким собі неодмінним, але практично не потрібним атрибутом політичного життя.

Хочеш ввести податки чи обмеження на уживані авто з-за кордону? – Згадай, що країна воює, це ж так «патріотично». Хочеш збільшити податок? – Пусти сльозу про «хлопців у окопах».

В сьогоднішній Україні «патріотизм» став таким собі неодмінним, але практично непотрібним атрибутом політичного життя

Але коли фронтової тематики не вистачає – доводиться вискрібати «патріотизм» по кутках. І Україна вкотре виглядає жалюгідно в очах усіх, хто розуміється на ситуації.

Проблема в тому, що в очах тих, хто на ситуації не розуміється, Україна виглядає ще гірше. Бо антисеміт з ідеями типу «Україна має ключ до світової Правди, і Україні Бог призначив місію вказати людству шлях» в списку нагороджених однією з найвищих державних нагород – це не жарти. Тим більше, якщо це нагородження ще й з формулюванням «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю».

Тим більше за підписом президента.

Єдиний хороший варіант поведінки Петра Порошенка в такій ситуації – це не просто скасувати нагородження Василя Квасновського, але й публічно пояснити, як він у цей список потрапив. І зробити серйозні організаційні висновки з цього інциденту. Після того, як Україна несподівано зайняла антиізраїльську позицію в нещодавньому голосуванні в Раді безпеки ООН – подібні кроки можуть закінчитися доволі неприємними для іміджу нашої держави наслідками.

Бо «тяп-ляп» з серйозними наслідками на найвищому державному рівні можна допустити раз або двічі. Але коли це вкладається у систему – то перетворюється на діагноз, який ставить під сумнів дієздатність держави як такої. І не допустити подібної ситуації – це і є основне завдання українських патріотів (без лапок) в умовах війни. Адже іноді про війну треба згадувати не лише з нагоди підвищення податків.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи