Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося

Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося

У травні 2016 року уряд ліквідував Державну пенітенціарну службу, а її повноваження передав Міністерству юстиції. Крім того, до сфери управління Мін'юсту було віднесено установи виконання покарань, слідчі ізолятори, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, підприємства установ виконання покарань.

У процесі перебирання функцій та повноважень Державної пенітенціарної служби Мін'юст затвердив новий Порядок проведення атестування осіб рядового й начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Буртовий Микола, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери», спеціально для Forbes розбирався, у чому суть змін у порівнянні з "не старим» порядком, що існував до цього (був затверджений лише у 2013 році).

При біглому аналізі положень двох порядків одразу вбачається різниця у термінології. Новий порядок впроваджує «атестування», тоді як у старому був добре відомий з трудового законодавства термін «атестація» (атестація кадрів; атестація робочих місць тощо).

Різниця у термінології, очевидно, виникла у зв’язку із необхідністю привести її у відповідність до нового закону «Про Національну поліцію», стаття 57 якого започаткувала новий термін «атестування».

Особливості атестування «по-новому»

Як і раніше, метою атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей, кваліфікаційного рівня осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. При цьому виключені «гарні слова» про «стимулювання творчої активності та відповідальності за доручену справу». Дійсно, складно уявити, про яку творчу активність працівників пенітенціарної служби йшла мова у старому порядку.

Натомість новий порядок передбачає чотири основні етапи атестування, два з яких були відсутні у старому:

  • складання атестаційного листа керівником установи;
  • складання письмового іспиту (новий етап);
  • співбесіда та визначення комісією її результатів (новий етап);
  • прийняття комісією рішення щодо результатів атестування.
Іспит проводиться на знання Конституції України, антикорупційного законодавства та знання спеціального законодавства, що регулює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України

Однак, дещо дивною виглядає сама процедура проведення іспиту. В той час, коли більшість подібних іспитів проводиться шляхом тестування в електронному вигляді, новий порядок повертає стару «перевірену» систему екзаменаційних білетів, до яких включаються – ні багато ні мало! – п'ять запитань. Одне – на знання Конституції України, друге – знання антикорупційного законодавства, ще три – на перевірку знання спеціального законодавства.

Певні нотки «дідівщини» можна знайти у положеннях, що регулюють час на підготовку до іспиту. Так, для осіб рядового та молодшого начальницького складу це лише 60 хвилин. А от для осіб середнього та старшого начальницького складу – 120 хвилин!

Оцінка результатів іспиту проводиться за досить вузькою бальною системою. Два, один та нуль балів відповідно. У два бали оцінюється правильна відповідь, один бал нарахують за «розуміння» питання, однак не повну відповідь. Ну, і нуль балів виставляється за мовчання, тобто відсутність відповіді як такої.

Далі на працівників, що проходять атестування, чекає співбесіда, де знову перевіряються професійні знання, ділові та особисті якості. Для визначення результатів співбесіди використовується аналогічна бальна система. Необхідність у запровадженні етапу співбесіди виглядає сумнівною, оскільки знання вже перевірені на іспиті, а ділові якості вказані безпосереднім керівником у атестаційному листі (на умовно першому етапі атестування).

Підбиття підсумків атестування здійснюється комісією, шляхом прийняття одного з таких рішень:

  • посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;
  • посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду;
  • посаді не відповідає, підлягає звільненню.

Рішення приймаються голосуванням простої більшості присутніх членів комісії. При цьому голос голови комісії є вирішальним у випадку рівного розподілу голосів решти членів комісії. Слід вказати, що головою комісії може бути заступник керівника органу чи установи. У цьому може міститися певна корупційна складова, оскільки інші члени комісії визначаються з числа працівників того ж органу або установи. Тож не виключається, що від того, як проголосує голова комісії, вірогідно, може залежати рішення інших членів комісії.

Процедура формування складу комісій у порівнянні зі старим порядком є кроком назад, оскільки раніше до складу атестаційної комісії, крім працівників пенітенціарної установи, входили представники громадських організацій та засобів масової інформації

Крім цього, новий порядок скасовує необхідність проведення періодичного атестування, яке було передбачене у старому порядку. Кожні чотири роки, незалежно від посади, особа підлягала атестації. Наразі цю вимогу скасовано.

Залишені тільки три підстави для атестації:

  • при призначенні на вищу посаду;
  • для вирішення питання щодо переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
  • для вирішення питання про звільнення зі служби через службову невідповідність.

Порядок реалізації рішень атестаційної комісії

Останні є підставою для прийняття відповідного рішення керівником установи стосовно конкретної особи, яка пройшла атестування. Однак, якщо у старому порядку передбачались чіткий проміжок часу для прийняття такого рішення – два місяці – та встановлювалось відповідальність за неприйняття рішення, то новий порядок таких положень не містить. Ні часових рамок, ні відповідальності. У зв’язку з цим можемо припустити, що керівник установи, у разі не згоди з рішенням комісії, матиме можливість необґрунтовано затягнути чи взагалі заблокувати винесення відповідно рішення за результатами атестації.

Підсумовуючи аналіз нового порядку атестування – ускладнена й непрозора процедура проведення атестування та реалізації рішень комісій напевно викличе певний відсоток невдоволених, і відповідно, призведе до додаткового навантаження на адміністративні суди.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи
Столичні квадрати: в тренді - елітна нерухомість
Ринок елітної нерухомості Києва: основні тенденції минулого року і прогнози на 2017-й