Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться

Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Фото: DR

Нестабільна політична та економічна ситуація в Україні останніх років, вихід з ринку безлічі банків, інфляція і курсові коливання призвели до того, що відносини між фінансовими установами та їхніми позичальниками вкрай загострилися. Фінансові труднощі, що торкнулися громадян і бізнесу, спричинили неможливість (а часом ─ і просте небажання) повертати взяті кредити, що, в свою чергу, зробило куди більш затребуваними послуги колекторських фірм. При цьому поведінка колекторів по відношенню до фізичних і юридичних осіб відрізняється. Якщо в першому випадку можуть спрацьовувати якісь морально-етичні бар'єри, то у випадку з бізнесом особливих коливань немає.

Бізнес, що потрапив у боргову яму, можна розділити на дві категорії. Перша ─ це ФОПи, друга ─ акціонерні товариства, ТОВ ─ тобто, більший бізнес. У першому випадку мова йде про фізичних осіб-підприємців, які, наприклад, брали кредити і не можуть їх повернути. По суті, вони від фізичних осіб мало чим відрізняються, тому що величезна кількість ФОПів свого часу брали кредити на бізнес. Але це тільки така назва ─ кредит на бізнес. Адже в разі неповернення кредиту природа роботи колекторів така ж, як із простим «фізиком». Вони просто забирають його житло в рахунок боргу.

Буває, що ФОП оформив кредит під якесь цільове призначення. Однак і в цьому випадку він часто закладає житло. І навіть якщо він спробує пройти через процедуру банкрутства, це його «вибілює», але своє майно він все одно втрачає в рахунок погашення боргу ─ навіть якщо це його єдине житло.

Інша справа, якщо ФОП брав кредит на землю під будівництво якихось офісних або складських приміщень. Тоді тема втрачає свою соціальну гостроту ─ як у випадку, якщо, припустимо, за несплату боргу єдине житло втрачає вся сім'я. Якщо ж в заставі складське приміщення ─ ніяких церемоній бути не може: це бізнес, це доходи, і тут ми вже не говоримо про те, що у людини забирають останнє. Значить, ситуація простіша, і ніяких серйозних розборок в цій галузі не передбачається ─ все залежить виключно від позиції цього бізнесмена: наскільки він хоче і готовий боротися за свої об'єкти. Але, по суті, сценарії точно такі ж: це ті ж суди, оскарження перереєстрацій і так далі.

Якщо у випадку з фізичними особами, коли мова йде про квартиру, де, припустимо, живуть діти, колектори можуть діяти більш бережливо, то у випадку з бізнесовими активами вони поводяться куди рішучіше. Раз мова йде виключно про комерційні приміщення, можна спокійно наганяти «тітушок», фізично захоплювати об'єкти.

Хоча у колекторів і немає особливого жалю до бізнесу, розборок між колекторами і «бізнесовими» боржниками набагато менше, ніж у випадку з фізичними особами

Колектори, до речі, більше «люблять» саме комерційну нерухомість. Та й банки її з легкістю віддають колекторам. З одного боку, комерційна нерухомість дешевша за житлову. Але з іншого ─ її набагато простіше забрати в рахунок боргів, оскільки там ніхто не прописаний, а значить, нікого не потрібно виселяти. Та й продати складські приміщення чи офіси легше, ніж квартиру. І якщо за житло колишні власники будуть активніше боротися, судитися, то за комерційну нерухомість ─ навряд чи. Правда, мова йде тільки про невеликі приміщення, оскільки більші або викуповуються, або банки продають їх через виконавчу службу, на відкритих торгах.

Наприклад, ресторани, або готельно-ресторанні розважальні комплекси. Банки намагаються питання з такими заставами вирішувати більш-менш у цивілізованому руслі, і до колекторів вони рідко потрапляють, оскільки коштують досить дорого. У моїй практиці був випадок, коли клієнт взяв у банку $1,5 млн під заставу готельно-ресторанного комплексу на Обухівському шосе. Це величезний будинок ресторану, безліч підсобних будівель, готель, окремий банкетний зал, велика територія в кілька десятків соток. Коли почалися проблеми, банк виставив все це на продаж. У результаті домовилися таким чином: майно, яке виставлялося за 18 млн грн, купила компанія, афілійована з колишнім власником. А фактичний боржник, якому раніше це все належало, став просто цим усім керувати.

При цьому, хоча у колекторів і немає особливого жалю до бізнесу, розборок між колекторами і «бізнесовими» боржниками набагато менше, ніж у випадку з фізичними особами. «Вибивателі боргів» набагато рідше входять із ними в таке жорстке протистояння, як зі звичайними боржниками. Як правило, намагаються домовитися, і колектори погоджуються взяти мінімальні суми. Крім того, бізнес, на відміну від «фізиків», розуміє: так, брав, нічим віддати, значить, треба віддавати заставу.

Варто зазначити, що останнім часом українські підприємці починають ці питання вирішувати в більш цивілізованій площині. За спостереженнями автора, відкриту боротьбу починають близько 20% бізнесменів. Решта ж або намагаються домовитися про те, що частину активів колектори віддають їм на відкуп, або реалізують майно, якщо є покупці, і розплачуються з боргами.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Останні погляди
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи
Столичні квадрати: в тренді - елітна нерухомість
Ринок елітної нерухомості Києва: основні тенденції минулого року і прогнози на 2017-й