200 найбільших компаній

Forbes представляє абсолютно новий рейтинг найбільших компаній країни, які є основою української економіки. Цього разу ми оцінювали не тільки обсяг виторгу, а й фінансові результати компаній, розмір активів та їх поточну оціночну вартість
200 найбільших компаній

За останні півтора року в Україні відбулася маса подій, що вплинули на економіку країни. Все, як і минулого року: девальвація гривні, анексія Криму, війна на сході, втрата російського ринку − політичні та економічні фактори не змінилися. Змінився лише ступінь їх значимості.

Якщо протягом 2014 року національна валюта плавно девальвувалася з 10 до 18-20 гривень за долар, то на початку 2015-го вона всього за кілька тижнів обвалилася на міжбанку до 30-35 гривень/$ і за такий же період повернулася практично до колишньої позначки, після чого продовжує перебувати в коридорі 21-25 гривень.

Внаслідок таких кульбітів компанії, які працювали за довгостроковими контрактами, зазнали колосальних збитків. Багато підприємств були змушені тимчасово призупинити продажі, щоб зорієнтуватися в питанні ціноутворення. Через настільки стрімкі курсові зміни бізнес змушений був перестраховуватися, закладаючи в прайси курсові ризики. Втім, і без цього вартість виробленої в Україні продукції зростала протягом усього року, прагнучи досягти колишнього еквівалента в доларі чи євро.

200 крупнейших компаний

У свою чергу, девальвація дозволяє в гривневому вираженні нарощувати показники виторгу. Загальний дохід 200 найбільших компаній України за минулий рік склав понад 1,39 трлн гривень, що на 20,8% перевищує показники 200 учасників рейтингу за підсумками 2013-го.

Сукупний збиток 200 найбільших компаній за 2014 рік перевищив 72 млрд гривень. Із 200 компаній прибуток змогли показати трохи більше половини − 118 підприємств. Їх сумарний результат: майже 60 млрд гривень чистого прибутку. Сукупні активи учасників рейтингу оцінюються в 1,53 трлн гривень, а їх загальна оціночна вартість − в 594,6 млрд гривень.

200 крупнейших компаний

Минулорічні лідери рейтингу − підприємства АПК, переробники та харчові рітейлери – майже всі підраховують збитки внаслідок високої інфляції, падіння купівельної спроможності й торгових воєн з РФ.

Експортно орієнтовані компанії постраждали від падіння світових цін і попиту, закриття ринків Російської федерації, втрати Криму і війни на сході України: розташовані в зоні АТО підприємства зазнають збитків через простій і руйнування логістичних ланцюжків (постачання сировини та збуту продукції), а компанії поза зоною АТО − унаслідок порушення коопераційних ланцюжків. За словами Вадима Янковського, голови аналітичного відділу інвесткомпанії «АРТА», найбільше постраждали українські машинобудівники, до 70% продукції яких ішло на експорт в Росію. Винятком можна вважати лише окремі компанії, наприклад, «Мотро Січ», яка увійшла в десятку найбільших, показавши за підсумками першого півріччя 6,92 млрд гривень виторгу і 1,06 млрд гривень прибутку: замінити її продукцію росіянам поки що не вдалося.

200 крупнейших компаний

Нелегким був 2014 рік і для хімічної промисловості: зниження попиту й цін, частина підприємств знаходиться в зоні АТО (зокрема, «Стирол» і «Сєвєродонецький Азот»). Довелося пережити ще й проблеми із забезпеченням газом у рамках боротьби держави з Дмитром Фірташем. До речі, його «Остхем Україна» за підсумками минулого року − найбільш збиткове підприємство галузі. Висока вартість газу, на який припадає 70-75% витрат при виробництві азотних добрив, зниження попиту і цін, а також арешт 500 млн куб. м газу, що належить підприємствам групи Ostchem, так чи інакше позначилися на діяльності підприємств групи.

Через війну другий рік поспіль втрачають прибуток і енергетики: 70% видобутку вугілля було зосереджено в Донецькій і Луганській областях, багато шахт не працюють, а у тих, які працюють, порушена логістика. До того ж споживання електроенергії в Україні в січні-вересні 2015 року скоротилося порівняно з аналогічним періодом 2014-го на 11,2%, до 110 млрд 936,4 млн кВт/год. Промисловість країни скоротила споживання електроенергії на 18,2%, до 37,5 млрд кВт/год. Лідер за збитками в цій галузі − ДТЕК Ріната Ахметова, що пішла в мінус також і в першому півріччі на 20,79 млрд гривень.

За підсумками 2015-го теж не варто очікувати значних покращень. Згідно з останніми оцінками Світового банку, в нинішньому році ВВП України впаде до 12% (замість прогнозованих навесні 7,5%), інфляція складе 50% (навесні прогнозувалося 40%). Такі прогнози − наслідок затяжної кризи, яку відчувають усі без винятку сектори економіки. Однією з найбільш постраждалих стала банківська система. Збанкрутілі 44 банки «коштували» їй 200 млрд гривень. Станом на кінець жовтня в стадії ліквідації знаходяться ще 59 фінустанов, а в дев'ять банків введено тимчасову адміністрацію. Не дивно, що сумарний збиток банківської системи за підсумками дев'яти місяців 2015-го склав 52,2 млрд гривень.

ЯК МИ РАХУВАЛИ

У лонг-ліст рейтингу увійшли понад 300 компаній, річний оборот яких за підсумками 2014 року склав не менше 1 млрд гривень. При оцінці компаній редакція аналізувала чотири критерії: виторг, прибуток, активи і вартість підприємства. Вартість компаній виводилася за допомогою оціночних мультиплікаторів з урахуванням країнового та регіонального ризику; використовувалися дані Bloomberg, інвестиційних компаній «АРТА» і Concorde Capital. Банки оцінювалися за балансовим капіталом з однаковим коефіцієнтом 0,5. З рейтингу було виключено всі банки, які мали проблеми з виплатами вкладникам. Виторг розраховувався як сума чистого відсоткового, комісійного та інших операційних доходів фінустанов. У розрахунковий список потрапило 269 компаній із лонг-лісту. За кожним із критеріїв Forbes привласнював їм бали від 269 до 1 (наприклад, компанія з найбільшим виторгом отримувала за цей показник 269 балів; компанія з найменшим виторгом − один бал). У підсумковому рейтингу компанії відранжовані за сумою балів за чотири показники. У випадках, коли у підприємств сума балів збігалася, вище місце займала компанія з більшим виторгом. При складанні рейтингу Forbes використовував офіційні дані компаній і опубліковану фінансову інформацію. Щодо холдингів, які не ведуть консолідованої звітності, наведено оціночні дані. З лонг-лісту виключено компанії, які більш ніж на 50% належать державі.
Вибір редактора
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
Зараз на головній
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Екс-заступник міністра транспорту Павло Рябікін обіцяє, що буде дружити з МАУ
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
І чи будуть все-таки підвищені ціни на вантажоперевезення
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
І чому він викликав невдоволення серед представників онлайн-торгівлі
Ткана робота: як у проекті «Килим. Сучасні українські митці» поєднуються традиційне і сучасне мистецтво
Ткана робота: як у проекті «Килим. Сучасні українські митці» поєднуються традиційне і сучасне мистецтво
І які ще смисли вклали в нього куратори Ігор Абрамович і Олександр Соловйов